Брати чи не брати? Як вирішується це питання в сьогоднішній Україні? Журналістам про це днями розповідав начальник департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС Сергій Черних.
Відповідь наші чиновники на це риторичне запитання, на жаль, дають позитивну. За шість місяців вони отримали «подяк» за свої «послуги» на 8,5 мільйона гривень. Для порівняння, за весь 2006 рік було виявлено хабарів лише на 9,7 мільйона гривень. Якщо справи триватимуть так і далі, то до кінця 2007 року цілком реально подвоїти минулорічні досягнення. Появу перспективної тенденції у МВС пояснюють не зростанням корупції чи відповідних ставок, а зміною підходів до роботи у правоохоронних органах.
Цього року органами МВС задокументовано понад тисячу дев’ятсот злочинів із хабарництва. Тисячу триста передано до суду. З семисот притягнутих до кримінальнї відповідальності посадовців, двiстi — службові особи органів влади, управління та понад двiстi п’ятдесят — чиновники контролюючих органів. Черних відмітив тенденцію до зростання хабарництва у особливо великих розмірах. Саме на них припадає найбільша частка у загальній сумі хабарів.
Серед корупціонерів, виявлених правоохоронцями, заступник голови міськради з Криму, голова райдержадміністрації та керівник відділу з захисту прав споживачів у Дніпропетровськiй області, начальник управління ветеринарної медицини м. Дніпропетровська. Список дуже великий... Корупційними ниточками сплутані як верхи, так і низи.
Ласі до великих грошей і керівники державних підприємств. Саме тут хабарі досягають значних розмірів. Так, на Дніпропетровщині, при підписанні договору купівлі-продажу промислової бази з відмовою від права оренди земельну ділянку, керівник підприєм- ства отримав $235 тисяч. Як розповів Черних, «голова правління одного з акціонерних товариств на Донеччині за вирішення питання про продаж цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства отримав $720 тисяч».
Стосовно ж найбільшого поширення хабарництва у межах країни, Черних зазначає: «Не можна сказати, що десь беруть більше. В середньому, на сто тисяч населення цифри відрізняються на соті відсотка одна від одної». Структурна ж градація найбільш корумпованих галузей існує. За наведеними Черних даними, найбільший показник зафіксованих злочинів має бюджетна сфера — 515. Далі йдуть приватизація, підприємства паливно-енергетичного комплексу та аграрний сектор.
Напруженою, за словами Черних, залишається ситуація з корумпованістю освіти. Саме вона періодично рухає вгору рейтинговий відсоток розкриття злочинів з хабарництва. Золотий сезон — вступні та сесійні іспити. «Розміри хабарів у навчальних закладах коливаються від 400 гривень до 100 тисяч», — говорить Черних. Загалом за 2007 рік у сфері освіти порушено 150 кримінальних справ.
Найчастіше корупційні моменти виникають через бажання якихось фізичних або юридичних осіб привласнити чужі права. Не спиняють навіть передбачені Конституцією покарання: мінімальне — до трьох років позбавлення волі, а максимальне — п’ятнадцять. Як бути у такому випадку? У МВС одна відповідь: дотримуватися нової практики, діяти за спеціально розробленими оперативними методиками та сподіватися на допомогу громадян. Останнє, між іншим, вже успішно діє через систему регіональних телефонів довіри.
Дані, наведені начальником держдепартаменту боротьби зі злочинністю МВС, схоже, обнадійливі. Та чи можна взагалі викорінити корупцію та хабарництво? Вчені відповідають на це запитання негативно, та й дані практиків мало чим від них відрізняються. Хабарництво охоплює ледве не всі сфери суспільного життя. Для країни така ситуація небезпечна можливістю переростання корупції в масову епідемію, для лікування якої може не вистачити не те що грошей, а й лікарів.
