Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

До нас «стукає» каспійська нафта

Чи не час відмовитися від реверсного використання нафтопроводу Одеса—Броди
12 січня, 2008 - 00:00

22—23 травня в Києві відбудеться самміт із питань енергетичної безпеки, на якому повинне обговорюватися й питання реалізації проекту добудовування нафтопроводу Одеса—Броди—Гданськ. Але, попри те, що Президент України Віктор Ющенко неодноразово заявляв про вірність нашої країни досягнутим раніше домовленостям, доля цього проекту все ще залишається під питанням. За словами Ющенка, ще минулого грудня було необхідно пройти «етап капіталізації» проекту, щоб в першому кварталі цього року прийняти техніко-економічне обгрунтування на рівні бізнес- структур. Але сьогодні, хоч українські нафтопереробні заводи відчувають великі труднощі в отриманні імпортної нафти, ця тема якось затихла, і можна констатувати, що для переведення нафтопроводу Одеса—Броди в проектний режим мало що зроблено, хоч на початку грудня цього року Президент України констатував: «Тільки аверсний варіант використання нафтопроводу є перспективним». І це абсолютно вірно. Доти, доки нафта, що іде цією українською трубою, обслуговуватиме російські інтереси, важко припустити, що інші реальні й потенційні учасники проекту Одеса— Броди—Гданськ мають дійовий стимул для якихсь конкретних дій.

І чим ближче до травневого енергосаміту (спочатку його планували провести в березні), тим виразніше активізуються прихильники реверсного напряму роботи нафтопроводу. Чи не про це свідчить повідомлення, яке з’явилося в четвер, що прокачування нафти маршрутом «32 й кілометр» держкордону Республіка Білорусь і Україна — Броди — резервуарний парк морського нафтотерміналу «Південний» (Одеса) в 2007 році зросло в 2,6 рази в порівнянні з 2006 роком і склала, нарешті, обіцяні ще на 2005 рік дев’ять мільйонів тонн нафти? Такий самий об’єм прокачування російські «орендарі» iз ТОВ «ТНК—ВР Коммерс» обіцяють і на нинішній, 2008 рік. Природно, тактика «синиці в руках» знаходить якихось прихильників і в Україні. І, проте, всі в нас розуміють, що iз реверсом давно час кінчати, інакше насилу побудована українська нафтова труба може назавжди залишитися в російських руках.

Більше того, ситуація на українському нафтовому ринку, що повністю відкрився сьогодні для імпорту, ставить на межу виживання вітчизняні нафтопереробні заводи. Як стало відомо «Дню», керівники двох із них, НПК «Галичина» (м. Дрогобич, Львівська область) і ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (м. Надворна, Івано-Франківська область), звернулися до Президента, прем’єр-міністра й голови «Нафтогазу України» з листом (його текст є в редакції), у якому, з метою диверсифікації джерел постачання нафти в Україну й забезпечення безперебійної роботи своїх підприємств, просять ухвалити рішення про «аверсний» режим функціонування нафтопроводу Одеса—Броди. Це своє прохання керівники підприємств Олександр Лазорко і Олександр Шиляєв підкріплюють повідомленням, що на їхню адресу надійши комерційні пропозиції про постачання легкої каспійської нафти загальним об’ємом не менше п’яти мільйонів тонн у рік із метою подальшої переробки. «Просимо рекомендувати ВАТ «Укртранснафта» укласти відповідні контракти про наповнення нафтопроводу Одеса—Броди каспійською нафтою та її транспортування в напрямку Одеса—Броди для подальшої переробки на наших підприємствах», — вказують автори листа. Вони підкреслюють, що в контрактах повинен бути передбачений принцип «качай, не качай — плати», що дозволяє забезпечити безумовну оплату послуг на користь ВАТ «Укртранснафта».

У листі говориться про економічні переваги вказаного рішення. По-перше, це дозволить забезпечити безперебійну роботу двох західноукраїнських НПЗ на період їхньої корінної реконструкції і модернізації (її мета — збільшити глибину переробки нафти й налагодити випуск нафтопродуктів європейського рівня). Автори зазначають, що перший етап реконструкції планується завершити до кінця 2011 року й повідомляють, що за останні два роки в реалізацію цієї програми вже вкладено понад 345 мільйонів гривень. Керівники підприємств підкреслюють, що задля збереження робочих місць і кадрового потенціалу НПЗ, на яких зайнято понад три тисячі працівників, а також соціальної стабільності в регіоні дуже важливо здійснювати таку реконструкцію, не зупиняючи виробництво. На їхню думку, безперебійна робота нафтопереробних заводів забезпечить істотне зростання надходжень податків і зборів у державний та місцеві бюджети. А економіка України буде забезпечена необхідною кількістю нафтопродуктів у період весняно-польових робіт, збережене конкурентне середовище на ціновому регіональному ринку нафтопродуктів. Керівники НПЗ нагадують, що таке рішення відповідатиме вимогам рішення Ради національної безпеки й оборони України, введеного в дію Указом Президента від 27 грудня 2005 року №1868/2005, про забезпечення європейського напрямку використання нафтопроводу Одеса—Броди.

Переконані, зазначають автори листа, що нова демократична українська влада ухвалить рішення, яке сприятиме реальному захисту інтересів громадян України, а також вітчизняних підприємств та енергетичної безпеки держави. «День», який завжди відстоював вірність України європейському напрямку роботи нафтопроводу, приєднується до цієї думки й нагадує громадськості, що крім названого, цій темі були присвячені ще два укази Президента, видані в 2006 і 2007 роках. Але чому ж нафта й досі тече в бік, протилежний національним інтересам країни?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: