Відсьогодні всі стадіони Євро-2012 в Україні та Польщі переходять в управління УЄФА і федерацій футболу. Із цього часу, як повідомили «Дню» в місцевому організаційному комітеті Євро-2012 в Україні, розпочинається активний підготовчий етап до початку проведення матчів — монтаж тимчасових конструкцій, тестування матчевих процедур, оформлення декорацій, встановлення додаткових вказівників, обладнання функціональних зон (на стадіонах або навколо них будуть створені зони гостинності, волонтерський, акредитаційний центри та медіацентр) тощо.
Здається, вже з полегшенням можуть зітхнути українські платники податків, із чиєї кишені на європейський футбол висипали 80 мільярдів гривень (голова підкомітету Верховної Ради з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні, регіонал Олександр Зац підрахував: на Державну цільову програму підготовки і його проведення Україна витратила 100 мільярдів гривень. З них приблизно 80% — з держбюджету. — Ред.). Витратилися недаремно, можливо, щось і повернеться, адже футболісти й фани приїдуть в Україну.
І українські журналісти, й їхні іноземні колеги досить ретельно, а подекуди навіть прискіпливо «пройшлися» по всіх етапах підготовки України до ЧЄ. Подекуди шквал негативних повідомлень здавався радше атакою на Євро-2012 в Україні, ніж висвітленням підготовчого етапу до футбольної першості. Утім, варто визнати — багато критики лунало справедливо. І, до речі, що дуже важливо, немало зауважень таки було враховано й українською владою, й УЄФА: місця на глядацькій трибуні для інвалідів (зникла стінка на НСК «Олімпійській», через яку з відведених для людей з обмеженими можливостями місць майже не було видно футбольного поля), робота стюардів на стадіоні НСК «Олімпійський» (останні матчі на стадіоні пройшли без тисняви), врешті — залучення українських зірок до культурної програми ЧЄ (сьогодні на церемонії прибуття в Україну кубка Анрі Делоне, який вручається переможцю чемпіонату Європи, співатимуть гурти СКАЙ, Крихітка, ТНМК, Воплі Відоплясова та Гайтана ) тощо.
Тепер, коли ми вийшли на фінішну пряму, важливо знати, як ми на ній виглядаємо. Про це — в інтерв’ю «Дню» директора місцевого організаційного комітету Євро-2012 в Україні Маркіяна ЛУБКІВСЬКОГО.
— Маркіяне, ви неодноразово підкреслювали, що ЧