У житті, як відомо, завжди є місце для подвигу. У наш час, щоб його здійснити, досить зайнятися будівництвом. Правда, тепер є можливість форсувати кінцевий результат, купивши кимось розпочатий, але недобудований об'єкт. У минулому в нас був повний порядок з плануванням, однак було слабке місце з виконанням. Тому "довгобуду" накопичилося стільки, що точних цифр не знає ніхто. Є припущення, що в Україні таких об'єктів нараховується близько тридцяти тисяч. Природно, що Харківська область також внесла свою дещицю в цю справу.
Наприкінці липня у Харкові відбувся аукціон з продажу об'єктів незавершеного будівництва - шостий. З виставлених двох "довгобудів" продано один - магазин ВО "Комунар". Ціна продажу перевищила стартову у 83 рази, що зовсім не свідчить про неймовірну популярність "недобудів". Прагнучи зацікавити покупців, Фонд держмайна призначає низькі стартові ціни і на додачу до цього дає багато пільг. Через низький попит на "довгобуд" у Харківській області вдалося продати лише 10 з 23 виставлених точок. Але навіть це "досягнення" вивело Харків на друге місце у країні за внесеними до скарбниці коштами - близько півмільйона гривень.
Результати торгів на аукціонах цього року свідчать про високу інвестиційну привабливість харківських об'єктів: вони продаються дорожче, ніж в Одесі, Луганську або навіть на Південному березі Криму. Тоді чому ж продається так страшенно мало?
Річ у тому, що придбавши "довгобуд", його власник не стає власником землі, на якій знаходиться об'єкт - він може взяти її лише в оренду. Нехай на пільгових умовах, нехай із правом викупу, але в оренду. На серпневі торги серед інших об'єктів виставляються свинарник у Коломацькому районі, пташник у Зачепилівці та піонертабір на Печенізькому водосховищі. До них прирізано чималенькі ділянки землі - від 0,6 до 18,3 га. Але ж у нас ставки орендної плати змінюються частіше, ніж склад уряду. Не приведи Господи, приватну власність взагалі скасують.
Звичайно, буває й так, що покупцеві "довгобуду" не потрібно стільки землі, скільки "прирізали" до об'єкту проектанти (приміром, якщо збереження спеціалізації необов'язкове). Можливе й інше: землі потрібно більше, ніж "прирізано". У будь-якому разі землю доведеться орендувати. Аби зрушити продаж "довгобуду" з точки замерзання, держава, як вважають потенційні покупці, має гарантувати отримання земельної ділянки у приватну власність відразу після внесення плати за об'єкт. Навряд чи держава при цьому щось втратить: тисячі об'єктів незавершеного будівництва було б врятовано від поступової руйнації.
Мені можуть заперечити, що оренда землі існує в усьому світі. Це так, але потрібно враховувати специфіку наших умов: будуватися на орендованій землі - все одно, що жити на правах квартирантів - усе треба робити, озираючись на господарів.
