Які іноземні інвестиції і у що можна вкладати на причалі порту? Які нові технології і у виробництво якої продукції можна вкладати на причалі порту?
Зовсім смішно говорити і про виробництво конкурентоспроможної продукції в межах одного окремого причалу в Одеському порту.
З усього видно, що так звана «точечна ВЕЗ» на причалі Одеського порту — це легалізована дірка в державному кордоні України для безконтрольного вивозу з держави ще не розкрадених ресурсів.
Через цю «дірочку» в Одеському порту витікатимуть соняшникове насіння, пшеничка, металопрокат — кошти осідатимуть на закритих валютних рахунках в закордонних банках, а українському народу залишатиметься тягар боргів за енергоносії, бо саме металургія і споживає тепер левову частку енергоносіїв, які змушена імпортувати Україна з Росії.
Той «дешевий» (бо з фуражного зерна для худоби) хліб, який вже сьогодні змушені споживати одесити, наочно засвідчує, що хлібне зерно минулого врожаю вже давно вивезено і продано за кордон... А поява «точечної» Одеської «дірочки» в кордоні, створеної з ласки поки що Президента Леоніда Кучми, гарантує одеситам лише те, що і в наступні роки вони їстимуть хліб з зерна, придатного лише для виготовлення комбікормів для худоби.
Відтак ВЕЗ в одеському порту можна кваліфікувати як примітивний політичний хабар за... організацію на Одещині «правильного» підрахунку голосів на президентських виборах.
Під час обговорення на «круглому столі» в Одеській облдержадміністрації питання про вільні економічні зони від імені проводу Одеської обласної організації УРП було внесено пропозиції:створити промислову ВЕЗ у промзоні Одеси (від Пересипського мосту до Лузанівки), де «лежать» нині розвалені владою заводи. Це оживить тисячі робочих місць, підніме омертвілі заводи. Окрім того, пропонувалося утворити сільськогосподарську ВЕЗ в межах «червоного» Великомихайлівського району Одещини, аби тамтешні «червоні феодали» показали, нарешті, довгообіцяні та довгоочікувані чудеса колгоспного господарювання.
Саме такі ВЕЗ служили б інтересам широкого загалу одеситів.
Однак, як наочно бачимо, зовсім не інтересами України чи українського народу керувалися недержавні «державні мужі» і на Одещині, і на «київському престолі»... Оце та основна причина нинішньої економічної та духовної кризи в Україні — безвідповідальність влади.
