Національний банк України (НБУ) розглядає можливість повної заборони дострокового зняття строкових депозитів. Про це йдеться в оприлюднених на веб-сайті регулятора законодавчих змінах до порядку повернення депозитів, які НБУ виніс на розсуд громадськості. Нацбанк пропонує два варіанти. Перший передбачає повну заборону видачі вкладу до закінчення його терміну дії, за винятком непередбачених термінових грошових витрат вкладника, наприклад оплата на лікування, відшкодування майнової шкоди, забезпечення захисту в суді тощо. Другий — повернення грошей протягом 30 днів після подання вкладником відповідної заяви.
«Наявність у цивільному законодавстві норми, що надає вкладнику право в будь-який час розірвати договір і забрати свій банківський вклад, не дає банку впевненості в тому, що залучені ним кошти перебуватимуть в його розпорядженні, а отже, в банку існують великі ризики у разі фінансування довгострокових інвестиційних проектів. Таким чином, законодавство фактично не стимулює видачі банками довгострокових кредитів», — так оприлюднений НБУ документ пояснює причину запропонованих змін. Тож, якщо ці зміни буде затверджено, в Нацбанку розраховують на покращення кредитування економіки за рахунок створення запасу «довгих» грошей (депозити терміном більш як на один рік).
На таку пропозицію банкіри та експерти відреагували по-різному. Як зазначає перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін, проблему з довгостроковими вкладами потрібно регулювати умовами депозитного договору. «В договорі має бути прописано, що в разі дострокового зняття депозиту вкладник втрачає всі відсотки, а можливо, й сплачує певні штрафні санкції, бо тоді банк повинен швидко знайти гроші на заміну цього депозиту, що означає для нього додаткові витрати. Але в людини має бути право у форс-мажорній ситуації забрати гроші без доходу. Якщо цього права позбавити, то виникає протиріччя з громадянськими правами», — розповідає «Дню» В. Юткін.
Президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко в коментарі «Дню» заявив, що заборонами нічого доброго не зробиш для ринку. На його думку, «довгі гроші» повинна формувати держава шляхом проведення переконливої та прогнозованої довгострокової економічної політики. «Заборона на вклади виправдана на 100%, коли наприкінці 2004 року економічна ситуація була кращою, ніж тепер (12,4% зростання ВВП), зате спостерігався політичний хаос, бо Президент заявив, що банки обваляться за два тижні, як картковий будиночок. І почалася паніка. Якраз тоді запровадження тимчасової заборони на зняття вкладів на місяць було виправданим», — пояснює він. А коли країна виходить із кризи, вважає Сугоняко, треба не забороняти знімати депозити, а чесно дивитися в очі вкладнику і думати, як підняти довіру між клієнтами й банками.
Натомість президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко підтримує дії національного регулятора. «Давно потрібно було це зробити, — зауважує він у коментарі «Дню». — У більшості країн світу (США, Польща, Чехія, Німеччина) існує чітке розмежування вкладів за часом їх зберігання на рахунку. Так, у цих країнах існують вклади «до запитання», коли кошти з такого рахунку можна зняти будь-коли. Але решта депозитних рахунків — строкові. Тому ні про яке дострокове зняття грошей не може йтися до завершення депозитного договору. І величина депозитної ставки за вкладами різна: в строкових вона вища, бо ризики для банків менші». На думку О. Охріменка, Україна теж повинна скористатися цією світовою депозитною практикою, тим більше, що паніка на ринку закінчилася і клієнти банків спокійно переоформлюють депозитні вклади — майже 90% всіх депозитів.
До того ж, додає Охріменко, нині в банків у запасі перебуває до 40 мільярдів гривень вільного ресурсу. Тому треба змусити їх працювати на користь економіки через кредитування реального сектору. «Обмеження видачі строкових депозитів допоможе банкам спокійніше і надійніше формувати кредитну політику, бо терміни депозитів зростуть з одного до двох років. Якщо обмеження запровадять у березні, то ефект від нього економіка відчує на кінець 2011 року. Але ефект полягає не тільки в накопиченні кредитного ресурсу, а ще й у зниженні середньої вартості кредиті приблизно на один-два відсотки», — додає він. Сьогодні, пояснює експерт, через ризик дострокового зняття вкладу банк змушений страхуватися цими двома відсотками, що й закладає у вартість кредиту. Вартість кредитного ресурсу після запровадження обмежень, на думку Охріменка, для різних банків буде різною. Якщо нині у великих банків середня ставка гривневого позичкового ресурсу становить менше 10%, а в середніх — приблизно 12—15%, то від цих величин треба відняти один-два відсотки, зазначає експерт.
За обмеження зняття строкових депозитів виступає й керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко. Він пропонує розширити список випадків, за яких фізична особа в Україні може звернутися за поверненням вкладу.
Водночас опитані «Днем» експерти зауважують, що для поновлення довіри до банківського сектору та відновлення кредитування важливий ще один фактор — стан рекапіталізованих банків.
В уряді й НБУ також розуміють важливість цього фактору для стабільної роботи сектору, тому й активізували свою роботу з пошуку оптимального варіанта подальшого розвитку «Укргазбанку», банку «Київ» та «Родовід Банку». Щоправда, про що йдеться — капіталізацію чи продаж, в уряді поки не уточнюють.
Натомість банкіри на правах анонімності розповідають, що, найімовірніше, в лютому 2011 року рекапіталізовані банки дофінансують, адже сьогодні деякі з них припиняють навіть мізерні виплати своїм вкладникам. «Родовід Банку» потрібно три мільярди гривень, «Києву» — близько одного мільярда гривень», — неофіційно ділиться інформацією з «Днем» один з учасників ринку. Нагадаємо, що в 2009—2010 роках за програмою з рекапіталізації банків під контроль уряду перейшли «Укргазбанк», банк «Київ» та «Родовід Банк», для підтримки і допомоги яким виділили близько 17 мільярдів бюджетних коштів. У вересні 2010 року з’ясувалося, що ці банки потребують нових вливань на суму 12,5 мільярда гривень.
