«Багатьом людям у нашій країні, яка зараз воює і в якій через це панують низький рівень життя, а також корупція, не видаються дуже загрозливими глобальні зміни клімату, — відзначив у своєму виступі під час обговорення концепції стратегії низьковуглицевого розвитку України, народний депутат Олексій Рябчин (комітет з паливно-енергетичного комплексу). — Та якщо ми замислимося над причинами зміни клімату, то зрозуміємо, що надзвичайно шкідливі для довкілля викиди парникових газів в атмосферу зумовлені низькою ефективністю економіки країни, застарілим нашим промисловим виробництвом, станом енергетичного сектору, транспорту, житлово-комунального господарства і навіть наших лісів. Проблеми клімату одночасно демонструють симптоми неефективного розвитку багатьох секторів економіки».
«Ми хочемо дати сигнал українському суспільству, — продовжував народний депутат, — що Верховна Рада готова демонструвати нову якість політики і запроваджувати нові стандарти життя завдяки тому, що енергетика ставатиме сталою, викидатиме у довкілля менше вуглецю». Для цього нам потрібна продумана комплексна стратегія, в розробці якою мають брати участь представники усіх дотичних до цієї проблематики парламентських комітетів, фахівці відповідних міністерств, експерти громадських організацій, зазначив Рябчин.
Секретар парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської аварії Остап Єднак задоволений, що цим питанням опікується комітет з ПЕК. За його словами, концепція низьковуглицевого розвитку не сумісна з нарощуванням навантаження на навколішнє середовище. він пропонує зовсім інший шлях, який полягає у відновленні економіки України на новітніх світових стандартах, створенні виробництв на енергоощадних технологіях.
Член паливно-енергетичного комітету Наталя Кацер-Бучковська звертає увагу на те, що частка зеленої енергетики в загальному енергетичному балансі країни дуже низька (1,5 — 2%), тоді як у європейських країнах вона сягає 20 — 70 відсотків. Проблема, на її думку, полягає в тому, що в Україні відновлювані джерела енергії фактично дотуються за рахунок зеленого тарифу. Така система має певні вади, констатує народний депутат. «Щоб виправити становище, — розповідає вона, — ми ухвалили зміни до закону, спрямовані на підвищення конкурентоздатності проектів у відновлювальній енергетиці».
«У цьому документі ми відмінили так звану місцеву складову, яка стала бар’єром на шляху залучення до української відновлювальної енергетики іноземних інвестицій і новітніх технологій, — говорить народний депутат, — а також збалансували тарифи на різні галузі відновлювальної енергетики. Пітримали, зокрема, біомасу та біогаз, які дозволяють заміщувати природний газ». Тим часом проекти з відновлювальних джерел, які внаслідок названих змін швидко пішли вгору, за минулий рік додатково забезпечили лише 16 МВт, зазначає Кацер-Бучковська.
Заступник міністра екології Світлана Коломієць нагадує, що ще з 1990 року Україна була шостою в світі за викидами парникових газів. Нині становище дещо поліпшилося. Але, за її словами, ці викиди зменшилися не за рахунок нашої з вами активної роботи, а через економічне та промислове падіння. Вона наголошує, що Україна має міжнародні зобов’язання у сфері низьковуглецевого розвитку, зокрема і про підготовку до 2020 року відповідної національної стратегії. І те, що її концепція розглядається в Україні на початку 2016 року, урядовець вважає дуже обнадійливим.
Розповідаючи про зміст проекту концепції стратегії низьковуглецевого розвитку для України, директор компанії DIW-Econ (Німеччина) Ларс Хендрік зосередився на програмі інвестування та економічної модернізації, розробленої за підтримки федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та безпеки реакторів. На його думку, ця програма має створити умови для реалізації даної стратегії. У ній, зокрема, відзначено, що досягнення сталого економічного зростання та його складової — низьковуглецевого розвитку — вимагає економічної диверсифікації. І тут виникає виклик: як ув’язати скасування субсидій на енергоносії з економічним зростанням? Хендрік вважає, що в Україні потрібно запровадити державну підтримку для надання коштів на інвестиційні проекти, здатні започаткувати зростання ВВП.
Для визначення впливу збільшення інвестицій у підвищення енергоефективності на економічне зростання в Україні фахівець пропонує використати створену на основі моделювання методику аналізу ефективності відповідних витрат. І цей аналіз дає змогу також зпрогнозувати, що заходи щодо низьковуглецевого розвитку, у свою чергу, дозволять до 2050 року справити позитивний вплив на зростання ВВП країни, який зросте на 36%. Зокрема, заходи у промисловості дозволять додати до ВВП 28%, у теплових мережах — 3%, у житловому секторі — 4%, у секторі транспорту — 1%.
