Волинські аграрії, доведені до відчаю катастрофічною ситуацією у галузі й акціями протесту та непокори, збираються донести свою тривогу навіть до Європи. Про це від імені селянської громадськості на черговій сесії обласної ради заявили депутати.
Всупереч навіть «оптимістичному» запевненню начальника головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Анатолія Аршуліка, що до початку весняно-польових робіт повністю готові лише десять відсотків сільгосппідприємств області, керівники найпотужніших агропідприємств Волині, які ще тримаються на плаву, в один голос переконують, що це далеко не так. Колишній народний депутат, керівник агропідприємства із села П’ятидні Володимир-Волинського району Валерій Діброва доводить, що не готове жодне з підприємств області! У когось є пальне, але немає запчастин, якщо є запчастини, то немає гербіцидів, не придбано жодного кілограма насіння цукрового буряка, ріпаку, кукурудзи — бо долар «скаче», а у касах агропідприємств свище вітер. Як повідомив Анатолій Аршулік, сільськогосподарським виробникам не платять дотації за продані переробникам молоко та м’ясо. А банки, відповідно, не надають кредитів. Бюджетне ж фінансування села цього року зменшено у два з половиною рази. Крім цього, обурюються селяни, постійно створюються штучні перепони.
— У мене в господарстві десять німецьких «Джон Дірів». Аби сплатити 200 гривень транспортного збору, їх треба гнати за сотню кілометрів, спалюючи дизпалива на 120 тисяч гривень. Далі: створили агенцію з ідентифікації тварин. Коли народжується тваринка, то їй присвоюють номер, вішають бірку. А коштує вона 40 гривень! І мені треба витратити аж 400 тисяч гривень! У селі нині стало, як колись при сталінізмі, коли паспорти не видавали, щоб не виїжджав ніхто із села. Тих, хто ще вчора працював у містах на заводах, в організаціях, а тепер після звільнення повернувся в село, не ставлять на облік у центрі зайнятості, бо їхні родини мають землю, — обурюється Валерій Діброва. І наводить факти, що люди починають від землі відмовлятися...
Голова Волинської облдержадміністрації Микола Романюк готовий підписатися під кожним словом аграріїв. Бо найбільше листів і звернень, які він підписував та відправляв у Київ лише останнім часом, стосувалися самого існування сільського господарства на Волині. Депутати-аграрії вкотре пообіцяли вдатися до акцій протесту й непокори, «аби почула нас і Європа», якщо українська влада не візьметься за вирішення проблем українського ж села.
