Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Довгобуд зовсім не довгожитель

І до продажу може не дожити
4 серпня, 1998 - 00:00

Харків став стартовим місцем програми, можливо, тому, що за грошима, вирученими від аукціонів із продажу «незавершенок», Харківська область лідирує в Україні (за півтора року приватизації об’єктів незавершеного будівництва до бюджету надійшло 960 тис. грн.), поступаючись лише столиці. Проте, будучи другим за обсягом виручки, регіон є лише сьомим за кількістю проданих об’єктів. Тим часом як у середньому в Україні продається кожен другий із таких об’єктів, виставлених на аукціон, то в Харківському регіоні — лише кожен шостий. Це свідчить, скоріш за все, про те, що в Харківській області таких «недо» більше, ніж в інших місцях.

На 1 січня в області було приватизовано близько 3 тисяч об’єктів, однак, повідомив віце-губернатор Харківської області Валерій Мещеряков, нині темпи вповільнилися — за півріччя приватизовано лише 89 об’єктів. А з 92, виставлених на аукціони цього року, продано лише 16.

Шляхи розв’язання проблеми й шукали учасники «круглого столу» — фахівці з питань приватизації з Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей, Кабінету Міністрів, Фонду держмайна й Міжнародної фінансової корпорації. На думку голови Харківського регіонального відділення ФДМ Олени Коваль, головна складність у тому, що «ці об’єкти ми занадто довго отримуємо в роботу, інколи чекаємо на відповідь зі столиці три-чотири місяці». О.Коваль запропонувала надати регіональним відділенням право своїми наказами включати в перелік об’єктів незавершеного будівництва хоча б виключені зі статутних фондів АТ.

Ще одна проблема — важко, часом неможливо узгодити списки з відомствами, яким належать незавершені споруди. Грошей на будівництво відомства не мають, але не мають, схоже, і бажання розлучатися з довгобудами. А, вірогідно, — з будмайданчиками. Як знати, можливо, завтра земля в Україні стане товаром і тоді застовплені палями незавершенок ділянки стануть у пригоді й коштуватимуть значно дорожче, ніж тепер. Це називається: не з’їмо, то понадкушуємо.

«Дуже шкода, що з часів Марчука й Пинзеника вже ніхто не ставить запитання: скільки об’єктів досі живі, скільки можна повернути до життя, — каже керівник проекту «Мала приватизація в Україні» Валентина Легка. — Скільки з них у державній, скільки — у комунальній власності, скільки не підлягає приватизації». За незначним винятком, такої картини по регіонах немає. Мінстат повідомляє, що загалом по Україні є близько 60 тисяч об’єктів незавершеного будівництва. Приблизно половина — у держвласності. Чи можна порівняти цю кількість із нинішніми обсягами приватизації? Коли вона триватиме такими темпами, то розтягнеться на десятки років. А все, розташоване просто неба й без охорони — перетворюється на ніщо. Сьогодні перелік об’єктів на списання вже перевищує перелік приватизації.

Спробуємо порівняти. У Харківській області близько двох тисяч незавершених об’єктів. За півріччя робили спробу продати 92, продали — менше двох десятків. Призначений на 24 липня аукціон не відбувся — немає покупців. Нікого не зацікавив ні готовий на 60% завод для виробництва синтетичних ліків у селищі Васішеве під Харковом, ні розташований в обласному центрі на чверть побудований корпус Академії наук України.

А занедбані фундаменти та стіни незабаром порозвалюються. Усі півтора року (з початку приватизації «незавершенок») регулярно виставляють на торги тролейбусне депо 10-відсоткової готовності в райцентрі Лозова неподалік кордону Харківської та Дніпропетровської областей. Покупців немає. На найближчому аукціоні його, як очікується, знову виставлятимуть. Торги пройдуть цими днями.

Геннадій СИСОЄВ
Газета: 
Рубрика: