Держава шукає вихід зі складної демографічної ситуації шляхом спроб і помилок. Минулого тижня Україна дещо наблизилася до введення другого (накопичувального) рівня пенсійної системи, що є разом із недержавною системою пенсійного страхування наріжним каменем будівництва в країні нової, як стверджують в урядових колах, справедливої та ефективної пенсійної системи. По-перше, вона повинна бути застрахована від наслідків демографічних процесів, пов’язаних із постійним старінням населення. А по-друге, стимулювати громадян не покладати надію на державу, а ще з молодості відкладати гроші на старість, як це робиться у всьому світі.
Про це, а вірніше — про впровадження й вдосконалення відповідних механізмів і пенсійних систем йшлося на засіданні Координаційного центру з питань здійснення пенсійної реформи. Ще за задумом першого уряду Віктора Януковича додаткові рівні пенсійної системи повинні були стати істотною підмогою так званій солідарній пенсійній системі, що діє, по суті, ще з радянських часів, у підвищенні рівня життя старших поколінь українців. З іншого боку, пенсійні нововведення могли стати стимулом для подальшого розвитку фондового ринку, а також своєрідним акумулятором коштів, що дозволяє провести структурні реформи в економіці.
Як відомо, через певні політичні події з цим, як кажуть, не склалося. Тепер уряд пішов на другий захід. Його завдання полягає в тому, щоб продовжити напрацювання відповідної законодавчої бази. Темпи розвитку економіки й рівень ділової активності в країні сьогодні сприяють цим намірам. Щоправда, при цьому багато що знову залежить від політичної ситуації. Про це розповів журналістам голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Валерій Альошин. Він також зазначив: «Якщо бюджетний процес йтиме в плановому порядку, то до 2009 року будуть підоснови ініціювати введення накопичувальної пенсійної системи».
Власне, один із головних напрямів роботи центру — поновлення трохи вже підзабутої теми другого рівня пенсійної системи. На засіданні обговорювався проект розпорядження уряду про відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення, роботодавців і профспілок. У числі передбачених заходів — теледискусії, рекламні ролики, різні види вуличної реклами, роз’яснювальна робота, але не серед старших вікових груп, а серед молоді, включаючи студентів і старшокласників. Виходить, систему введуть ще не скоро? Якраз навпаки. Але на виплати з неї, швидше за все, зможуть розраховувати лише нинішні школярі й студенти. Річ у тім, що другий, недержавний, рівень пенсійної системи працює якраз відповідно лозунгу: «Порятунок пенсіонера — справа його власних рук». Чим раніше людина підключається до цієї системи, тим менший фінансовий тягар їй доведеться щомісяця нести й тим кращим буде (або, вірніше, повинен бути) кінцевий результат — добавка до пенсії з солідарної системи.
На жаль, впровадити накопичувальну систему обов’язкового державного пенсійного страхування держава намагається шляхом спроб і помилок. За словами міністра праці й соціальної політики Михайла Папієва, уже три профільних парламентських комітети розглянули проекти відповідного закону й рекомендували прийняти його в першому читанні. Але, мабуть, особливої впевненості в тому, що закон буде діяти ефективно, ні в парламенті, ні в уряді немає. Тому готується своєрідна пробна куля — ще один проект закону — про експеримент зі впровадження накопичувальної системи. Його збираються провести в Сокальському й Жидачівському районах Львівської області. Чому вибрали саме їх, не дуже зрозуміло. Гадаємо, уряд зробив свій вибір не стільки з любові до тутешнього губернатора Петра Олійника («Наша Україна»), скільки з бажання збудувати мости з місцевим населенням, яке, як відомо, не дуже симпатизує центральній виконавчій владі. Проте умови й порядок експерименту ще потрібно буде розробити й затвердити після прийняття названого проекту. Не виключено, що народних депутатів такий підхід (шило в мішку) не задовольнить, і вони зроблять експеримент із самого початку прозорішим.
Так що нові поверхи пенсійної системи, будівництво яких було перерване майже на три роки, і сьогодні існують лише на папері. Як повідомив Альошин, нині Держфінпослуг поряд з іншими держорганами вдосконалює законодавчу базу недержавного пенсійного забезпечення, а також податкового законодавства. Зокрема, за його словами, поки не вирішені питання оподаткування фізичних осіб при разових пенсійних виплатах. Поліпшується сама модель недержавного пенсійного забезпечення. Голова комісії розповів, що під час розв’язання проблеми розміщення активів недержавних пенсійних фондів (НПФ) передбачається спільно з Мінфіном обговорити можливість вкладати їх у державні цінні папери, захищені від інфляції. Важливо також підвищити довіру населення до недержавних пенсійних фондів. Для цього передбачається провести оцінку їхньої діяльності, а також адміністраторів НПФ і компанії з управління активами, удосконалити систему розкриття інформації про власників таких фондів.
У становленні недержавної пенсійної системи велику роль повинні будуть зіграти страхові компанії. Їхні функції, за словами Альошина, виписані в законопроекті про внесення змін до закону «Про страхування». Проте в голови Держфінпослуг ще немає впевненості в тому, що ці норми будуть сприйняті в парламенті.
На з асіданні центру підіймалися також питання оподаткування. І, обговорюючи варіанти їхнього вирішення, представники податкової служби апелювали до проекту Податкового кодексу, що розробляється зараз, який, зокрема, передбачає, що об’єктом оподаткування є заробітна плата, зменшена на суму зборів у Пенсійний фонд і внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, податкової соціальної пільги (за її наявності) і суми нарахованого податкового кредиту, який, відповідно до проекту кодексу, громадянин матиме право реалізувати щомісяця протягом року й отримувати компенсацію вартості понесених витрат.
Є, звичайно, припущення, що рядовому громадянину, який витрачає гроші на навчання дітей, медичне й соціальне страхування, придбання житла, буде доволі не просто у всьому цьому детально розібратися й отримати належні компенсації. Але тут ми можемо розкрити ще й такий секрет: з прийняттям Податкового кодексу органи ДПАУ будуть зобов’язані давати кожному громадянину безкоштовні письмові консультації щодо його ситуації, на які можна буде посилатися при заповненні податкових документів.
