Протести, що не припиняються, підсилюють тиск на кредитоспроможність України, підбили проміжні підсумки експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings. У свою чергу, це, на їхню думку, може призвести до різкого збільшення попиту на валюту, скорочення припливу інвестицій, а також сприяти виведенню капіталу з країни. Про це Fitch повідомив у своєму звіті. У агентстві побоюються, що згадані чинники можуть прискорити скорочення золотовалютних резервів України й підсилюють ризик невпорядкованої девальвації гривні. Головне питання полягає в ступені впливу політичної кризи на здатність країни обслуговувати свої зовнішні зобов’язання на тлі подальшого скорочення резервів Нацбанку, зазначають експерти Fitch.
МВФ МОВЧИТЬ, А УКРАЇНСЬКІ ВАЛЮТНІ ОБЛІГАЦІЇ СКУПОВУЮТЬ... РОСІЙСЬКІ БАНКИ
Але український уряд, схоже, так не вважає (рівень держборгу країни становить менш як 40% ВВП, що істотно нижче, ніж у багатьох розвинених країн) і продовжує робити нові, нехай і внутрішні, борги. Минулого тижня відбувся черговий первинний аукціон з продажу трирічних доларових облігацій внутрішньої держпозики на $49,98 мільйона під 7,75% річних. Фахівці вважають, що таким чином робиться спроба зменшити частку зовнішніх зобов’язань у загальному обсязі українських боргів за рахунок нарощування внутрішнього боргу. Добре було б, звісно, але, на думку експертів ринку, українські валютні облігації насправді скуповують російські банки. Чи приховується в цьому велика небезпека для України? Судячи з даних, оприлюднених у понеділок Нацбанком, нерезидентам належать ОВДП на 9,75 мільярда гривень, або менш як 4% від тих, що перебувають в обігу. До того ж грошові суми, що залучаються на аукціонах, не йдуть ні в яке порівняння з сумами, які уряд хоче отримати як кредити Міжнародного валютного фонду.
Чи витримає країна додаткове боргове навантаження, чи впорається з виконанням непростих умов отримання кредитів? Передбачалося, що цього понеділка Виконавча рада МВФ мала розглянути питання надання допомоги Україні. Про це заявив офіційний представник МВФ Джері Райс. Результатів обговорення поки немає. Тим часом, цього дня в Києві експерти й журналісти говорили про рівень боргового навантаження, яке доводиться нести нашій країні.
За словами директора департаменту Міністерства економічного розвитку та торгівлі Євгена Олейникова, переговори з МВФ ще тривають («сьогодні триває обмін інформацією, продовжуються консультації»). При цьому він підтвердив, що обговорюється питання пом’якшення умов, висунутих Україні з боку МВФ, але остаточне рішення ще не прийняте. Чиновник стверджує, що МВФ, як правило, висуває «більше економічні, ніж політичні питання». Позиція фонду, розповідає Олейников, полягає в тому, що держава має жити в межах тих коштів, які вона заробляє.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«І пропозиції МВФ, — говорить експерт, — спрямовані на те, щоб зменшити дефіцит державного бюджету, скоротити дефіцит платіжного рахунку, фактично оздоровити державні фінанси». «Питання в тому, — продовжує він, — чи завжди МВФ показує найкращий шлях, але позиція держави полягає в тому, приймати його чи ні». Експерт нагадав, що за основними боргами цього року Україна з МВФ розрахувалася й «ми виходимо з того, що навіть без зовнішньої підтримки ми можемо розрахуватися із залишками боргу». «Але головна проблема України — застаріла економіка, що не забезпечує виробництво конкурентоспроможних товарів і послуг, — зазначає Олейников, — і для того, щоб модернізувати її, дійсно необхідно залучати кошти. Які й на яких умовах — це сьогодні предмет дискусії...»
А чи не можна замість або разом із зовнішніми запозиченнями поліпшити використання внутрішніх ресурсів і спрямувати їх на модернізацію економіки? Експерти вважають, що така можливість у країні є. Позаштатний радник глави Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку Тетяна Руденко зазначає, що неабияк допомогти країні в нинішніх умовах міг би такий інструмент, як вексель. «Але замість того щоб підвищувати довіру до нього, — говорить вона, — його весь час понижують. Високий рівень дебіторської заборгованості, що спостерігається останні п’ять років (вона перевищує ВВП країни десь на 30%), дуже погано позначається на нашому інвестиційному іміджі». «Вексель, — упевнена експерт, — міг би сприяти зниженню дебіторської заборгованості й обслуговувати економіку, минувши бюрократичні й навіть банківські перешкоди».
За словами Руденко, векселі Ощадбанку Росії свого часу обслуговували 40% економіки наших сусідів, у них була велика обіговість і великий попит. «Вони більш як три дні не затримувалися в жодному сейфі, а велика обіговість цих інструментів забезпечувала зниження дебіторської заборгованості, — наполягає експерт і пояснює: — У нас цей інструмент не працює через відсутність довіри, не завжди обгрунтованої позиції податкових органів і запровадження акцизного податку, який, замість того щоб навести, як очікувалося, лад на фондовому ринку, фактично припинив усі розрахунки векселями». (Нагадаємо, що Місія МВФ за підсумками роботи в Україні наприкінці жовтня підтримувала мету погасити дебіторську заборгованість, проте рекомендувала робити це традиційними методами, оскільки використання векселів, на її думку, підірве фіскальні показники в подальші роки). Експерт пропонує вдосконалити й «вичистити» вексельне законодавство й прогнозує, що в результаті можна було б розв’язати проблеми, що стоять перед державою.
КУРЙОЗИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко не схильний перебільшувати значення й можливі наслідки державного боргу України. Він зазначає, що у такого успішного нашого сусіда, як Польща, цей борг перевищує 60% ВВП. Там, за його даними, значно більше й корпоративний борг — з розрахунку на одну господарську одиницю він удесятеро вищий, ніж в України. Щоправда, за його словами, сусіди «більше беруть, але й більше вкладають у економіку — ми ж використовуємо позикові кошти здебільшого для покриття дефіциту державного бюджету». Експерт виступає за те, щоб скорочувати зовнішні запозичення й нарощувати фінансування економіки за рахунок внутрішніх. «На внутрішньому ринку ми господарі, й нам простіше приймати рішення», — говорить експерт.
У той же час його непокоїть, що запозичення, які бере держава на зовнішніх ринках, зрештою виявляються замороженими «в тумбочках населення». «І ми (держава) тепер беремо нові кредити, щоб погасити кредит МВФ, аби задовольнити бажання людей тримати в себе папірці», — зазначає Охріменко. За його даними, «в тумбочках» у українців сьогодні $87 мільярдів — «за кількістю іноземної валюти на душу населення у нас друге місце в світі». Він припускає, що в тому разі, якщо б населення поміняло на гривню хоча б частину валюти, яку має, то ситуація в країні була б зовсім іншою — «ми могли б самі себе фінансувати».
«А поки ми зберігаємо вдома колосальний інвестиційний потенціал, — зазначає експерт, — який обслуговує сьогодні здебільшого тіньовий сектор економіки». Він називає курйозами української економіки те, що ВВП у нас падає, а зарплата зростає. Зростають і навіть зашкалюють продажі автомобілів, щодо авто преміум-класу зростання становить 60%. «А ще хороший індикатор — депозити населення в банках, — розповідає президент аналітичного центру, — цього року люди додатково принесли до банків 70 мільярдів гривень, а всього депозити становлять 450 мільярдів — це рекорд для України за всю її історію». Експерт, як і уряд, не знає, як залучити в реальну економіку ці кошти. Він припускає, що новий кредит МВФ, якщо його отримають, знов-таки зрештою опиниться в тих-таки тумбочках, а не в реальній економіці. «Зачароване коло!» — каже Охріменко.
«Запозичення, які бере держава на зовнішніх ринках, зрештою виявляються замороженими в тумбочках населення. Ми зберігаємо вдома колосальний інвестиційний потенціал, що обслуговує сьогодні здебільшого тіньовий сектор економіки»
Не можуть похвалитися опрацьованою фінансовою програмою й в уряді. Олейніков міркує про таку гіпотетичну можливість поліпшити ситуацію в економіці, як ослаблення національної валюти. За його словами, в теорії виробник при експорті в результаті отримає більше національної валюти за проданий на експорт товар. Але що це йому дасть? Здавалося б, він отримає великий прибуток. Але 30% доходу у валюті він зазвичай витрачає на енергоносії, понад 15% — на устаткування. А це все (плюс інвестиційний імпорт) в разі девальвації гривні подорожчає. І коли працівник побачить, що на свою зарплату він зможе купити менше, ніж учора імпортних товарів, він вимагатиме підвищення зарплати.
«Отже, девальвацією ми нічого не добиваємося», — впевнений чиновник. Він наполягає на тому, що в України має бути власна модель розрахунку фінансових балансів і відверто заявляє: «Десять років міністерство намагалося скористатися загальноприйнятими моделями. Але зрозуміли, що для України вони або не спрацьовують, або працюють не так, як очікувалося. Наприклад, не може одночасно знецінюватися національна валюта, відбуватися інфляція, падати виробництво й зростати попит на іноземну валюту — це абсурд, але так було, наприклад, 2008 року. На сьогодні повноцінно визначитися щодо цієї моделі ми ще не готові. Ми над цим працюємо».
Охріменко також вважає, що українська економіка сповнена парадоксів і казусів. Утім він вельми спокійно й навіть з надією сприймає можливість отримання китайського іпотечного кредиту й не дуже заперечує проти російського. Відповідаючи на запитання «Дня», він зазначає, що китайський кредит можна отримати «не за день і не за два — це $15 мільярдів за п’ять років. Дай Боже, наступного року щось прийде». «Але якщо це запуститься, — продовжує експерт, — китайці, хоч як це смішно, вирішать нам житлове питання». Що стосується Росії, то Охріменко попереджає, що ринкових кредитів від неї чекати не доводиться, а, швидше за все, таким чином, буде реструктуризовано борг «Нафтогазу». Олейніков узагалі вважає за краще такі питання не коментувати: «Давайте почекаємо відповідних рішень».
