Завтра, 1 жовтня, у Вищому адміністративному суді України відбудеться чергове судове засідання у справі державного підприємства «Пансіонат «Ізумруд». Для колективу кримського «Ізумруда» це 121-е (!) судове слухання. За десять років, намагаючись зберегти державне майно, «ізумрудівці» пройшли всі судові інстанції, проте Феміда найчастіше опинялась на боці тих, хто накинув оком на майно державного підприємства.
Історія «Ізумруда» — була і є яскравою характеристикою часу. Його будівництво «голими руками» в 1963 році розпочали донецькі шахтарі, сьогодні — вони безсилі проти чиновницького та бізнесового свавілля.
«Ізумруд» розташований у наймальовничішому куточку південного узбережжя Криму — бухті Ласпі, що за 30 км від Севастополя. Тут гори спускаються просто в море, а дух захоплює і від небаченої краси краєвидів, і від насиченого численними гірськими ароматами повітря. Тут мимоволі думаєш про вічне і черпаєш натхнення з кожного подиху вітру. Саме в цьому райському місці було вирішено збудувати пансіонат для шахтарів, для яких сонце і свіже повітря означає більше, ніж для інших, для них вони — символ життя.
За радянських часів зусиллями самих же шахтарів, які перших два роки будівництва жили в наметах, добровільно віддавали на це свої сили і час, було зведено пансіонат на території понад 6 га. «Ізумруд» віднесли до Міністерства вугільної промисловості, а за часів незалежності України він перейшов на баланс підвідомчого міністерству донецького підприємства «Укрвуглегеологія». Ось тут і почалися проблеми пансіонату. Тодішнє керівництво безнаказано розпродувало фонди підприємства. Таким чином у приватні руки потрапили сім будиночків, спальний корпус, торгівельний павільйон. Проте найбільшою втратою для пансіонату стало виокремлення 1,5 га землі прямо посеред його території, де розташовані всі комунікації, два басейни, спортивний майданчик та фонтан. Унаслідок відверто незаконних оборудок власниками державного (!) майна стали мало відоме в бізнесових колах ТзОВ «Бриг-А» і ще менш знане ЗАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізація». Проте і цього колишньому керівникові Артуру Горчевичу здалося мало. Правдами-неправдами він перетворив державне підприємство на ТзОВ «Пансіонат «Ізумруд Донецький», в яке ввійшли 72 засновники. Понад 78% долей в статутному фонді він присвоїв тільки одному з них — собі.
На щастя, колектив «Ізумруда» вчасно схаменувся. В жовтні 2005 року працівники пансіонату подали позов у Балаклавський місцевий районний суд про визнання ТзОВ «Пансіоната «Ізумруд Донецький» недійсним. Через два роки позов було задоволено.
Разом з тим «Ізумруд» було виокремлено зі складу виробничого об’єднання «Укрвуглегеології» та реорганізовано в державне підприємство «Пансионат «Ізумруд». Тоді ж новим керівником призначили Анатолія Жежеруна. Людина з величезним досвідом роботи, яка пройшла пекло Чорнобиля та роботу у внутрішніх органах, Анатолій Жежерун відразу зрозумів, що без боротьби рейдери не здадуться. Він, не зволікаючи, подав позови до судів, щоб повернути незаконно привласнене майно. Та, виявляється, держава не може захистити не тільки свою власність, а й людей, які цю власність намагаються зберегти.
13 вересня 2006 року Анатолія Жежеруна було нібито заарештовано в голосній справі башмаковської банди, до якої той ніякого стосунку не мав. Проте замість того, щоб відвести підозрюваного до СІЗО, його з мішком на голові завезли в напівзруйнований будинок у Одесі. Чотири дні ні родичі, ні колеги не знали нічого про долю директора «Ізумруда». Проте підняли на ноги всі інстанції. Врешті, коли у справу втрутилась Уповноважена ВР України з прав людини Ніна Карпачова, Анатолій Жежерун... «знайшовся». Весь цей час він перебував у напівзруйнованому будинку в Одесі. Там, за задумом зацікавлених осіб, він повинен був «одуматись» і відмовитись від боротьби за коштовну кримську землю.
