Глава Херсонської облдержадміністрації Борис Силенков днями закликав підприємців регіону відійти від практики виплати заробітної плати «в конвертах». За його словами, подібним чином керівники підприємств «карають людей, які вже через 5—10 років вийдуть на пенсію». Як зазначив губернатор, задекларована в регіоні офіційна середня зарплата в 234 грн. не відповідає дійсності. У зв’язку із цим він наказав бізнесменам ще до 1 квітня збільшити офіційно виплачувану зарплату до 350 грн.
Розмови про необхідність приведення основних активів українських компаній у стан «білої» бухгалтерії почалися із середини 90-х. Причому головним мотивом боротьби з тіньовими схемами завжди називалася соціальна складова, оскільки «неофіційність» основного прибутку найманих працівників (а вони становлять більшість наших громадян) не лише підкладає «свиню» їхній майбутній пенсії, а й істотно обкрадає вже сьогодні — не даючи можливості користуватися кредитом. А весь «розвинений» світ живе саме в кредит — вчиться, купує житло, автомобілі й навіть їздить у відпустку. Так вигідніше. Але більшість українських робітників і службовців позбавлені можливості «жити на завтрашню зарплату вже сьогодні». Уряди неодноразово намагалися в цьому допомогти «панам трударям», однак усі їхні добрі наміри успіхом не увінчалися. Розв’язання проблеми як і раніше залежить від доброї волі роботодавців.
З початку минулого року в країні запровадили нову ставку податку з прибутку фізичних осіб (13%). Під цю подію була навіть організована широкомасштабна рекламна кампанія, під час якої стверджувалося, що цей податок один із найменших у Європі. Однак необхідні зміни до кількох законів, що стосуються питань оподаткування, у зв’язку з перманентним конфліктом у Верховній Раді своєчасно не були внесені. У результаті зниження прибуткового податку залишилося без узгодження зі зменшенням нарахувань до фонду заробітної плати, й у роботодавців збереглися сильні стимули для виплати зарплати «в конвертах».
У лютому 2004 року в Дніпропетровській облдержадміністрації проходила нарада із цього питання. На ній зазначалося, що через горезвісні «конвертні» недоплата до обласного бюджету становить приблизно 1 мільярд гривень. Невдовзі спеціалізований податковий офіс у роботі з великими платниками податків (він збирає 60% бюджету області) давав прес-конференцію. І на ній було поставлене запитання про рівень недоплат у області. Відповідаючи, податківці відверто зізналися, що просто бояться назвати цифру.
Проте чи можна було чекати скасування тіньових конвертів, якщо навіть звичайну зарплату отримати часом не вдавалося. Прокурор Дніпропетровської області Володимир Петров якось повідомив, що з початку року прокуратура порушила 145 кримінальних справ за фактами необгрунтованої невиплати зарплати. У жовтні минулого року Орджонікідзевський міськвиконком (Дніпропетровська область) інформував журналістів про те, що Орджонікідзевський ГЗК знову знизив заробітну плату працівникам підприємства. Зрозуміло, що цим були занепокоєні як працівники підприємства, так і місцеві органи влади. Якщо до травня середня зарплата становила тут 829 грн., а в серпні — 685 грн., хоча середня по галузі — 956,04 грн.
Майже єдиними, хто прислухався до урядових закликів «перейти до білої бухгалтерії», виявилися ФПГ, що всерйоз готувалися до приватизаційних заходів (зараз це їм ставиться в провину як преференція на конкурсах). Консорціум «Придніпров’я», що управляв Нікопольським заводом феросплавів і придбав його контрольний пакет, одним iз перших у країні реально здійснив горезвісний «перехід до прозорості». І життя в Нікополі, значною частиною населення якого є працівники НЗФ, помітно змінилося. Збільшилася кількість магазинів, що торгують побутовою технікою, з’явилися представництва турагентств, автосалони, словом, те, на що городяни явно готові витрачати гроші. Причиною цього стала не стільки навіть велика зарплата працівників феросплавного заводу (в середньому близько 1300 грн. на місяць — до речі, одна з найвищих у галузі), скільки поява в них офіційного платоспроможного статусу та можливості користуватися споживчим кредитом. Аби його отримати, слід надати довідку про зарплату за останні півроку. А ще магазин, що зазвичай є партнером банку, вимагатиме не менше ніж 25% вартості товару готівкою. Для працівників НЗФ проблемою не є ні одне, ні друге. Наприклад, у Нікопольській філії одного лише ПриватБанку за один рік було оформлено більш як 3 000 споживчих кредитів (на 6 млн. 130 тис. гривень).
Це тим більше цікаво, що за результатами минулого року галузь не блищала — сукупний збиток становив 80 млн. грн. (причому здебільшого через показники Запорізького та Стаханівського феросплавних заводів, що контролюються групою «Приват»). Та й уже згаданий Орджонікідзевський ГЗК теж контролюється цією групою, яка свого часу також претендувала на придбання Нікопольського феросплавного, але не була допущена до конкурсу як така, що не відповідає вимогам фінансової дисципліни, — не мала прибутку й не сплачувала останні два роки дивідендів акціонерам.
Глава Луганської облдержадміністрації Олексій Данилов також неодноразово закликав місцевих підприємців «працювати в рамках закону» й «не виплачувати зарплату «в конвертах». Було це 22 лютого — саме після візиту в Донбас Президента України, під час якого Віктор Ющенко заявив: «Ми доб’ємося детінізації економіки в країні хоча б удвічі, ми вдвічі збільшимо надходження до бюджету». Однак до сьогодні ці заклики залишаються практично не почутими вітчизняними підприємцями. Про конверти дійсно забули лише на Нікопольському феросплавному.
