Якщо погода не підведе, то через місяць українські аграрії вийдуть у поле. Але чи досягнуть сільгоспвиробники торішнього рекорду зі збирання зернових, чи закріпить галузь 13% зростання за підсумками 2014 року? Про це й багато чого іншого напередодні посівної «День» запитував в учасників ринку.
Попередня структура посіву ярових культур має такий вигляд: кукурудза — 5,2 мільйона гектарів, соняшник — 4,3 мільйона га, ячмінь — 2,2 мільйона га і соя — 1,5 мільйона га. За словами в.о. міністра аграрної політики і продовольства Миколи ПРИСЯЖНЮКА, ці дані можуть ще коригуватися залежно від зимівлі озимини. «Проте в будь-якому разі ми плануємо розширювати посівні площі під перспективними сільгоспкультурами, тими, які мають попит на зовнішньому ринку. Зокрема, це кукурудза і соя», — коментуючи плани на рік, наголосив він. За словами Присяжнюка, найбільше ярових зернових і зернобобових культур (без кукурудзи) висіють у Харківської області — 305 тисяч гектарів, Дніпропетровській — 286 тисяч, Донецькій — 240 тисяч і Запорізькій — 224 тисяч га.
Держава обіцяє допомогти аграріям вистояти в непростий рік. Але для цього треба зробити чимало. Як розповіли «Дню» експерти, виробничі витрати і вартість матеріально-технічних ресурсів (на придбання мінеральних добрив, палива, насіння і садивного матеріалу, засобів захисту рослин) дорожчає. «У багатьох виробників виникла складна фінансова ситуації», — зазначив у розмові з «Днем» генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир ЛАПА. «Торік через зниження закупівельних ціни багато виробників не поспішали подавати зерно, аби заробити і покрити витрати. А поки чекали — міндобрива, насіння і засоби захисту рослин значно подорожчали», — каже він. Вплинуть на їхню ціну і валютні обмеження, запроваджені НБУ. «Хто не встиг запастися вчасно, той відчує негативний вплив курсової динаміки. І важливо, аби в пошуках фіктивних контрактів не створювалися перешкоди для придбання необхідних імпортних ресурсів, передусім нафтопродуктів», — додає Лапа. Тож, за його оцінками, подорожчання матеріально-технічних ресурсів — зараз один з головних викликів для АПК. І це справді проблема, оскільки, за оцінками Лапи, посівну-2014 виконано лише на 10—15%. І попереду ще багато треба зробити. Щоб вижити, продовжує експерт, багато сільгоспвиробників намагаються оптимізувати технології виробництва, а це позначиться на врожаї і темпах розвитку галузі.
• Вже зараз попередні розрахунки засвідчують, зазначає Лапа, що на висівання 1 га пшениці чи ячменю потрібно вкласти 4—5 тисяч гривень, а кукурудзи і цукрового буряка — 6—10 тисяч гривень. Загалом, за його словами, на посівну необхідно витратити 36—37 мільярдів гривень. Де їх брати? Для багатьох аграріїв це відкрите питання.
У Мінагропроді ж називають інші цифри і запевняють: проблем з фінансами не буде. «Аби виконати вимоги і щодо технічного забезпечення, і щодо посівного матеріалу, а також мінімального забезпечення добривами і засобами захисту рослин, необхідно витратити близько 2 тисяч гривень на гектар. А це приблизно на 235 гривень більше порівняно з 2013 роком і на 320 гривень більше, ніж у 2012 році», — називає цифри Присяжнюк. На проведення ж весняно-польових робіт аграрії використовують близько 80% власних обігових коштів, запевняє він. Останні залучать через кредитування, а також шляхом форвардного фінансування Аграрним фондом і ДПЗКУ, які нададуть аграріям близько 8 мільярдів гривень, додав він. «Загалом близько 50 мільярдів гривень за умови дотримання науково обґрунтованих технологічних вимог. Мінімальні ж витрати можуть становити близько 42 мільярдів гривень», — підрахував Присяжнюк. З фінансуванням сільгоспвиробникам, за його словами, допоможе і Національний банк, який вже нібито вирішив пролонгацію виданих аграріям кредитів.
Попри брак фінансів, валютні обмеження, подорожчання посівних матеріалів, палива і засобів захисту рослин, навряд чи варто чекати зриву посівної 2104 року, запевняє голова Спілки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван ТОМИЧ. Але, на його думку, політична нестабільність у країні може вплинути на приплив інвестицій.
«Справді, такий ризик існує. Адже настороженість інвесторів щодо України зросла саме з огляду на політичні та курсові чинники. Але українські аграрії звикли покладатися більше на себе. Тому головне питання сьогодні: наскільки у них вистачить запасу міцності», — каже виконавчий директор УКАБ Олександр Вержиховський.
Майдан вплинув на АПК, зі свого боку зазначає «Дню» директор інформаційно-аналітичної компанії «ПроАгро» Микола ВЕРНИЦЬКИЙ, але не прямо. У подібних ситуаціях бізнес справді «лягає на дно», й інвестиції скорочуються, пояснив він. Як буде цього разу? «Усі півроку посидять, а далі інвестування поновитися ближче до літа», — прогнозує він. До того ж, зазначає експерт, казати, що скоротяться іноземні інвестиції, можна лише з натяжкою. Адже де-факто приплив суто зовнішніх інвестицій у сектор і так мінімальний. У АПК здебільшого, як і в інші сектори, заходять кошти з офшорів, тобто це ті ж українські капітали реальних власників бізнесу, пояснив він. «Прибутковість багатьох підгалузей сільського господарства дуже висока, тому в них і далі вкладатимуть гроші. Альтернатив немає. Великі холдинги інвестують у землю і застосовуватимуть інтенсивніше сільське господарство. Це вже стабільний бізнес, який жодна політика не згорне», — підсумував Верницький.
