«Україна стверджує своє аграрне лідерство у світі разом із міжнародними партнерами», — відзначив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, виступаючи в четвер у рамках звіту уряду перед членами профільного парламентського комітету. Він наголосив, що за кілька років, при наявності інвестицій, Україна зможе в рази збільшити виробництво сільськогосподарської продукції.
Однак, серед аграріїв побутують й інші думки. Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко відзначає, що минулого року істотно зменшилася рентабельність більшості сільгоспкультур. По зернових — до 17,8% проти 25,7% 2014 року. Рентабельність вирощування сої впала майже у 3,5 рази — до 10%, овочів у закритому грунті — майже вдвічі до 9%. За даними інституту, рентабельність тваринництва зменшилася у 1,5 раза і становить 9%. Прибутковим залишається лише виробництво яєць — 76,5%.
Готуючись до наступного з’їзду Асоціації фермерів та землевласників України, що відбудеться за два тижні, 24 лютого, у Києві, президент цього об’єднання аграріїв Іван Томич побував у всіх регіонах країни, спілкуючись як із функціонерами організації, так і з рядовими фермерами. А також із селянами, що ведуть так звані індивідуальні сімейні господарства. За словами Томича, обговорювалося головним чином одне глобальне питання: як зупинити зубожіння українського народу, як подолати відчай, що панує сьогодні у настроях багатьох фермерів. Він зазначив, що питання про хліб і про те, що до хліба, сьогодні актуальне для багатьох у фермерському середовищі.
Томич наголошує, що нехтування селянськими проблемами з боку прем’єр-міністра, усього уряду та коаліції, характерне для них протягом всього періоду знаходження при владі, сьогодні стає критично небезпечним для соціальної стабільності в країні. Внесення змін до Податкового кодексу і побудова на його основі бюджету на 2016 рік, за словами президента фермерів, зробили ведення господарства багатьма сільськогосподарськими виробниками прости неможливим. Він прогнозує, що за таких умов відбудеться значне зменшення виробництва аграрної продукції. «Ми очікуємо, що валова продукція сільського господарства скоротиться цього року на 15%, — уточнює спеціаліст-аграрник із багаторічним стажем, — за останні 15 років нічого схожого у нас не було».
Інший негативний фактор, на його думку, полягає в тенденції до скорочення аграрного експорту. Він прогнозує, що через скорочення виробництва зерна та сої український аграрний експорт цього року впаде як мінімум на $4-5 мільярдів. «А це два, або навіть один хороший транш МВФ, за який б’ється сьогодні вся країна, а вся нація — в заставі за цей кредит, — наголошує Томич, відзначаючи, що без цих кредитів можна б і обійтися: — Ресурси в країни є, хоча й лише в потенціалі. Використавши їх, ми могли б збільшити віддачу агросектора вдесятеро. Якби тільки уряд і коаліція зайнялися наведенням порядку з багатствами України. Починаючи від державних земельних ресурсів, де 10 мільйонів гектарів, як вважають у МВФ, знаходяться у різних тіньових схемах».
«Ми весь час говоримо про наші величезні ресурси, а стаємо дедалі біднішими, — продовжує Томич, — і висуває вимоги до уряду і коаліції: — У парламенті знаходяться кілька законопроектів щодо відміни прийнятих у незаконний спосіб змін до Податкового кодексу, ухвалення яких дозолить зняти напругу, що створилася у фермерського загалу перед весняними польовими роботами. Ми вимагаємо також сісти за стіл і виробити довгострокову податкову політику. Треба окремо розглядати дрібних товаровиробників-сімейних фермерів і перевести їх на просту систему єдиного земельного податку. Саме ця категорія виробників у цьому випадку може збільшити вдвічі збільшити надходження від неї до держбюджету. Сьогодні ж Податковий кодекс з його коефіцієнтами податку на додаткову вартість доводить людей до відчаю»
Томич розповідає, що на нещодавній конференції фермерів у Львові податківці просилися: не виводьте нас на сцену, бо боялися, що люди зірвуться й можуть з ними фізично розправитися, тоді як фіскали й самі не знають, як їм обраховувати цей податок. А з 20 лютого починається прийом податкової звітності. Податківці кажуть: заходимо в штопор.
Президент фермерів вважає, що дохід держбюджету від великих агрокомпаній та холдингів можна легко збільшити, якщо завадити їм ховатися за різноманітними схемами. «Дрібних українських виробників, селян не можна добивати, — наполягає він. — Але у них забрали майже все. А на підтримку експорту передбачили 23 мільярди гривень у такий важкий час. Це справді важливо. Але якщо ці кошти використовуватимуть корупційно, а про таку можливість говорять навіть у Зерновій асоціації, то вони не стануть стимулом, якщо видаватимуться за відкати. Та великий трейдер свого не упустить, виробнику дасть лише крихту, або й не дасть».
Перший заступник голови Української народної партії Іван Заєць вважає, що агрохолдинги й великі підприємства використовують сьогодні багато (від восьми до 12 мільйоні гектарів) так званої нічиєї землі. А це фактично третина всієї української ріллі. «Це величезний ресурс, та яким чином він використовується?» — запитує екс-народний депутат багатьох скликань і пропонує повернути ці землі у народну власність і використовувати для розвитку фермерства, фермерського способу господарювання, який домінує в країнах Європи.
Розмірковуючи над тим, чому в Україні й досі немає повноцінного земельного кадастру, він вказує, що цього не робиться задля того, «щоб мати можливість маніпулювати земельними відносинами». За його словами, відтерміновується й розв’язання проблеми ринку землі, який свого часу можуть ввести без належної підготовки. «І вся ця земля перейде не селянам, не фермерам, а потрапить до рук олігархів, що посилить їхню монополію, — вказує Заєць. — Нам потрібна нова аграрна політика, орієнтована на європейські параметри, на переведення села на фермерський тип господарювання».
«День» запитав у Томича, чи поділяє він високі характеристики, які публічно надають міністру аграрної політики та продовольства Олексію Павленку, чи сприяє той фермерському рухові в Україні? «В Європі 80—85% вартості проданої на експорт пшениці отримує виробник, фермер, — відповів він. — У нас — 60%. А 25% — корупційна складова при тому, що на зерновому ринку не так вже й багато посередників. А по м’ясу й молоку їх набагато більше. Якщо не усунути цю кримінальну корупційну складову, то ніяка пряма підтримка, яку ми запровадимо, наслідуючи Європу, ефекту не дасть».
«Це треба розуміти нашим керівникам, — робить висновок лідер фермерського руху і продовжує: — Що ж до Павленка, то керівник не може ним стати, не маючи власного життєвого досвіду. Однак, наша система формування кадрів не враховує цієї вимоги. Відтак розуміння нових підходів формування агропромислового комплексу, що грунтується на фермерстві, у нашого керівництва близьке до нуля. А міністр в умовах, коли система влади, як і колись, побудована на контролі «смотрящих», не має можливості самостійно запроваджувати якихось принципових положень. І це, можливо, й тому, що сам прем’єр не хоче звертати увагу на проблеми фермерства. А тут потрібно впроваджувати довгострокову стратегію й розуміти, що нею закладаються лише перші підвалини».
