З натхненням сприйняв звістку про нове підвищення
тарифів на життєво важливі послуги. Я маю на увазі світло, газ та інші
комунальні... В усьому світі вони, щоправда, називаються муніципальними,
і там ці послуги надаються населенню не на монопольній, а на ринковій основі.
А де ринок, там, природно, і висока якість, і терпимі ціни.
Нині багато говориться про криміналізацію суспільства, про розкрадання
держави. Однак це все наслідок процесів, які відбуваються в нашій країні,
а не їх причина. Знаєте, чим відрізняється людина розумна від пітекантропа?
(Природно, я маю на увазі розумові відмінності, а не форму черепа). Вона
розуміє причинно-наслідковий зв'язок різних явищ. Наприклад, коли не зорати
й не засіяти поле, то через певний час можна померти від голоду. Коли не
дати дитині освіти, та виросте невігласом. Вітер дме зовсім не через те,
що дерева гойдаються, а ціна на газ складається, як це хочеться монополісту.
Людина, на відміну від пітекантропа, розуміє, що монополіст — це злодій,
оскільки намагається робити якнайменше, а отримати якнайбільше. Він розуміє,
що держава, котра штучно підтримує монополізм, є кримінальною державою,
тобто злодійською. Отже, аби добре жити в цій державі, зовсім не обов'язково
піклуватися про свою освіту чи підвищення професійної кваліфікації, досить
просто стати злодієм. Той, хто не зрозумів, що я хотів сказати, або монополіст
(злодій), або пітекантроп (людина, котра плутає причину з наслідком).
Нині всі нарікають, що, мовляв, відстрілюють бізнесменів і політиків.
Та скажіть, будь ласка, хіба не ми самі створили систему, в якій зробити
кар'єру можна лише, м'яко кажучи, аморальним шляхом. Іншого шляху просування
по службі у невільній, монополістичній державі просто не існує. Це в них
там, у америках, цінується працьовитість, боротьба за клієнта шляхом зниження
ціни та підвищення якості товару. У нас усе простіше, вистрелив пару разів,
і ти вже велика людина... деякий час.
А як у нас люблять усе пояснювати. Тобто підводити базу під неправомірні
дії. Підвищуємо, мовляв, ціну, позаяк підвищився курс долара. Неначе це
не уряд у цьому винний, а ми. Виходить, спочатку вони набрали кредитів,
а після цього ми знову мусимо платити. Цікаво, як використовувалися мільярди,
отримані від продажу ОВДП? Хто буде розраховуватися за цю аферу, я знаю.
Мені важливо знати, хто на цьому заробив? Ось, до речі, ще одна запаморочлива
монополія — фінансові ресурси. Маючи такі права, як у нього, можна робити
все, що заманеться.
Уряд частенько нарікає: не йде, мовляв, інвестор в Україну. І так ми
робимо, і сяк, створюємо різні міністерства й відомства для вирішення цього
питання, а вони не йдуть. А нам же так потрібно... для повного щастя —
40 мільярдів. Ось інвестують у нашу економіку ці грошелі й усе в нас буде
добре. Все у нас буде чудовенько. Губу розгорнули — й чекають. А Германа
все немає. Сидить він у себе в Німеччині й думає — ось створю я бізнес
в Україні, побудую завод і почну, нещадно експлуатуючи місцеве населення,
отримувати величезний прибуток. А потім — бац, серце якого-небудь діяча
з Мінекономіки затремтить, побачивши таке знущання над українцями, і підпише
він наказ: продавати пану Герману газ на 50% дорожче, а воду взагалі відключити,
у нас тут людям не вистачає, а він ще благодійницькі внески до місцевого
бюджету платити не хоче. І піде він геть, заздалегідь передавши свій заводик
у власність місцевої влади, на погашення боргів. Не хоче йти до нас Європа.
Не звикла принижуватися й платити хабарі. А більше за все не подобається
мати справу з монополістом, який диктує свої умови. Проте наші також не
дурні. Не йде Європа, прийде Азія. У них там теж грошенята є, і правила
гри схожі з нашими: держави — тоталітарні, чиновники — корумповані, економіки
— монополізовані.
Загалом, панове, резюме таке. Поки ми не демонополізуємо економіку,
не бачити нам інвестицій, як своїх вух. Поки все, що нам дісталося у спадок
від СРСР, остаточно не змарнується.
