Ще місяць тому у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 4728, покликаний стати першим кроком для отримання українцям публічного доступу до всієї інформації про нерухомість та її власників в Україні. Після ухвалення Верховною Радою такого закону кожен українець зміг би дізнатися, що за таємничий багатій ховається за п’ятиметровим парканом, який ще донедавна був громадським пляжем, як у сумнозвісному скандалі з колишнім регіоналом Юрієм Мірошниченком. Чи на основі яких документів і за скільки був придбаний острів уже в березні 2014 року сестрою колишнього голови АП за президентства Януковича Сергія Льовочкіна.
Так, за даними Генеральної прокуратури України, лише з початку року було задоволено понад півтори тисячі позовів про незаконне відчуження земель на загальну суму понад один мільярд гривень, але це лише вершина айсберга.
На думку Віктора ЧУМАКА, голови парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та автора законопроекту № 4728, його ухвалення унеможливило б багато корупційних схем, які наразі працюють на ринку землі та нерухомості. «Ухваливши цей законопроект, депутати зробили б неможливими рейдерські захоплення приватних чи комунальних земель в Україні, що стали дуже розповсюдженим явищем, особливо за останні кілька років. У людини неможливо було б відібрати квартиру чи будь-яке нерухоме майно, яке зараз забирають, банально підробляючи документи, незрозуміло ким видані. Схем багато, але закрити їх усі можливо завдяки ухваленню одного закону. Тому я знову наполягатиму на тому, щоб цей законопроект наступного тижня був винесений на голосування до сесійної зали, як один із ключових у сфері боротьби з корупцією в Україні».
Схожу думку висловлює і Андрій СЕМИДІДЬКО, директор Антирейдерської спілки України. Він вважає, що «відкриті реєстри прав власності — це єдиний дієвий механізм її захисту. У разі рейдерської атаки на ваш бізнес чи спроби його забрати ви завжди зможете довести, що це ваша власність. Це чудовий спосіб зупинити корупцію. За час правління Януковича відбулося понад 7000 випадків незаконного відчуження майна».
Проте, незважаючи на всю важливість законопроекту й вимогу Європейського Союзу та міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ у його ухваленні, народні депутати не поспішають його підтримувати. Уже три сесійних тижні спікер Верховної Ради Олександр Турчинов не виносить його на голосування до сесійної зали, всупереч наполяганням голови профільного парламентського комітету. Чи це його особиста позиція, чи тиск із боку фракції або інших народних депутатів, питання поки що відкрите.
На запитання, чому депутати не поспішають ухвалювати такий необхідний усім законопроект, відповів голова правління Центру протидії корупції Віталій ШАБУНІН. На його думку, депутати не хочуть, щоб їхні виборці, ще й напередодні можливих парламентських виборів, дізналися про справжні статки народних обранців. «Голосування за цей законопроект стане тестом на чесність кожного депутата, — стверджує Віталій Шабунін. — Певна річ, ті, кому є що приховувати, не підтримають його, щоб раптом потім українці випадково не дізналися про їхні справжні володіння. Втім, можу запевнити, що громадськість пильно стежитиме за голосуванням у залі, і до тих депутатів, які не підтримають законопроекту, буде подвійна увага, адже для нас це стане першим дзвіночком, що цій людині є що приховувати».
На думку активіста, ухвалення такого закону стане своєрідною люстрацією для чиновників. «Якщо зараз більшість посадовців декларує копійки, а мешкає в будинках за мільйони, стверджуючи при цьому, що буцімто проживають у друзів, то після ухвалення цього закону ми зможемо дізнатися імена та прізвища справжніх власників будівлі й землі, — стверджує В. Шабунін. — Українці отримають можливість дізнатися, на кого зареєстровані ті чи інші палаци, й поцікавитися, звідки в пересічного прокурора чи депутата з декларацією в кілька десятків тисяч гривень на місяць такий дохід. Крім того, українці матимуть можливість дізнатися, за скільки було придбано ту чи іншу нерухомість, що знову ж таки унеможливить розповідання казок про п’ятикімнатні квартири у спадок від бабусі, якщо ім’я цієї бабусі буде відомим».
Наразі доступ до даних про нерухомість обмежений. Його можуть мати самі власники, їхні спадкоємці та уповноважені ними особи, а також особи, в інтересах яких установлено обтяження, та їхні уповноважені. Крім того, отримати дані з реєстру можуть правоохоронні органи — суди, міліція, податкова, СБУ, прокуратура — та органи місцевого самоврядування, якщо запити пов’язані з виконанням ними службових повноважень.
Це призводить до значних зловживань та використання інформації для приватних інтересів. Для того щоб отримати інформацію про те, що ділянка, яку збирається придбати потенційний покупець, не перебуває у власності когось іншого, крім продавця, доводиться шукати «виходи» саме на представників однієї з перелічених структур і платити за таку «неофіційну довідку». У час, коли в усьому світі така інформація є відкритою та загальнодоступною, у тому числі й через Інтернет. Така система працює в усіх країнах ЄС, в Африці та навіть у наших найближчих сусідів — Молдові та Грузії.
За словами екс-заступника міністра юстиції Джаби Ебануїдзе на закиди щодо можливого посилення рейдерства після відкриття реєстрів та отримання доступу до нього всіх громадян: «раніше в Грузії не минало й місяця, щоб не з’являлося інформації про підроблені документи, коли в людей виявлялися начебто виписки із держреєстру про власність на майно. Зараз же будь-яку виписку можна перевірити он-лайн, просто перевіривши власника он-лайн. Навпаки, після відкриття реєстрів у нас не було жодного випадку підробки виписок із держреєстрів на право власності майном».
Як стверджують активісти, система буде проста. Все, що буде потрібно — це поставити адресу в необхідну форму чи клікнути на карту на необхідний об’єкт, і одразу стане доступною інформація про те, кому він належить. Однак електронна програма реєструватиме, хто звертався по надання тієї чи іншої інформації, тобто зробити це анонімно буде неможливо. Кожен, хто шукає інформацію, повинен буде зареєструватися в системі, надавши свої паспортні дані. Отримавши після перевірки доступ, щоразу, коли людина запитуватиме інформацію про певну нерухомість, система реєструватиме, хто її запитував. Зробити це анонімно буде неможливо.
Основним публічним аргументом парламентарів проти такого законопроекту є страх того, що відтепер інформація про те, де мешкає той чи інший посадовець, буде доступною. Проте в кулуарах все ж таки риторика змінюється, адже відкривати доступ до всіх своїх помешкань народні депутати не бажають.
Співавтором законопроекту виступило й Міністерство юстиції Україні. Вчора, під час проведення круглого столу «Реєстрація прав на нерухоме майно: сучасний стан та шляхи реформування системи» міністр юстиції України Павло Петренко запевнив, що його міністерство та уряд підтримуватимуть і публічно звертатимуться до парламенту про його підтримку.
Чи винесе спікер Верховної Ради Олександр Турчинов проект закону на голосування в залі вже наступного сесійного тижня й чи підтримають такий необхідний для боротьби з корупцією та рейдерством законопроект у залі депутати — питання відкрите. Але вже зараз зрозуміло, що це стане тестом на чесність кожного депутата, тестом на готовність жити прозоро, як це відбувається в усьому цивілізованому світі.
