Державна компанія (ДК) «Укргазвидобування» та один зі світових лідерів з видобування вуглеводнів Shell пробурили в Харкові першу розвідувальну свердловину. «Біляївська-400» (її назва) — це результат виконання спільного договору між цими двома компаніями. Договір передбачає пошук, розвідування і видобуток вуглеводнів в ущільнених піщаниках загальною площею близько 1300 квадратних кілометрів. Частки Shell і ДК «Укргазвидобування» в цьому проекті — по 50%. Заплановані терміни буріння першої пошукової свердловини — п’ять-шість місяців, спрямованість свердловини — вертикальна, проектна глибина — 5250 метрів. Початковий етап пошуково-розвідувальних робіт передбачає буріння ще 2—3 свердловин протягом 3—4 років. Після завершення цього етапу витрати Shell на спільну діяльність приблизно сягнуть 200 мільйонів доларів.
За словами присутнього на церемонії відкриття бурової Президента України Віктора Януковича, такі проекти дуже важливі, бо збільшують енергонезалежність країни. Крім того, вони реалізовуються за допомогою технологій, які забезпечують екологічну безпеку довкілля.
«Співпраця з Shell відкриває для нас нові можливості в сфері видобутку газу, в тому числі нетрадиційного. Завдяки сучасним технологіям та інвестиціям наших партнерів уперше в Україні будуть задіяні значні ресурси газу ущільнених пісковиків, а «Укргазвидобування» отримає досвід, який в майбутньому дозволить розвивати власний потенціал», — так оцінив запуск першої бурової директор «Укргазвидобування» Юрій Борисов.
Як уточнив «Дню» міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, до кінця 2013 року уряд розраховує підписати з Shell ще й договір про спільне освоєння Юзівського родовища. Загалом же, за його словами, даний проект поклав початок видобутку нетрадиційного газу в Україні.
Якщо вірити заявам українських чиновників, то на країну загалом чекає нова ера розвитку нетрадиційного газу. Наступний етап розподілу «нетрадиційних надр» міністр екології та природних ресурсів України Едуард Ставицький пообіцяв уже скоро. «Ми ухвалили рішення підписати три договори в листопаді (з Юзівської, Олеської і Скіфської ділянок) і буквально одразу (до кінця року. — Авт.) оголосити про наступні конкурси. Ми покажемо конкретний результат і одразу запустимо ще чотири проекти», — уточнив плани з розробки нетрадиційних видів газу Ставицький. Зокрема оголосити конкурси планують по Слобожанській (Харківська обл.) та Фороській газоносних площах, на шельфі Чорного моря, а також по ділянці на мілководому шельфі Прикерченської зони і сухопутній ділянці, що розташована на території Полтавської, Дніпропетровської та Донецької областей. За словами міністра, на це добро вже є інвестори. Нагадаємо, що види на український нетрадиційний газ, окрім Shell, має й Chevron, яка у травні 2012 року перемогла в конкурсі на розробку Олеськівського родовища.
На запитання «Дня» про перспективи видобування нетрадиційного газу в нашій країні голова компанії Shell в Україні Грехем Тайлі конкретних цифр не навів. Утім, він уточнив, що успішна реалізація газовидобувних проектів на Юзівському, Одеському та Скіфському родовищах мінімум за десять років дозволить подвоїти або навіть потроїти обсяги видобування газу в Україні.
Дійти до рекордів країна може, говорить «Дню» директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. Але, за його словами, досягнути цього буде ой як непросто. Головний бар’єр на цьому шляху — що в Україні вже не перший рік триває поступовий спад видобування газу. Є дві основні причини цього, каже він.
Перша має історичне коріння. «В середині 1970-х років Україна видобувала 68,5 мільярда метрів кубічних газу. Але вже у 1960-ті поступово почали освоювати новий нафтогазовидобувний регіон, а в 1970-ті було прийнято остаточне рішення про інвестиційну переорієнтацію з традиційних нафто- і газовидобувних регіонів, таких як Україна, Азербайджан, Північний Кавказ, на Західний Сибір. Тож видобуток газу в Україні перестав бути пріоритетним ще за Радянського Союзу, тому фінансували його за залишковим принципом», — розповідає директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар.
Друга причина — вже незалежна Україна не зрозуміла важливості цієї галузі й так і не зробила на неї ставку. Двадцятирічна газова ретроспектива показує, каже Гончар, що падіння до 16 мільярдів метрів кубічних почалося наприкінці 90-х років двадцятого століття. «Потім уряд спохватився, проінвестував у геологорозвідку — і вдалося поступово відновити видобування до 21,5 мільярда метрів кубічних 2009 року. Зважаючи, що Україна споживає в середньому 60 мільярдів кубів газу, то власне видобування забезпечує тільки третину. Все одно ця цифра сьогодні продовжує зменшуватися, бо 2010 року видобування знизилося до 20,5 мільярда метрів кубічних, бо 2010-го видобуток знизився на мільярд кубічних метрів за рік. Нинішні обсяги інвестування не тільки не забезпечують збільшення, але й не гарантують збереження теперішнього рівня видобутку», — каже він.
Аби наростити видобування газу, на думку Гончара, потрібно щорічно вкладати мінімум мільярд доларів. Потрібних коштів у НАКу немає, продовжує експерт. Тому це інвестиції переважно потужних приватних міжнародних компаній, які робитимуть ставку, в першу чергу, на нетрадиційний газ. За його словами, найперспективнішим в Україні є розробка Юзівського родовища та Чорноморський шельф. Менше оптимізму в Гончара щодо родовищ сланцевого газу в Західноукраїнському регіоні, бо там проходить Люблінський басейн, як і у Польщі. А в Польщі, каже він, уже почали розробку цього родовища, що підтвердило — попередні оцінки запасів сланцевого газу в ньому значно нижчі, ніж попередні прогнози.
«За умови підтвердження комерційних запасів в українських родовищах нетрадиційного газу, щорічних інвестицій у сумі від мільярда доларів, незмінності податкового законодавства в нафтогазовій сфері та відновлення функціонування правової системи в Україні до 2020 року можливо вийти на видобуток нетрадиційного газу в обсязі кількох мільярдів метрів кубічних. Якщо ці умови буде виконано, то в перспективі (2025—2030 роки) Україна може зробити якісний стрибок в питанні видобування газу: обсяги видобутку вимірюватимуться показниками від 10 мільярдів метрів кубічних і вище», — прогнозує Гончар.
