У різдвяні дні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав пам’ятну, але все-таки неоднозначну фразу: «Ми не країна-лісопилка». Думка, безумовно, правильна — не можна допустити, щоб Україна перетворювалась на сировинний придаток. Тут під питанням такий нескладний, але все-таки вкрай необхідний нашій промисловості механізм, як лісопилка.
Нагадаємо, що недавно в парламенті була серйозна дискусія про хижацьке вирубування лісів і, як результат — облисіння Карпат. Євросоюз наполягав, щоб Україна скасувала мораторій на експорт лісу-кругляка — початкової сировини для ринку меблів. Чиновники Мінекономрозвитку і торгівлі були готові піти на цей малопатріотичний з точки зору вітчизняної економіки і створення в країні додаткової вартості крок. Але народні депутати зуміли поки що відстояти національні інтереси і, відповідно, існування мораторію.
Так от про лісопилку. Саме вона є інструментом первинного переділу лісу-кругляка. Пройшовши через цей механізм, кругляк перетворюється на брус або дошку і вже не підпадає під мораторій, оскільки став українським товаром, за який ратує прем’єр.
Звісно, одним мораторієм не можна вирішити всі природоохоронні проблеми країни. Ліси України масштабно і системно вирубуються й далі. Одна з причин, як вважають в «Укрпромзовнішекспертизі», полягає в тому, що сектори лісозаготівлі і деревообробки у нас значною мірою перебувають у тіні. На підтвердження цього експерти посилаються на значну різницю в об’ємах заготівлі деревини в Україні і Польщі. У цієї країни сумірна з Україною площа лісів (майже 9,3 мільйона гектарів в Україні і 9,44 мільйона в Польщі) і схожі кліматичні умови, проте легальний об’єм заготівлі сирої деревини у нас значно менший. 2015 року він становив 19,3 мільйона кубометрів, тоді як у Польщі — 40 мільйонів.
Тезу про тіньове вирубування лісів підтверджують і проведені «Укрпромзовнішекспертизою» розрахунки балансу фанерної сировини в Україні. Якщо за українською статистикою обсяги виробництва фанерної сировини в 2012—2015 роках становлять 387—431 тисячу кубометрів, то за даними експертизи реальні обсяги виробництва вітчизняної фанерної сировини становлять 428—501 тисячу кубометрів або 70—82% від потреби фанерних підприємств. «Відповідно частина виробництва фансировини перебуває в тіні», — резюмують експерти підприємства. За їхніми розрахунками, потенційні можливості заготівлі фансировини, виходячи із щорічного приросту берези і вільхи (2,2 мільйона кубометрів), становили в 2012—2015 роках 660 тисяч кубометрів.
«Враховуючи значні відмінності в офіційних і реальних даних щодо об’ємів лісозаготівлі і деревообробки в Україні, необхідно розробити дієві заходи із впорядкування ситуації», — вважають в «Укрпромзовнішекспертизі». Одним із таких заходів може стати розробка достовірного фактичного і прогнозного балансу деревини в Україні, що дозволить отримати реальні об’єми експорту-імпорту деревини та виробів і використання деревини в Україні.
Наполягають на великій кількості незаконних тіньових вирубувань у лісах України й екологи. Вони ведуться як у так званих комерційних лісах, так і в так званих об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ). Володимир Борейко з Київського еколого-культурного центру показує слайди. На них видно сліди суцільних вирубувань у Карпатах. «Гори чим хороші, — говорить він, — тут на схилах усі ці вирубки добре видно, а на рівнинній частині, щоб їх побачити, треба користуватися спеціальними засобами». «І це твориться в Карпатах саме в заказниках, які створюються для того, щоб охороняти ліси. Причому ці вирубування суцільні і, підкреслюю, що не браконьєрські, а офіційні. І це древні праліси України».
Експерт нагадує, що Кабміном України затверджено безліч документів, що регламентували лісове господарство і спрямовані на охорону лісу. Але багато які з них виявилися зробленими на користь браконьєрів. «І найголовнішим браконьєрським документом стали санітарні правила в лісах України», — зазначає Борейко. Торік громадськості двічі вдавалося добитися їх екологізації за допомогою міністра екології і природних ресурсів Остапа Семерака. Найважче було зломити опір лісників під час доопрацювання цих правил. Разом із цим він відзначає як велике досягнення в охороні лісів те, що місцева влада почала вводити мораторії на вирубування в об’єктах ПЗФ. Вони почали забороняти «суцільні страшні вирубування». Сьогодні чверть облрад це зробила. Зараз аналогічні документи готуються і в решті областей.
«Коли ми боремося з лісниками, намагаючись захистити ту чи іншу велику ділянку, — зазначає еколог, — то вони завжди посилаються на Лісовий кодекс, який, мовляв, не дозволяє. І головне, що чекає на нас 2017 року, — це робота із вдосконалення законодавства. Ми на самому початку шляху». Борейко закликає журналістів не вірити словам пана Гройсмана, який заявив, що «санітарні правила прийнято, і тепер із браконьєрством покінчено, Карпати охороняються». «Те, що робиться сьогодні в лісах, — це страшно. І це робиться не лише браконьєрами, але й працівниками лісового господарства. Це загрожує національною катастрофою, якщо ми зараз не зможемо вжити всіх заходів для того, щоб захистити наші ліси».
«День» попросив екологів оцінити ефективність мораторію на експорт лісу-кругляка: «Ми це питання з колегами обговорювали і дійшли висновку, що це не екологія, а економіка, і ми його не коментуємо. Нам головне, щоб ліс зростав, розростався. Лісу все одно, куди він піде на переробку — на наші підприємства чи до Європи. Адже ліс — це не склад дров, що стоять вертикально, як його розглядають деякі лісники. Дуже небезпечно рубати ліс, коли не знаєш, скільки його в Україні. А цього у нас ніхто не знає. Торік вирубали 20 мільйонів кубометрів. Можливо, це смертельно для українського лісу».
«Є думка, що мораторій на ліс-кругляк може обмежувати вирубування. Тут потрібні спеціальні дослідження — їх немає, — підключився до відповіді координатор роботи з волонтерами українського представництва Всесвітнього фонду дикої природи Андрій Плига, — ми зараз думаємо, що він не впливає. А точно сказати ніхто не може. Мораторій діяв понад рік. Але ліс рубати менше не стали».
«Як громадяни України ми хочемо, щоб наш ліс перероблявся тут», — підбиває підсумок Борейко. А Плига доповнює: «Українські переробники не хочуть процвітання нашого лісу. Наприклад, деревообробні компанії є одними з головних опонентів створення національних парків, як, скажімо, Дніпровсько-Деснянський».