Треба віддати належне: таких особистостей як Анатолій Жежерун у нашій державі небагато. Будь-хто інший після такого вирішив би: «Хай котиться той пансіонат до дідька лисого, щоб я ще ризикував своїм життям та своєю родиною!» Проте рейдери помилилися, вирішивши таким чином зламати керівника «Ізумруда». «Коли я приїхав і подивився в очі людям, що вже стільки років борються, щоб зберегти державну власність, я не зміг відмовитися від них. Прийшовши сюди, я пообіцяв їм, що ми доведемо справу до кінця, і ми це зробимо», — так прокоментував своє рішення Анатолій Жежерун.
А далі — тривала судова тяганина. На бік «ізумрудівців» стали Мінвуглепром, Генпрокуратура України, севастопольська влада. Проте винахідливості рейдерів немає меж. Присвоєну землю в якості застави під кредит ТзОВ «Бриг-А» віддало «Інпромбанку» (будучи предметом договору іпотеки, земля не може бути відчужена, принаймні це суттєво ускладнює справу), а потім, посилаючись на неспроможність виплатити кредит, передало 1,5 га землі на території «Пансионата «Ізумруд» кредитору. Вся ця операція була проведена за один місяць (небачена оперативність для української судової системи), та ще й у... Харківському суді. В той же час на привласненій території пансіонату повним ходом йшло будівництво котеджів — явно не для відпочинку шахтарських сімей.
Врешті-решт колектив «Ізумруду», пройшовши всі судові інстанції, дійшов до Верховного суду України. Паралельно у ЗАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» було відчужено третій корпус, який на сьогодні за допомогою вугільних підприємств повністю реконструйовано після господарювання колишніх «власників». Здавалося, у 2008 році всі крапки над «і» було розставлено, всі суди, враховуючи Вищий адміністративний і Верховний, винесли рішення на користь пансіонату. Проте на початку 2009-го думка судді Вищого адміністративного суду на диво різко змінилася, і попереднє рішення, що вже вступило в законну силу, було припинено. Адміністрація пансіонату переконана, що тут не обійшлось без «допомоги» впливових осіб, імена яких немаловідомі в Україні. Та й зацікавлені в тому, щоб отримати ласий шматок землі — теж не з «простих смертних». Тому судове засідання, заплановане на 1 жовтня, буде непростим. «Рішення буде на совісті судді. Нас підтримує прокуратура, Міністерство. За нами правда, за ними — нечесні гроші. Хочеться вірити, що суддя на це зважить».
Минулого року також розпорядженням першого віце-прем’єр-міністра Олександра Турчинова було прийнято рішення про створення міжвідомчої комісії Кабміну з виїздом на місце для з’ясування обставин «з метою захисту державного майна та збереження цілісного майнового комплексу для забезпечення відпочинку працівників вугільної промисловості». Членів комісії — міністра вуглепрому В. І. Полтавця, міністра юстиції М. В. Оніщука, міністра внутрішніх справ Ю. В. Луценка та інших уповноважених — тут чекають з дня на день. А поки ті баряться зі «з’ясуванням обставин», колектив пансіонату продовжує працювати в надзвичайному режимі.
Сьогодні пансіонат «Ізумруд» завершує курортний сезон. Його працівники підуть у відпустку, а з лютого розпочнуть підготовку до прийому нових відпочивальників. У кризовий рік в севастопольський бюджет підприємство заплатить майже 2 млн. грн. За якість послуг, кількість сплачених податків керівництво та колектив «Ізумруда» отримали чимало державних і недержавних нагород. З гордістю головний бухгалтер Лариса Ісмайлова підкреслює, що їх підприємство знаходиться на повному господарському розрахунку, щороку (крім 97-го, за недбалого керівництва) має прибуток. Навряд чи хтось із відпочивальників — чи то шахтарів і їх сімей, чи то тих, хто приїжджає за власний кошт, бо знає, що кращого сервісу і гарнішої природи ніде не знайде — здогадується, що то за загадковий мур, яким обнесена значна територія посеред пансіонату. І тільки декілька шахтарів зізналися, що про епопею з «Ізумрудом» знають давно. Але запевняють, що місце свого відпочинку просто так не здадуть. «Ми піднімемо Донбас, Львів, Волинь. Ці бандити ще просто не знають, з ким мають справу», — загрозливо сказав Микола з Макіївки, що ще три дні тому довбав вугілля в шахті, а сьогодні ніжиться на оксамитовому кримському сонечку. Хочеться сподіватися, що до постання шахтарів проти рейдерів не дійде. А питання вирішиться на користь шахтарського «Ізумруду» в цивілізованому українському суді...
