Підготовка середньострокової економічної програми, яку Україна веде для отримання кредиту розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду, так "розширилася" в часі, що, схоже, в уряді забили на сполох. Міністр економіки Юрій Єхануров написав доповідну прем'єрові, в якій з обуренням констатує: Міністерство фінансів, МЗЕЗторг, Мінсільгосппрод, Мінюст, Держкомзем, Держмитком, Ощадбанк "не проявляють належної наполегливості у вирішенні питань як законодавчого, так і організаційного характеру, які б сприяли своєчасному виконанню попередніх заходів, що призвело до затримки виконання умов МВФ та ненадходження зовнішніх фінансових ресурсів".
Нагадаємо, що загальний обсяг кредиту в рамках механізму розширеного фінансування може становити досить пристойну суму - $2,7-2,9 млрд., у тому числі в перший рік програми - 65%, у другий - 55, у третій - 45% від річної квоти України в МВФ. А квота ця сягає приблизно $1,5 млрд.
Першочерговими завданнями програми на "середній термін" є досягнення стабільного економічного зростання та прискорення переходу до ринкової економіки.
Ось чому питанням номер один для уряду стала проблема збільшення внутрішнього валового продукту, яке от-от розпочнеться, тільки незрозуміло - чи то з наступного місяця, чи з наступного року. За даними, що їх наводить Павло Лазаренко в своїх виступах, це зростання на кінець 1997 року становитиме 1-1,5%.
Підготовка згадуваної середньострокової програми розпочата урядом ще в другій половині 1996 року. Як відомо, готується відповідний Меморандум економічної політики уряду на 1997 - 2000 роки, на основі якого Україна має надіслати лист-звернення до МВФ щодо отримання середньострокової позики. Час для направлення такого листа до керівництва Міжнародного валютного фонду давно настав. Однак писати в тому листі, крім посилань на стабільність валюти та мінімізацію інфляції, поки що, по суті, нічого. "Стабільним економічним зростанням" Україна, на жаль, похвалитися не може, хоча й шукає химерні формули опису нинішнього стану, на кшталт - "темпи падіння виробництва падають" або "створюється економічна база для зростання"...
Програма мала набути чинності, починаючи з 1 січня 1997 року. Нині термін початку перенесено на другий квартал. На сьогодні, як стверджується в Міністерстві фінансів, Україна та МВФ узгодили більшість положень програми, зокрема щодо проведення грошово-кредитної та фінансової політики, визначення розміру дефіциту бюджету та джерел його фінансування, дійшли згоди й у визначенні кількісних критеріїв та фінансових "маяків".
Затяжний бюджетний процес сьогодні певною мірою вигідний урядові, адже за проблемою неприйняття бюджету можна приховати й деякі інші, вже суто урядові негаразди. Причиною відстрочки програми розширеного фінансування, як стверджують у Мінфіні, є затримка з прийняттям нового податкового законодавства, яке передбачає зниження ставок податків і скорочення податкових пільг, та відповідно, з прийняттям бюджету на новій податковій системі. Ця фраза неодноразово звучала і з вуст прем'єра. Проте урядовці не схильні акцентувати увагу на тому, що рішенню МВФ про розширене кредитування має передувати виконання Україною так званих "попередніх заходів", які покликані створити для нього економічні та інституційні умови.
Відповідно до узгодженої з МВФ оцінки стану реалізації цих заходів (усього їх 41), виконано щонайбільше 20 пунктів, тобто половину. А серед невиконаних тільки половину становлять ті, що залежать від прийняття Верховною Радою відповідних законодавчих документів. Решта - у компетенції Кабінету Міністрів.
Крім того, за результатами роботи останньої місії МВФ в Україні виникли розбіжності в прогнозах експертів МВФ та українських фахівців щодо надходжень до бюджету від податку на додану вартість та Чорнобильського збору. Ще, як нам стало відомо, експерти МВФ уважають, що уряд дещо перегнув палицю, складаючи видаткову частину бюджету. На думку заморських фінансистів, у проекті бюджету на 1997 рік видатки на охорону здоров'я та освіту є недостатніми! Це при тому, що, скорочуючи "гуманітарні" статті в проекті, урядовці посилалися на міжнародні фінансові організації: мовляв, вони диктують умови.
У зв'язку з наближенням, хоч і дуже гіпотетичної, дати прийняття бюджету, в уряді вирішили дещо активізувати роботу з виконанням "попередніх заходів" програми. Оскільки опісля прикриватися вже буде нічим. Термінові доручення дістали Мінфін, Держмитком, Мінпраці.
Виходячи зі згадуваної доповідної Ю. Єханурова, одним із головних чинників гальмування України на шляху до отримання "розширеного кредиту" є Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі. Незважаючи на проведені ним інтенсивні переговори з МВФ, залишаються непогодженими питання лібералізації зовнішньоекономічної діяльності в частині здійснення імпортної політики.
Отже, перед "загрозою" прийняття бюджету-97 в Кабінеті Міністрів вирішили терміново підтягнути справи. Та чи вдасться урядові переконати "фінансових зубрів" із МВФ, що Україна таки досягне хоч якогось економічного зростання ще до кінця року?
