Не зайвим буде нагадати, що право громадян на об'єктивну
інформацію та обов'язки органів статистики щодо цього закріплені в наших
законах. Що ж до замовчування даних про невтішність ситуації, то такі дії
інакше як аморальними не назвеш. На жаль, до моїх зауважень ніхто не дослухався:
чим ближче до виборів, тим помітнішими стають всі ці явища.
Ось повідомлення Держкомстату про роботу промисловості
в першому півріччі. Жодної (!!!) конкретної цифри про випуск продукції
в натуральному вираженні: вугілля чи сталі в тоннах, автомобілів-автобусів
у штуках тощо. Кому і навіщо це потрібно? Здогадалися? Щоб ми, боронь Боже,
не могли зіставити з тим, що випускалося ще кілька років тому, або з даними
інших країн. Досить сказати, що випуск найважливіших видів продукції машинобудування
зменшився в десятки, а то й у сотні разів.
Тим часом можновладці наші ледве не з піною на губах переконують
країну у відсутності загрози голоду — дожилась колишня житниця! — та уникають
говорити про рівень споживання продуктів харчування на душу населення,
хоча за недавніх, не зовсім демократичних, часів такі дані були відкритими.
Уникають вони і розмов про те, що в доведеному до ручки селі скоро взагалі
не буде чим орати, обробляти посіви, збирати врожай.
А який галас зчинили вірнопіддані, агітуючи за продовження
права Президента видавати економічні укази! Було все, крім аналізу їх ефективності.
Та варто лише розглянути наслідки указу, спрямованого на стимулювання випуску
кольорових телевізорів. Як відомо, він не дав, як і багато інших, ніякої
користі. Що робить Держкомстат? Він спочатку вилучає зі своїх оглядів дані
про випуск кольорових телевізорів (об'єднавши їх із чорно-білими), а потім
взагалі ліквідовує відповідну позицію у своїх оглядах.
Та не це треба робити, панове, а волати, що знищено цілу
низку високотехнологічних виробництв: і власне телевізорів, і різноманітного
начиння до них — кінескопів, мікросхем, конденсаторів. Та ті, хто замовляє
Держкомстату музику, раз у раз повторюють, що «ситуація під контролем».
Насправді ж усе зводиться до корекції статистичних даних і спроб на цій
основі маніпулювати громадською думкою.
Тільки цим можна пояснити, що з названих оглядів зникли
дані про динаміку реальних доходів населення, які стрімко й невпинно падають.
З оглядів зник також цілий розділ — про демографічну ситуацію.
Ще б пак! Його дані свідчили про справжнє вимирання країни, а відтак були
не до вподоби тим, чиє господарювання має такі наслідки.
Як «позитивні тенденції» подаються цифри про зростання
випуску промислової продукції впродовж останніх місяців. Та при аналізі
цього показника дуже складно визначити ріст, викликаний подорожчанням долара,
а відтак і цін на вироби. Раніше було багато бажаючих саме так забезпечити
собі «справну цифру», але тоді статоргани пильно стежили за цими неподобствами.
Нині вони чомусь втратили пильність. Як і тоді, коли обраховувалися дані
про ВВП за минулий рік. Стосовно них фахівці лише усміхаються: цифра явно
«натягнута».
І ще. Про яке зростання випуску промислової продукції може
йти мова, якщо протягом останніх місяців цілих 10% вироблених виробів не
знаходили покупців. І це вже в реальних цінах. Та про цей факт зовсім не
згадують, бо справді не зрозуміло, чи радіти, чи сумувати треба від того,
що все більше продукції осідає на складах мертвим вантажем. Цей процес
є наслідком згубної грошово-кредитної політики, яка стрімко зменшує платоспроможний
попит.
Утім, в одній галузі ріст справді є. Це — виробництво алкоголю.
Держава монопольно виготовляє і продає населенню горілку, яка стала головною
складовою бюджетних надходжень. І дійсно, це не високі технології...
А спробуйте знайти дані про зношеність основних фондів,
про обсяги як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. Про примарність «позитиву»
говорять і двозначні цифри падіння обсягів будівельних робіт та експорту.
І це знову цілком закономірні події, адже не можна і сподіватися на щось
краще, поки не буде докорінно змінено всю нинішню економічну модель.
Справжнім «українським дивом» можна назвати виступи наших
можновладців, які зовсім недавно називали підсумки першого півріччя «провальними»,
а тепер, лише через кілька місяців сповіщають про вражаючі здобутки? Чи,
може, вся справа в наближенні виборів? Ситуація нагадує клініку, де хворий,
опинившись в руках якогось горе-лікаря, почуває себе все гірше та гірше,
а йому щодня демонструють аналізи, в яких все гаразд, бо, виявляється,
лабораторія підпорядкована цьому ж лікареві.
P.S. Днями нас здивували ще одним «позитивом». Якщо
світовий показник середньої тривалості життя становить 64 роки, то в нас
— аж 68. Але ж у розвинених країнах ця цифра набагато вища. А ми стрімко
наближаємося до групи країн, в якій живе 60% населення світу, але яка дає
лише 5,6% світового доходу. Відповідно півтора мільярда осіб мають доходи
менше одного долара США в день. А ми зовсім близько: згадайте рівень наших
пенсій, або те, що наш ВВП у півтора раза менший, ніж у сусідньої Угорщини,
населення якої вп'ятеро менше від нашого. І з такими «досягненнями» наш
Президент претендує на повторне обрання?
