Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дисциплінарне «щеплення»

Чи законні профілактичні списки?
2 червня, 2010 - 00:00

Практика розкрадання майна підприємств за останні роки стала доволі звичним явищем. Звичка поцупити те, що погано лежить на робочому місці вкоренилася настільки, що подекуди експерти почали її характеризувати як ментальну особливість. Однак, беззаперечно, будувати капіталізм така практика заважає. Тож із явищем, породженим перебудовою 90-х, що навчило робітника компенсувати нестачу в оплаті праці майном роботодавця, нині активно воюють вітчизняні капіталісти.

Так, 23 квітня працівники ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. Н. Кузьміна» отримали службову записку за підписом заступника голови правління з економічної безпеки заводу. У ній йдеться про те, що з метою збереження акціонерної власності усі заступники голови правління, директори та керівники підрозділів підприємства повинні підготувати «дані про наявні в їхніх підрозділах порушення виробничої, технологічної, трудової дисципліни, передумови для крадіжок товарно-матеріальних цінностей чи заподіяння підприємству матеріальних збитків». Крім того, цим же документом вищезгадані особи зобов’язуються підготувати списки робітників, які «можуть бути причетними» до перерахованих негативних процесів.

Така ініціатива відразу ж викликала хвилю обурень серед працівників. Мовляв, таке нововведення є прямим порушенням їхніх прав та свобод. Крім того, немає гарантій, що до того списку не можуть потрапити й цілком порядні робітники з причини лише особистісного фактору. Та й не сказано в службовій і про те, що чекає робітників, які потрапили в цей «чорний» список. Можливо, їм вже варто шукати інше місце роботи...

«День» звернувся до керівництва заводу з проханням пояснити причини та мотиви такого «трудового ноу-хау». На що в управлінні економічною безпекою ВАТ «Дніпроспецсталь» пояснили, що лише за минулий рік сума збитку від спроб крадіжок та нанесення матеріальної шкоди сягала близько 17 мільйонів гривень. Було передано до правоохоронних органів 60 справ такого змісту для притягнення не лише до адміністративної, а й кримінальної відповідальності.

А, відтак, із метою попередження подібних правопорушень і проведення профілактичної роботи на підприємстві керівництво, як зазначають в управлінні економічною безпекою заводу, було змушене застосувати превентивні, хоча й не зовсім демократичні, міри. «Збір інформації про коло осіб, які потенційно можуть бути причетні до різного роду протиправних дій, є частиною попереджувальних заходів, що проводяться спеціалістами нашої служби», — пояснив заступник із економічної безпеки голови правління ВАТ «Дніпроспецсталь» Альберт Зайцев. Керівництво обіцяє, що звільняти «підозрілих» працівників не будуть без факту здійснення ними правопорушення. А з тими, хто все ж потрапив до «інформаційного» списку, як пояснили в прес-службі ВАТ «Дніпроспецсталь», планують проводити попереджувальні бесіди профілактичного характеру.

Та працівникам радять відстоювати свої права в суді. Закон на їхній стороні. «Списки робітників, які можуть бути причетними, взагалі порушують презумпцію невинуватості, оскільки будуть сформовані без жодної доказової бази чи рішення суду. Вони виступатимуть формою тиску на працівників», — каже юрист профспілки «Захист праці» Віталій Дудін. Хоча протидія ініціативі роботодавців повинна здійснюватись лише на рівні колективу, вважає експерт. Саме профспілка повинна стати на захист робітників і вимагати виключення зі списку кожного працівника, якого визнали підозрюваним лише на суб’єктивну думку роботодавця.

Утім, є ще й інший бік медалі. І проблема все ж лишається невирішеною — як роботодавцю вберегти себе від нечесного та безвідповідального робітника, який щорічно приносить мільйонні збитки? У конфедерації роботодавців України порятунок бачать у відновленні практики рекомендаційної документації. Виконавчий віце-президент конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко впевнений, що рекомендаційні листи з попереднього місця роботи працівника дадуть можливість роботодавцю проаналізувати, кого він наймає. А відтак захистити себе від нечесних працівників, промислового шпіонажу, відтоку інформації, крадіжки майна чи технологій.

Алла ДУБРОВИК, «День»
Газета: 
Рубрика: