Вибираючи продукти харчування, українці сподіваються на добропорядність товаровиробника. Але для останнього в умовах фінансової кризи головним завданням стає отримання максимуму прибутку при мінімальних виробничих витратах.
Тому кількість бажаючих заробити на покупцеві шляхом економії на якості збільшується. За словами голови Держспоживстандарту України Лариси Лосюк, у результаті минулорічних перевірок вдалося вилучити та попередити продаж недоброякісної продовольчої/непродовольчої продукції та послуг на суму понад 103 мільйонів гривень. Це 27,9 % всієї перевіреної продукції. Загалом, за весь 2008 рік Держспоживстандарт перевірив більше 48,3 тисячі підприємств торгівлі, ресторанного бізнесу та сфери надання послуг. І виявили понад 3 тисячі фактів обману споживачів, близько 94,5 тисячі випадків ненадання своєчасної та повної інформації про товар, майже 92,7 тисячі випадків продажу товарів без супровідних документів. У результаті «якісних» перевірок 44 тисячі порушників притягнули до адміністративної відповідальності та стягнули з них аж 5,96 мільйона гривень штрафу (в 2007 році — 5,5 мільйона гривень). До підприємств-порушників застосували адміністративно-господарські санкції на суму понад 32 мільйони гривень.
Проте пійманих за рукав недобросовісних продавців та виробників могло бути ще більше, зізнаються у Держспоживстандарті. Але через державне недофінансування у І півріччі 2008 року територіальні громади не повністю проводили лабораторні дослідження якості товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Відтак, гарантувати повний захист споживача від неякісної та небезпечної продукції, не можна.
На думку виконавчого директора Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» Віктора Трофименка, насправді «поганої» продукції більше, ніж її зафіксував Держспоживстандарт. «Дуже багато у нас неякісної продукції, яка не відповідає нормативам, стандартам, навіть етикетці, на якій пишеться склад продукції. Це пов’язано із недостатніми фінансовими можливостями перевіряючих органів», — важає він. Недосконале ж законодавство, з іншого боку, дозволяє виготовляти продукцію за технічними умовами, а не за державними стандартами. Що це означає? Технічні стандарти на свій розсуд складають і використовують виробники. От і виходить, що замість м’яса у ковбасах, сосисках та фаршах опиняється соя, крохмаль, різні штучні речовини, які надають запах та смак.
«Для бізнесу гроші — перш за все. І якщо немає бар’єрів з боку державних контролюючих органів, тоді бізнес бере своє: він знижує собівартість продукції за рахунок зниження якості товару», — додає Трофименко. Чимало неякісних харчів зустрічається й серед імпорту. За словами експерта, під лозунгом вступу до СОТ Україна обмежує свої кордони та зменшує бар’єри для торгівлі товарами та послугами. Через це багато імпортних продуктів не перевіряється, або перевіряється поверхнево.
«Найбільше неякісних продуктів у товарах повсякденного вживання: м’ясо-молочній групі», — ділиться з «Днем» своїми спостереженнями перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. На її думку, ситуацію покращить введення у законодавство норми про притягнення до кримінальної відповідальності недобросовісних виробників, поліпшення процедури видачі дозволів та порядку перевірок. «Застаріле обладнання та застарілі стандарти, за якими перевіряють продукти харчування, не відповідають сучасним вимогам і не відповідають європейським стандартам», — говорить вона.
Про вплив економічної кризи на кількість неякісної продукції опитані «Днем» експерти говорять по-різному. Тимочко переконана, що чимало наших підприємств постачає продукцію за кордон, тому ризикувати репутацією не будуть. Натомість Трофименко вважає, що на імпорт працюють небагато, тому кількість неякісного продукту зростатиме, бо виробник шукатиме спосіб зекономити на виробництві, а споживач — на покупці. Щоб не потрапити на гачок таких бізнесменів, Трофименко радить українцям, купуючи харчові продукти, обов’язково звертати увагу на термін їхнього виготовлення та придатності. Якщо є можливість, варто понюхати товар, подивитися на його зовнішній вигляді та взяти чек.
