Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Держава і бізнес — партнери?

24 березня, 2007 - 00:00

Святкування 15-річчя Українського союзу промисловців і підприємців на цьому тижні пройшло не без курйозів. Хоча Президент Віктор Ющенко, попри очікування, на ньому не з’явився, журналісти отримали на руки прес-релізи з тезами його виступу, підготовленими прес-службою Президента. Одна з них полягала у тому, що «держава повинна стати справжнім партнером бізнесу». Тож «День» дізнавався у підприємців, що саме заважає повноцінному парнерству.

Ростислав ШЕРСТЮК , президент компанії Saturn Data International:

— Я повністю погоджуюся з тим, що держава повинна бути партнером бізнесу, бо інакше держава просто не зможе існувати. Повинна бути взаємодія, довіра, які виховуються і регулюються не один рік. На мою думку, за той строк, що був наданий Україні від початку незалежності, вже час переходити до конкретних дій: повинні бути розроблені і закони, і програма державної підтримки бізнесу. Ми не говоримо про якісь дотації, ми говоримо про питання координації і співпраці.

Наша компанія входить до числа учасників Європейського ділового конгресу, який об’єднує близько 90 організацій Європи. Кілька днів тому я повернувся з засідання, що проходило у Франції. Там я бачив, як відбувається взаємодія бізнесу та держави у Франції, коли справді формується довіра і з одного, і з іншого боку. Звичайно, дуже б хотілося, щоб у нашій країні було те ж саме, щоб ті гроші, які заробляє бізнес, допомагали підтримувати державні соціальні програми, допомагали розвитку самої держави, формуванню культури. Деякі тенденції на покращення вже намічаються: держава втомилася від постійної боротьби. Ідейна боротьба потрібна, без сумнівів, але боротьба конструктивна, така, що веде до прогресу. Будемо сподіватися, що деякі передумови для цього вже у нашому суспільстві створені. А бізнес — це частина суспільства.

Василь СРІБНИЙ , генеральний директор ДП «Аргентум», голова комісії УСПП з проблем охорони навколишнього середовища, Львів:

— В Україні зараз економічна і політична криза. Вона полягає в тому, що відсутня стабільність, немає чіткої програми розвитку як регіону, так і держави — такої програми, щоб кожен з нас бачив себе в ній саме як учасник. Один з елементів цієї кризи полягає в тому, що на сьогоднішній день держава не є партнером бізнесу. Говорю про це тільки виходячи з того, що не діють закони. Немає встановлених правил гри, а це викликає нестабільність. Більшість бізнесменів не знає, що у нас в державі діє: закон чи якісь інші чинники, які практично заважають розвитку бізнесу.

У більшості своїй виробничники є технаріями, вони дисципліновані в технологічному процесі, де існують чітки вимоги. Саме цього немає на сьогоднішній день ані в політиці, ані в законодавстві. І це породжує низку негативних явищ. Люди розгублені, бо не знають, за якими правилами повинні працювати, діяти і жити. І на краще ситуація зміниться лише тоді, коли своє слово скажуть люди праці, ті, що створюють робочі місця, ті, що платять податки і хочуть жити й працювати в цій державі. Якщо в нашій державі буде домінувати економіка, у нас все стане на свої місця. На жаль, сьогодні домінує політика, де немає ані порядку, ані ладу.

Юрій КОРНЄВ , генеральний директор групи компаній ІНФО-СЕРВІС-ГРУП:

— Одним з досягнень УСПП є те, що вона постійно змушує державу розуміти людей реального сектору. Уявімо, що Україна —це вулик: тут є матка, робочі бджоли, трутні, і всі вони потрібні. Але українські промисловці і підприємці — це робочі бджоли української економіки. В світі поважають тих, хто створює робочі місця. Українська держава говорить, що вона сприяє бізнесу, що вона любить підприємця, а насправді — ні. Насправді, щоб бути в Україні підприємцем, потрібно бути відчайдушною людиною і постійно долати труднощі.

Я вважаю, що Україна вже 15 років знаходиться у системній економічній та політичній кризі. Це пов’язано як з тими процесами, що з’явилися на рештках колишнього Радянського Союзу, так і з внутрішніми причинами, викликаними якістю управління в Україні — владою з її серйозними помилками. Нам заважає тільки наша дурість, невміння працювати так, як треба, невміння зрозуміти, що таке національні інтереси. Я вважаю, що головним економічним недоліком України є відсутність української національної ідеї. Візьмемо, наприклад, переможену Німеччину кінця 40-х — початку 50-х років. Німці підтягли паски і досягли того рівня, який у них зараз. Українці ж не можуть помиритися між собою. Ми вже не можемо помиритися тисячу років. Я вважаю, що останнім порядним президентом України був Богдан Хмельницький, після того — руїна, руїна, руїна. Я не був два роки тому прихильником політичного таланту Віктора Януковича, але я поважаю зараз його зусилля. Уряд Януковича зробив дещо у напрямку діалогу «держава-бізнес», проте не потрібно переоцінювати зроблене, заколисувати себе першими наслідками. Дуже багато проблем, в тому числі і щодо повернення ПДВ, створення різних преференцій. Держава повинна бути другом підприємця, а не тим, хто постійно цькує його.

Петро КАЛИТА , президент Української асоціації якості, почесний президент Міжнародної гільдії професіоналів якості, член Ради Європейської організації з якості:

— Сьогодні лише близько 30 українських компаній отримали професійне визнання на європейському рівні. Скажіть, це багато чи мало? Виходячи з цього й треба судити, чи існує у нас партнерство держави і бізнесу. Без проблем тут, безумовно, не обходиться. Проте, я гадаю, немає іншого шляху, ніж бути державі і бізнесу разом, бо бізнес — то частина держави, то є фундамент держави, адже саме він створює робочі місця, сплачує заробітну плату людям, що стають платоспроможними споживачами, бізнес через податки вкладає гроші у держбюджет. І якщо між державою і бізнесом є якісь проблеми, то це не на користь суспільству. Відносини мають бути відповідними, і я сподіваюся, що вони будуть поліпшуватися за будь-яких умов.

Підготувала Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: