Голова відділення мобільної комерції компанії Ericsson днями заявив: «У світі мобільної комерції настають дедалі цікавіші часи. За прогнозами, 2016 року оборот цього ринку перевищить 800 мільярдів доларів». «Сьогодні ми фокусуємося на створенні таких рішень, — зазначив він, — які дають нашим партнерам найкоротший шлях до розгортання сучасних послуг на основі «мобільного гаманця».
Цей процес в Україні і без Ericsson вже розпочався. Минулого тижня свою систему продемонструвала одна з компаній. Було це в гарному столичному ресторані, і журналісти на власному досвіді переконалися, як швидко, щойно назвеш номер мобільного телефону, надходить чек на оплату. Натискаєш кнопку «ОК», і платіж зроблено. Єдине, що потрібно від клієнта, — укласти договір із відповідною компанією і внести на її рахунок будь-яку суму. Щоправда, поки що з таким електронним гаманцем можна прийти лише до одного зі столичних ресторанів і до одного з магазинів спорттоваров. Творці системи стверджують, що відповідна мережа невдовзі значно розшириться і що за нею майбутнє.
Але, на відміну від пересічних громадян, Держподаткова служба в такими справами цікавиться глибше і вже створює спеціальні підрозділи, які контролюватимуть обіг електронних грошей. За її даними, обсяг їх ринку торік становив 2,5 мільярда гривень, тоді як 2009 року він не перевищував 1,3 мільярда, а 2007-го ще був на рівні чверті мільярда. До 2014 року обіг цих віртуальних гривень, за прогнозом податківців, сягне 15 мільярдів.
Такі великі кошти начебто десь крутяться, а в бюджет із них не капає. Це непокоїть податківців, і вони хочуть взяти електронні гроші під ковпак. Начальник податкової міліції Андрій Головач каже про необхідність боротьби з кіберзлочинністю у сфері електронних фінансів, інформує прес-служба відомства. Це, звісно, нормально. Але головний податковий міліціонер звалює докупи різні платіжні системи, електронні ваучери операторів мобільного зв’язку і інтернет-провайдерів, а також інтернет-торгівлю і ринок обігу електронних коштів. І це тоді, коли увесь світ дедалі більше відмовляється від готівки. В Україні і електронні гроші, і електронна торгівля, вочевидь, поки що практично поза законом.
Дійшло до того, що деякі ЗМІ наважилися порушити питання перед Нацбанком України: мовляв, необхідно дозволити електронні гроші. Даруйте, та їх же ніхто не забороняв і не збирається цього робити. Будь-яка фінансова компанія, що має намір працювати на цьому ринку, може подати регуляторові для узгодження пакет необхідних документів, і якщо вони будуть оформлені як слід, вона зможе працювати на законній підставі. Проблема в тому, що деякі платіжні системи, які діють в Україні, зокрема й та, про яку йшлося вище, м’яко кажучи, трішки хитрують. Вони не називають продукт, з яким працюють, електронним грошима, підшуковуючи для них, так би мовити, евфемізми, і на цій підставі обходять правові норми й вимоги. На думку експертів, сьогодні близько 2—2,5 мільярда гривень обертається в непрозорих платіжних схемах, а завтра — вже 4—5 мільярдів.
Проблема ще і в тому, що розрахунки електронними грішми не повною мірою регулюються законодавством. У Законі про платіжні системи й перекази грошей в Україні зазначається, що гроші існують в готівковій формі (у вигляді грошових знаків) або в безготівковій (у вигляді запису рахунків в банках). Тобто, на перший погляд, правова база де-юре не дозволяє віднести електронні гроші до засобів платежу. Проте в країні чинна постанова Нацбанку, яка визначає, що електронні кошти все ж є засобом платежу. А ось зі ст.4 того ж закону випливає, що такий спосіб розрахунків, як електронні гроші, законом взагалі не передбачений. Розбіжності? Недопрацювання законодавців? Хто тоді може відповідати за безпеку користувачів таких систем?
Стрімкий розвиток інформаційних технологій, електронних торгів і електронної комерції в системі Інтернету потребує регулювання електронних коштів на рівні закону. До того ж зробити це слід із врахуванням зарубіжного досвіду, зокрема Директиви 2009/110/ЕС стосовно роботи установ — емітентів електронних грошей і пруденційного нагляду за ними.
Поза сумнівом, країна рано чи пізно дізнається, що таке «електронні гроші» і зрозуміє, чи є ними також і так звані титульні знаки чи чеки, на які українці вже й тепер часто-густо міняють свою готівку, віддаючи її переважно платіжним системам-нерезидентам. І мало хто знає, чи погоджували вони свої правила роботи з українським регулятором і хто є гарантом таких знаків, чим вони забезпечені.
Водночас електронні гроші, чиї емітенти заручилися передбаченими нормативними актами ліцензіями й дозволами, вже й сьогодні є офіційним платіжним засобом. Положення №481 НБУ про електронні гроші визначає: «Електронні гроші — одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовими зобов’язаннями емітента». Звідси можна зробити висновок, що всілякі сурогатні «знаки», не забезпечені реальними коштами, юридично не мають права називатися «електронними грішми». Але чи буде правильним називати їх просто фальшивками? В усякому разі, приймаючи рішення відкрити гаманець в тій чи тій платіжній системі, слід знати про відмінності між справжніми електронними грішми та їх імітацією. Досить зайти на сайт НБУ й переконатися, чи зареєстрована регулятором ця платіжна система і хто емітент електронних грошей. «День» знайшов на сайті НБУ таку компанію. Емітент її електронних грошей — державний Ощадбанк. Як розповів «Дню» глава цієї компанії, в Ощадбанку зарезервована сума реальних грошей, що забезпечує відповідну емісію. Отже, всі учасники системи і її клієнти, які відкривають електронні гаманці, можуть почуватися упевнено.
У відомстві Арбузова намагаються упорядкувати діяльність платіжних систем і систем електронних грошей. Відповідаючи на запит «Дня», Управління організації інформаційної роботи і зв’язків з громадськістю НБУ наголошує, що правові вимоги стосовно випуску й обігу електронних грошей в Україні встановлені Положенням про гроші в Україні, затвердженим постановою правління НБУ від 24.12.2010 № 481. Відповідно до нього на території України лише банки мають право випускати електронні гроші. Банк, що має намір створити систему електронних грошей і здійснити їх випуск, зобов’язаний погоджувати з Національним банком правила системи електронних грошей ще до їх випуску. «Отже, — наголошують автори повідомлення, — згідно із законодавством України надання послуг системи електронних грошей без узгодження правил цієї системи з НБУ не вирішується». Для зменшення ризиків при використанні електронних грошей як засобу платежу в НБУ рекомендують громадянам України користуватися послугами лише тих систем електронних грошей, правила яких погоджені з Національним банком.
А може, всі ці бюрократичні «заморочки» насправді не такі вже й важливі? Експерти ринку електронних грошей зазначають, що жартувати з цим не варто. «У всьому світі фінансова діяльність, зокрема й з приймання грошей в населення за товари та послуги, контролюється як мінімум центральним банком країни, фінмоніторингом, фіскальними органами. За міжнародними стандартами, способом оплати за товари й послуги є виключно національна валюта чи її зареєстровані аналоги. Жодні титульні знаки, бонуси, ваучери замінювати гроші не повинні, та й за чинними законами — не можуть», — зауважує генеральний директор внутрішньодержавної небанківської платіжної системи «ГлобалМані» Олександр Тютюн. Він наполягає на тому, що заведені у всьому світі прозорі правила гри повинні стати практикою і в нас у країні. Це прискорить детінізацію економіки, перешкоджатиме схемам відмивання грошей, позитивно позначиться на фінансовій системі країни. Нове дихання отримає й електронна комерція в Інтернеті. А в перспективі більша частина тих 90 мільярдів дол., які українці тримають «під матрацами», повернеться в банківську систему і почне працювати на економіку.
