Під час візиту до України президента Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Сума Чакрабарті українська влада намагалась переконати останнього в надійності захисту інтересів і прав бізнесу. Проте, схоже, що почуте не дуже обрадувало гостя. Як заявив він на підсумковій прес-конференції, в Україні за останні місяці погіршився інвест-клімат. Задля демонстрації наочності цього Чакрабарті навів такі приклади: «Це проявляється в корупції на всіх рівнях, у діях податкових органів та митниці, в неефективності роботи судової системи». За його словами, з такими труднощами стикаються особливо українські компанії, у яких менше інструментів для захисту. Адже вони не можуть звернутися по допомогу до посольств своїх країн, як це роблять іноземні інвестори.
Увесь цей набір інвестиційних неприємностей, за словами президента ЄБРР, було обумовлено в ході зустрічі з українським главою держави Віктором Януковичем та іншими керівниками.
У свою чергу глава держави Віктор Янукович зазначив, що «ефективності співпраці України з ЄБРР сприяють стабільні партнерські відносини, в яких банк не підводить Україну». Гарант висловив надію на продовження активної співпраці і пообіцяв, що Україна робить усе для виконання своїх зобов’язань перед ЄБРР.
Присутній на зустрічі з Чакрабарті прем’єр-міністр України Микола Азаров не погодився з критикою щодо умов ведення бізнесу. «Інвестиційний клімат в Україні абсолютно нормальний», — підкреслив він під час зустрічі з високим гостем і як підтвердження своєї правоти навів нещодавнє підписання інвестиційної угоди з Shell щодо розробки Юзівського родовища газу. «Обсяг інвестицій становить 10 мільярдів доларів», — резюмував про свої досягнення прем’єр. Отож ласкаво просимо до фінансування зведення метрополітену в Харкові і високовольтної лінії Новоодеська — Арциз та до інших проектів.
Утім, схоже, всі запевнення не подіяли. За словами президента ЄБРР, банк поки що не планує збільшувати обсяги вкладень. «Подальший обсяг наших інвестицій залежить від інвестиційного клімату (в Україні — Авт.)», — підкреслив Чакрабарті. За його словами, банк готовий продовжити інвестувати в Україну в традиційних обсягах (близько 1 мільярда євро на рік), але для цього необхідний хороший бізнес-клімат, хороші бізнес-умови.
Нагадаємо, що 2012 року ЄБРР інвестував в Україну 950 мільйонів євро в рамках 35 нових проектів. Найбільшим був кредит для «Дніпропетровського метрополітену» під державну гарантію на суму 152 мільйони євро. Також розпочав реалізацію комплексної програми модернізації систем централізованого теплопостачання в Україні, в рамках якої було підписано проекти модернізації відповідних систем у Житомирі й Тернополі (по 10 мільйонів євро). Ще одним муніципальним проектом став великий проект у Криму — кредит на модернізацію систем водопостачання і каналізації в районі Великої Ялти. Ще майже 180 мільйонів євро було виділено на проекти в сільському господарстві. За станом на 1 січня 2013 року банк узяв зобов’язання щодо надання понад 8,2 мільярда євро кредитів у рамках 318 проектів.
На уточнююче запитання «Дня» щодо основних напрямів інвестування 2013 року Чакрабарті відзначив два сектори. «Перший — це агробізнес. На нашу думку, Україна має величезний потенціал у цьому секторі як для забезпечення внутрішнього ринку, так і в плані експорту. Україна може зробити великий позитивний вклад у вирішення глобальної продовольчої проблеми. Другий сектор — це муніципальна інфраструктура. У цій сфері ми активно реалізуємо проекти... і готові робити більше, якщо буде можливість», — відповів він.
Крім того, банк також цікавлять вкладення в енергопроекти. Зокрема, ЄБРР планує виділити половину кредиту (155 мільйонів євро) на реконструкцію магістрального газопроводу «Уренгой — Помари — Ужгород». Нагадаємо, що це пілотний проект (спільний із ЄС) у рамках модернізації української ГТС. Проте, зазначило керівництво банку, поки що не йдеться про комплексну модернізацію у вітчизняній ГТС. Але інтерес до участі в цьому процесі з боку ЄБРР зберігається. У планах, уточнили «Дню», і розробка Чорноморського шельфу, а також участь у проектах з видобутку сланцевого газу, але тільки «з правильними партнерами».
«Нам було б легко підтримувати обсяг інвестицій на колишньому рівні, якби відбувались певні покращення...» — говорить Чакрабарті. За його словами, першочергові заходи для української влади — поліпшення ефективності роботи податкової та митниці і в довгостроковій перспективі, а також — роботи судової системи.
Крім того, одна з вимог банку стосується корупції. ЄБРР пропонує створити незалежний орган або посаду омбудсмена, який займатиметься розглядом питань, пов’язаних із корупцією. «Президент нас підтримує в цьому», — додав він. Нагадаємо, що з подібною ініціативою виступало і Держкомпідприємництво.
У цілому ж ЄБРР підготував і передав уряду низку пропозицій щодо реформування економіки, які стануть основою продовження подальшої співпраці й інвестування в Україну.
