Представники української сторони не з’явилися 4 грудня на підписання меморандуму про взаєморозуміння між словацькою Eustream і «Укртрансгазом». Це ставить під сумнів можливість реверсних постачань газу через Словаччину об’ємом не менш як 10 мільярдів кубометрів на рік, повідомляє видання Wall Street Journal із посиланням на джерела, обізнані із ситуацією. «Українські партнери просто не з’явилися», — сказав співрозмовник видання зі Словаччини, додавши, що згодом представники України надіслали електронного листа з пропозицією за новою редакцією тексту меморандуму, хоча раніше всі узгодження було завершено.
Нагадаємо, що одним із каменів спотикання між офіційним Києвом і Євросоюзом останнім часом була не реалізована досі можливість отримувати значну кількість природного газу за реверсом через територію Словаччини. Переговори зі словацькою стороною затягувалися. Посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявляв, що Словаччина не може розпочати реверс без узгодження із «Газпромом». А монополіст стверджує, що реверс газу в Україну є не фізичним, а віртуальним, і така схема взагалі незаконна. Україна дорікала ЄС, що їй як членові Енергетичного співтовариства не надається у переговорах зі Словаччиною необхідна допомога.
Нарешті минулого тижня стало відомо, що Україна отримала від компанії Eustream проект договору. Очільник Міненерговугілля Едуард Ставицький обіцяв підписати цей документ ще минулого тижня, але, певно, українській владі минулого тижня було не до того. Під час перебування Ставицького в Китаї, журналісти поцікавилися станом справ. «Ще не підписали. Плануємо після приїзду. Наступного тижня», — відповів міністр.
Тим часом джерело з ЄС підтвердило Wall Street Journal відсутність української сторони на підписанні меморандуму в Братиславі. Утім, він поставився до цього з розумінням. На його думку, причиною стала політична криза в країні, незважаючи на яку Україна все ще готова підписати меморандум.
Тим часом джерело в «Укртрансгазі» сказало «Дню», що насправді домовленості щодо приїзду української делегації до Братислави й не було. За його словами, отримавши текст документа, українська сторона його підписала і надіслала до Словаччини електронною поштою без будь-яких змін. В «Укртрансгазі» дивуються з приводу інформації у Wall Street Journal.
Утім, це далеко не єдиний факт, що викликає в Україні подив. Президент центру «Стратегія ХХІ століття» Михайло Гончар опублікував у бюлетенях Центру статтю, в якій, зокрема, зазначає, що відсутність жорсткої протидії з боку ЄС діям Москви проти України стимулюють Росію діяти жорсткіше в газових відносинах з ЄС. «Росія оголосила про підготовку позовної заяви до СОТ щодо ІІІ Енергопакета, який вона вважає дискримінаційним».
Гончар також вважає дивним, що «тема дискримінаційної поведінки Росії щодо України не фігурувала на порядку денному засідання Ради Росія — НАТО». Як вважає автор статті, це «ще більше заохочує Москву до реалізації сценарію «Аншлюс» (щодо України. — Авт.)». «На цьому тлі, — продовжує Гончар, — досить комічним видається нещодавнє рішення Брюсселя: «Європейська комісія дає дозвіл на пропоноване придбання російською енергетичною компанією «Газпромом» спільного контролю над Winz і WintershallServices Голландії і одноосібного контролю над Wingas і WIEH Німеччини. Комісія дійшла висновку, що пропонований договір не викликає побоювань щодо порушення умов конкуренції».
Свою думку щодо ситуації довкола контракту України зі Словаччиною висловив «Дню» керівник Альянсу «Нова енергія» Валерій Боровик. «Є явні розбіжності у заявах «Укртрансгазу», міністра Ставицького, а також представників Єврокомісії і словацької сторони. З досвіду попередніх заяв і коментарів української влади, а також українських газових корпорацій можна дійти висновку, що більше можна довіряти заявам Єврокомісії та словакам, ніж нашим чиновникам».
Експерт вважає, що якісь кулуарні переговори про те, щоб Україна все ж таки отримала цей маршрут, ведуться. Водночас він вважає, що на рух у цьому напрямі впливає внутрішньополітична ситуація в країні і потенційні домовленості про отримання знижки на російський природний газ «в обмін на здачу стратегічних інтересів України під час останнього візиту Президента України до Москви». «І зараз з українського боку вживаються дії, — веде далі Боровик, — спрямовані на те, аби пригальмувати спільний з Єврокомісією тиск на словацьку сторону».
