Комісія з розгляду пропозицій щодо завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР, його будівництво розпочалося 1985 року за участю держав РЕВ, після розпаду СРСР його правонаступником стала Україна) оголосила про результати своєї роботи. Вона розглянула інвестиційні пропозиції, направлені уряду та Президенту України акціонерами ЗАТ «Металоінвест» (Російська Федерація) й ТОВ «Смарт-груп» (Україна), а також компанії «Міттал Стіл», із метою визначення прийнятного для України можливого варіанта завершення будівництва та введення в експлуатацію КГЗКОР.
У надісланому в «День» прес-релізі, зокрема, вказується, що комісія виходила з необхідності завершення будівництва КГЗКОР й ефективного використання його майнового комплексу, зменшення видатків державного бюджету на утримання відповідних об’єктів і вирішення соціально-економічних проблем м. Долинська, а також проведення розрахунку з країнами-учасницями будівництва КГЗКОР. Враховувалася також необхідність забезпечення державного контролю за всіма стадіями реалізації інвестиційного проекту й недопущення погіршення умов діяльності вітчизняних підприємств гірничо-металургійного комплексу на зовнішніх ринках, втрати традиційних ринків збуту залізорудної сировини, а також забезпечення сталого постачання вітчизняних металургійних підприємств залізорудною сировиною.
Отож за результатами вивчення та аналізу інвестиційних пропозицій комісія дійшла висновку, що прийнятною для української сторони є спільна пропозиція ЗАТ «Металоінвест» і ТОВ «Смарт- груп», які мають намір утворити спільне підприємство для реалізації своїх інвестиційних пропозицій. Останні передбачають можливість збереження за державою контролю за реалізацією інвестиційного проекту, визначаючи державні корпоративні права в розмірі більш як 50% статутного фонду спільного підприємства цих товариств. Крім того, на думку комісії, порівняльний аналіз можливих варіантів уведення КГЗКОР в експлуатацію показав, що саме варіант названого СП є найбільш економічно ефективним. Він передбачає на першому етапі запуск протягом року потужностей цеху по виробництву обкотишів КГЗКОР на привізному концентраті (ВАТ «Інгулецький ГЗК» та ВАТ «Михайлівський ГЗК») із подальшим уведенням у дію виробничих комплексів дроблення та збагачення окислених кварцитів для забезпечення спільного підприємства власним залізорудним концентратом.
Другий етап завершення будівництва та введення в експлуатацію КГЗКОР передбачає реінвестування прибутку підприємства в добудову дробильно-збагачувального комплексу й переведення потужностей цеху по виробництву обкотишів на виготовлення з власного концентрату — збагачених окислених кварцитів, із доведенням обсягів виробництва обкотишів до 10,50 млн. т/рік, тобто до повної виробничої потужності. Вартість другого етапу та строк його реалізації будуть визначені вітчизняними галузевими науково-дослідними й проектними організаціями.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва та введення в експлуатацію КГЗКОР, попередньо визначається в розмірі близько $804 млн. Розрахунок із країнами-учасницями будівництва буде проведений шляхом реструктуризації зобов’язань України з урахуванням фактично вкладених країнами-учасницями будівництва коштів та існуючих ринкових умов.
Тим часом один із найбільших у світі виробників металу — компанія Mittal Steel, яка нині є власником металургійного комбінату «Mittal Steel Криворіжсталь», заявила про своє «глибоке занепокоєння» з приводу ходу приватизації КГЗКОР «за останні три місяці, поки уряд України знаходиться в стадії формування». У надісланій у «День» заяві Mittal Steel зазначає, що її пропозиція щодо забезпечення роботи комбінату не одержала серйозної оцінки, так само, як її не одержали пропозиції інших іноземних інвесторів. Замість цього, вважають іноземні інвестори, перевага була віддана пропозиції місцевого консорціуму. При цьому, як вважає Mittal Steel, процес оцінки пропозицій був недостатньо відкритим. Компанія звертається до Кабінету Міністрів і Президента України з проханням забезпечити справедливий і відкритий процес приватизації КГЗКОР в інтересах держави, а також в інтересах збереження позитивного іміджу України за кордоном. На думку керівництва компанії, її міжнародний досвід у сфері видобутку руди й виробництва сталі дає їй унікальні переваги в цьому складному проекті, а також створює можливості для подальшого розвитку міста Кривого Рогу й регіону.
Процедура приватизації цього величезного об’єкта, який можна порівняти хіба що з «Криворіжсталлю», досі законодавчо не виписана, тож у Mittal Steel, звичайно, ще залишаються певні аргументи й важелі для того, щоб добитися від уряду України, який, мабуть, ухвалюватиме з цього питання остаточне рішення, інших підходів. Утім, мабуть, не випадково в заяві іноземного інвестора є рядок щодо того, що таке рішення комісії ухвалене саме під час формування нового уряду. Однією з версій тут можна вважати саме домовленість і взаємні поступки певних бізнес-структур, які брали участь у коаліційному процесі або діяли за його лаштунками. У будь-якому разі процес приватизації КГЗКОР мало чим відрізняється від першого продажу «Криворіжсталі». Нагадаємо, що саме на нищівній критиці цього «непрозорого й бандитського» конкурсу був зароблений політичний капітал, який дозволив виграти вибори 2004 року. Хто й як скористається з цієї помилки владних сил?
