Як повернути світову економіку на правильний шлях? Чи багато знайдеться людей, здатних поставити це питання і відповісти на нього? Минулої п’ятниці цю місію взяв на себе у Києві в Дипломатичній академії України засновник і директор Інституту міжнародної економіки Петерсона (найбільша дослідницька установа США, що займається міжнародними економічними проблемами) доктор Фред Бергстен. Найбільш цитований економіст у світі (з 1997-го по 2005 рік), Бергстен посідає аж ніяк не останню позицію в рейтингу топ-50 — тих, «хто справді рухає ринки». Видання USA Today називає його «одним із десяти осіб, які можуть змінити ваше життя».
Свою лекцію він почав із оптимістичної заяви про те, що, не дивлячись на світову кризу, половина світу все-таки процвітає. Це нові ринки, що розвиваються, і країни, які виробляють половину продукту світової економіки та допомагають світу розвивати економічний прогрес. Отже, говорить експерт зі світовим ім’ям, наш світ складається із двох частин: країни, що розвиваються, які забезпечують понад 6% зростання економіки планети (лише на Китай припадає чверть усього світового зростання), і розвинені країни, на які припадає 2%. Україна, як відзначає Бергстен, знаходиться десь посередині.
Він називає себе більш-менш оптимістичним щодо єврозони, яка переживає зараз боргову кризу, і вважає, що не буде ніякого колапсу євро, не буде і нової фінансової кризи, яка б зародилася у Європі і негативно вплинула на світову економіку. Експерт упевнений, що Європа вийде з цієї кризи сильнішою. Але при цьому його хвилюють Сполучені Штати, що переживають великі структурні проблеми у зв’язку зі зростаючим дефіцитом бюджету, який збільшується на один трильйон доларів на рік. Бергстен вважає, що така ситуація збережеться в його країні і наступні 10 років, якщо не змінити економіку. Більше того, він стверджує, що не бачить ознак таких змін. У чому відмінність Європи і США?
На думку вельми інформованого лектора, на Європу дуже тиснуть ринки і примушують її розробляти нову, сильнішу економічну політику, тоді як на США, зокрема через європейську кризу, немає такого тиску. В результаті відсоткова ставка там зараз менша, ніж за останні 30 років, і політики не збираються вживати складних та болісних заходів, які дали б змогу усунути дисбаланс і поліпшити ситуацію в економіці. Майбутнє Сполучених Штатів у зв’язку з цим Бергстен називає невизначеним. А ось країни, що розвиваються, на його думку, можуть навіть стати лідерами світової економіки. У промислових країнах зростання зараз складає 2%. Їхні фінансові ринки сильніші, ніж у розвинених країнах. Це, за словами Бергстена, означає, що ринки, які розвиваються, зростають утричі швидше, і через 10 років на них триматиметься 2/3 світової економіки. Вони вже відірвалися від економічно багатих країн (США та Західної Європи) і мають можливість протистояти кризі, до того ж вони є автономним джерелом дуже сильного зростання. Колись говорили, жартує Бергстен, якщо в США нежить, то в решти світу буде пневмонія. Тепер, на його думку, така сентенція вже нереальна. Але якщо простудяться в Китаї, то у всьому світі буде запалення легень.
Спинившись на ситуації в нашій країні, Бергстен зауважив, що він не фахівець із української економіки, але все-таки вказав, що Україна має динаміку та потенціал зростати ще швидше, як було на початку цього десятиліття. Але оскільки в Європі виникли труднощі, то вони, на думку економіста, впливають і на Україну. Він говорить про унікальні, особливі стосунки України, що знаходиться посередині описаного ним біфокального світу, з Росією, але при цьому наголошує також і на негативному впливі цієї країни.
Українським політикам варто було б уважніше поставитися до зробленого Бергстеном аналізу перспектив виникнення кризи в Європі та США. Він вважає нинішню кризу нетиповою і в своїх думках спирається на дослідження американських учених, які проаналізували причини всіх попередніх збоїв у світовій економіці. Чого ж нас учить історія, запитує він? Країнам, що пережили подібні фінансові кризи, потрібно для відновлення близько десяти років. Швидкого відновлення і зростання не варто чекати. Історія вчить, що в таких умовах слід розраховувати на дуже скромні результати. Чи можуть уряди запобігти новій фінансовій кризі або навіть подвійній кризі, якої ми зараз боїмося в зоні євро? Бергстен повторює зроблений на початку лекції висновок, який полягає в тому, що Європа зможе подолати свої труднощі без нової кризи і без розпаду єврозони. Зараз Європі, на думку вченого, потрібно завершити створення економічного союзу і єдиного регулюючого органу, що має право обмежувати фінансові позики. Маючи ці нові інструменти і навчившись «говорити єдиним голосом», передбачає Бергстен, Європа вийде з кризи ще сильнішою.
Аналіз ситуації в США, які стали найбільшим у світі боржником, непокоїть директора Інституту міжнародної економіки. Він упевнений, що його країна ніколи не оголосить дефолт із зовнішніх боргів. Проте зазначає, що заходи для подолання дефіциту бюджету не призведуть ні до чого і не вирішать бюджетних проблем. Співвідношення боргу до бюджету все одно буде гіршим, ніж у Греції. А прогнози показують, що через 20 років це співвідношення, про що страшно навіть подумати, складатиме 250%. І, каже Бергстен, нічого не робиться, щоб це змінити. Він пояснює: наступного року в нас вибори. А зараз наш уряд розділений між президентом і конгресом, а також розділений конгрес. Вибори наступного року, безперечно, виграють республіканці, прогнозує економіст, і конгрес у нас буде об’єднаний, що збільшить шанси на прогресивні економічні кроки. На президентських виборах на користь Обами гратимуть тільки республіканці, що демонструють зараз нездатність виставити сильного кандидата. І це дає шанс чинному президентові бути обраним на другий термін. Тож у США буде глава держави, який не має права обиратися ще раз. Об’єднаний конгрес матиме великі можливості розв’язувати проблеми країни без огляду на наступні вибори. Отже, вже 2013 року ми матимемо кращі шанси, говорить Бергстен. Але він не впевнений, що це станеться, якщо не буде тиску ринку. Якщо Європа вийде з кризи, євро зміцніє, а долар буде слабким, і це змусить Сполучені Штати серйозніше ставитися до своїх економічних проблем і виявляти політичну сміливість у проведенні необхідних реформ.
Відповідаючи на питання про уроки, які повинна засвоїти зі світової фінансово-економічної кризи Україна, Бергстен сказав, що необхідно глобалізувати економіку, бути спроможними залучати міжнародні інвестиції. Він говорить про те, що для України відкрилася історична можливість асоціюватися з Європейським Союзом, який для багатьох країн став ключем до економічного піднесення, оскільки знімає бар’єри для торгівлі та інвестицій.
