Рейтингове агентство Standard & Рооr’s наприкінці минулого тижня підвищило довгостроковий кредитний рейтинг Києва з «B+» до «BB ». Прогноз зміни рейтингу — «стабільний». «Підвищення рейтингу відбиває зростання доходів міста і його високі фінансові показники, — відзначив кредитний аналітик Standard & Poor’s Борис Копейкин. — Крім того, рівень рейтингу підтримується становищем Києва як економічного, фінансового і культурного центру України», а також гарні показники ліквідності.
Активно розвивається і промисловість столиці. І це не дивно: праця київських робітників оцінюється в 1,5 раза вище, ніж у регіонах і становить у середньому 1500 гривень. Заборгованість з заробітної плати працівникам державних підприємств вже повністю ліквідована. Як зазначив начальник головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики міськдержадміністрації Олександр Іваненко, на цьому міська влада не збирається зупинятися, а розгортає широку програму, аби подолати такі проблеми як низькі та нерегулярні заробітні плати... Словом, до зарплатного раю у столиці насправді ще далеко.
Не розв’язуються й деякі проблеми. За словами Іваненка «в урочищі Нижня Теличка, (Голосіївський район. — Авт. ) зосереджено багато різних підприємств, тому там дуже складна екологічна ситуація. І непоганою альтернативою може бути винесення кількох з них за межі міста, в Київську область. Але на це і на реконструкцію Телички потрібні великі гроші, яких у міському бюджеті немає. Тому наша програма передбачає залучення інвесторів».
У своїх проектах міська влада робить ставку на науку. «Зараз розробляється програма інноваційного розвитку підприємств, — доповідав Іваненко, — а тому без науки нам ніяк не обійтися, без її знань, досвіду, потенціалу». На фінансування близько 220 наукових проектів і програм цього року виділено 25,3 мільйона гривень (у 2000 році — лише 9,3 млн. грн.).
Кардинальні зміни намічаються й у сфері житлово- комунального господарства. Це, по-перше, приведення до економічно обгрунтованого рівня відповідних тарифів. Але з цим, схоже, діятимуть обережно, адже ніхто з тих, хто йшов на вибори, не висував такого гасла. Тож вишукуються інші джерела. Як пояснив заступник начальника головного управління житлового господарства Володимир Морозов, одним iз них може бути орендна плата. «Це той основний чинник, що дає змогу житловим організаціям вижити, так як отримані від сплати оренди кошти ідуть на дотацію житлових організацій». За словами Морозова, план доходів житлово-комунальних підприємств за перший квартал виконано в цілому на 105%. Але доходи від квартплати покрили витрати на утримання та ремонт житлового фонду комунальних підприємств лише на 42,5%.
Тим часом міську владу, схоже, найбільше турбує питання кадрів. Мер Києва Леонід Черновецкий незадоволений тим, що столичні чиновники не виявляють бажання добровільно пройти перевірку на детекторі брехні. «Чиновники упираються «ріжками» і не хочуть йти на детектор брехні. На превеликий жаль, я не всіх встигаю туди затягти. У цьому є проблема, і я про це думаю», — заявив Черновецкий журналістам. Він також пообіцяв, що найближчим часом телерадіокомпанія «Київ» продемонструє у прямому ефірі особливості роботи цього детектора. «Але для того, щоб я міг застосувати його широкомасштабно чи зачепити кожного шахрая за живе, мені потрібно мати достатній резерв кадрів», — пояснив мер. А можливо, варто показати у цій справі особистий приклад? І тоді вслід за мером на детектор потягнуться й інші київські чиновники.
От мер посилається на те, що міськадміністрація дає для залучення кадрів постійну рекламу. Але практика говорить про інше: на керівні посади в мерію залучаються аж ніяк не люди з вулиці, а переважно з «Правексбанку». Звичайно ж, нині ще не можна оцінити такий підхід до кадрового питання. Адже це все ж не родичі і не куми, а працівники, перевірені роботою в успішній фінансовій установі. Багатьох киян турбує тема будівництва Подольського мосту і пов’язана з цим доля Русанівських садів. За словами Черновецького, він збираєтсья повторно ознайомитися з проектами спорудження мосту через Русанівські сади і в обхід них, а потім уже прийняти остаточне рішення. «Якщо ж я переконаюся, що Подільській міст може бути побудований лише через Русанівські сади, то запропоную дачникам такі компенсації, від яких вони просто не зможуть відмовитися», — зазначив мер. Він також запевнив журналістів, що ця територія виділена виключно під забудуву і не буде поділена і надана «різним олігархам». Що ж стосується фінансової боку справи, то мер прокоментував його так: «На сьогодні грошей на це будівницто в нас досить, за останній квартал ми перевиконали бюджет. Гроші ми знайдемо завжди, головне — щоб ішло будівництво». Словом, рейтингове агентство, мабуть, знає свою справу, якщо підвищило показники нашої столиці.
ДО РЕЧІ
З 1 серпня в Києві виросли ціни на хліб — у залежності від ваги на 20, 30 і 40 копійок, або на 15 — 45% від цін на окремі види елітного хліба. «Хліб, що споживає більшість населення, виросте у ціні в межах 40 копійок», — повідомив начальник головного управління з питань цінової політики столиці Василь Яструбинський. Зокрема, хліб «Український» подовий коштуватиме 1,64 гривні (до цього — 1,28 грн.), батон — 1,4 гривні (до цього — 1,1 грн.), хліб білий першого сорту — 1,6 гривні. Щоправда, Яструбинский відзначив, що таке рішення прийняли виробники, а відповідного рішення Київрада ще немає.
Одночасно в столиці майже в три рази зросли тарифи на холодне водопостачання і водовідведення, майже у півтора рази — на гаряче водопостачання і більш ніж удвiчi — на опалення. За словами Яструбинського, тариф на холодну воду тепер становить 2,94 гривні за кубометр, на гарячу воду — 5,84 гривні. Вартість опалення виросте, як мінімум, з 80 копійок до 1,8 гривні за квадратний метр. Досі тариф на холодне водопостачання і водовідведення складав 0,82 гривні за кубометр, на гарячу воду — 3,73 гривні.
І отут не можна не нагадати, що наприкінці червня Черновецький обіцяв винести питання підвищення тарифів на громадське обговорення. «Перш ніж я щось підпишу, я буду радитися з ними, у тому числі через ЗМІ», — заявив тоді мер. І тепер одкровення Яструбинського його, напевно, збентежили. Рiч у тім, що вже через кілька годин чиновник був змушений себе ж спростовувати. «Мене така інформація (вона подана Інтерфаксом Україна з посиланням на інтерв’ю Яструбинського телеканалу НТН) здивувала, тому що ми не планували з 1 серпня вводити нові тарифи...», — сказав він, можна припустити, не червоніючи. Отже, детектор брехні, виходить, необхідний не тільки другорядним чиновникам...
