Усі пострадянські країни, окрім нашої, вже мають Податковий кодекс. Та сьогодні й Україна впритул наблизилася до цього важливого для подальшого розвитку рубежу. Наприкінці минулого тижня перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров, а також його заступник Тетяна Єфименко розповідали громадськості про основні новації майбутньої податкової конституції країни.
«Значення цього проекту важко переоцінити для всієї економіки країни, — вважає Азаров і зазначає, що в цілому документ вже остаточно оформлений, і у членів відповідної робочої групи є час до найближчого засідання уряду остаточно його допрацювати.
«З позитивних моментів я хотів би відмітити те, що нам вдалося адаптувати той розділ кодексу, який стосується податку на додану вартість, повністю до 112 ї директиви Євросоюзу», — розповідає Азаров. Крім того, за його словами, вдалося зблизити податкову та бухгалтерську звітності.
Як вказує Єфименко, робота над кодексом передбачала зведення в «єдину логічну систему (з дев’ятнадцяти розділів) декількох сотень законів та всіх правових норм». Сьогодні вони розсіяні в різних законодавчих актах, починаючи з цивільного і закінчуючи господарським законодавством. За запевненнями Єфименко, наслідком ухвалення нового Податкового кодексу буде «побудова рівних та максимально прозорих відносин між громадянином та податковими службами».
Під час роботи експертна група зробила акцент на двох основних моментах: фіскальному, який сьогодні забезпечує 73% всіх надходжень до бюджету, та регулюючому. Останній напрямок обрано невипадково. Президент нещодавно натякав податківцям на різне ставлення до платників податкiв. Поділ на «своїх» та «чужих» відбувався через розмитість тлумачення наявних адміністративних норм, стверджує Єфименко. Тому проект нової «економічної конституції» описує механізми оподаткування за різними напрямами у п’ятнадцятьох розділах. Плюс до всього, він містить чітко виписаний перелік усіх видів податкових пільг, використання яких контролюватиметься за допомогою статистичної та аналітичної документації.
Ще одна перевага Податкового кодексу — налагодження нормальної роботи підприємств. Проект передбачає введення прискореної амортизації і податкового кредиту при сплаті податку на прибуток, якщо підприємство витрачає значні кошти від прибутку — 50—70% — на оновлення та модернізацію основних фондів. «Практично податок на прибуток буде стимулюючим податком для оновлення нашої промисловості та нашої економіки в цілому», — зазначає Азаров. Запровадивши податковий кредит та відповідні норми, автори кодексу сподіваються підняти темпи промислової економіки. Урядовці згодні надати відстрочки та пожертвувати частиною податку на прибуток. Який саме відсоток становитиме така пожертва ще не називають. Але за словами Тетяни Єфименко, зростання буде не менше, ніж удвоє. Розмір відрахувань залежатиме і від специфіки імпортного обладнання.
Планується, що вже з першого січня 2008 року податок на прибуток з інвестиційно- інноваційного напрямку становитиме 20%. Що стосується податку на доходи фізичних осіб, який сьогодні складає 15%, то з прийняттям Податкового кодексу він не зміниться.
А от ставки ПДВ зменшуватимуться, за словами Азарова, поетапно. «Спочатку знизимо їх до 18%, а далі все залежитиме від економічної ситуації», — говорить він. Єфименко ж на засіданні круглого столу Українського союзу промисловців і підприємців додала, що при внесенні змін у систему адміністрування ПДВ враховувалися норми Європейського співтовариства, які унеможливлюють використання аферних механізмів. Контроль за легальністю відшкодування відслідковуватимуть за допомогою ланцюжкового механізму електронної бази даних податкової.
Такий підхід, схоже, не в усьому задовольняє бізнес. Член президії Спілки аудиторів України Тетяна Зацерковна в розмові з «Днем» звернула увагу на те, що строки відшкодування ПДВ останнім часом зросли з 3 до 6 місяців. Така ситуація, на її думку, не дає гарантій, що з ухваленням Податкового кодексу не усі нинішні колізії відразу ж зникнуть.
Тим не менше підприємці не без задоволення сприймають новацію, пов’язану з введенням акцизного податку (нині це збір). Відповідний розділ кодексу отримали в результаті зведення воєдино шести законів. За словами Єфименко, уряд провів роботу зі створення акцизної моделі спільно з УСПП. Нині залишається погодити основні положення цього розділу з самими виробниками підакцизної продукції.
Зазнають вдосконалень і екологічні платежі. Щоправда, з податком на землю доведеться почекати до запуску відповідної реформи, а от ренті вже розробили альтернативу. Порадившись з Мінпаливенерго, Мінприроди та найбільшими платниками, Мінфін вирішив переключитися на світовий досвід. У світі давно вже оподатковують споживання, а не капітал і працю, як це заведено у нас. Тому вихід один: перейти до вартісних платежів, тобто перекласти податок на покупців.
На тлі проведення «косметичного ремонту» (як його встигли охрестити деякі учасники круглого столу) податкової системи практично без шансів на життя залишився й дискусійний податок на нерухомість. Ідею з оплатою на багатство вирішили відкласти до кращих часів, але відповідну позицію кодекс усе-таки офіційно задекларує. Причиною відмови від цієї золотої жили деякі скептики називають небажання окремих кіл додатково фінансувати державну казну. Азаров називає свої прични: «Перш за все, це пов’язано з тим, що відсутня державна і комерційна об’єктивна система оцінки нерухомості і тому вводити податок за таких умов члени робочої групи визнали недоцільним».
Новою рисою кодексу є спроби його декриміналізувати. За словами Азарова, після його ухвалення на будь — якому етапі кримінальної справи, порушеної у зв’язку з несплатою податків, платнику податків достатньо перерахувати до бюджету суму боргу, і кримінальна справа закривається. Також встановлений мінімальний поріг, при якому буде можливе кримінальне переслідування платника податків. «Це дуже велика сума», — не називаючи її, говорить перший віце-прем’р.
Кодекс робить також крок «до зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів»: закріплюється їх право на отримання тієї частини прибутку від філіалів чи підрозділів великих корпорацій, які працюють на території цих місцевих бюджетів. «Навіть у тому випадку, коли даний філіал не має своєї власної юридичної особи», — зауважує Азаров
У цілому кодекс уже готовий. А приймуть його чи ні, залежить від вміння різних політичних сил вчасно зупинитися та, сівши за стіл переговорів, знайти розумний копроміс. Азаров наполягає на якнайшвидшому розвитку подій, бо, на його думку, це — запорука успішного «залучення інвестицій і активного розвитку нашої країни».
Тим часом вносити розроблений проект на розгляд до Кабміну 18 ківтня пропонують разом із законом про податок на легалізацію доходів (так звана «амністія для капіталів»). У сусідній Росії ця кампанія передбачає надходження до держказни 13% від загальної суми легалізованого капіталу. В Україні ставку відповідного податку пропонують встановити на надзвичайно низькому рівні — 3%.
Сьогодня висловлюється багато побоювань відносно того, що у з’вязку з політичною ситуацією в країні розгляд кодексу відкладуть до 2008 року, і відповідно бюджет-2008 буде формуватися на старій податковій базі. Однак Азаров не може з цим погодитись. Він переконаний, що Податковий кодекс необхідний країні, економіці, промисловості і впевненний, що перламентарії зможуть його оперативно розглянути та ухвалити, а Президент — підписати. Віце-прем’єр закликав депутатів зробити все можливе, аби проект був винесений на розгляд Верховної Ради не пізніше травня.
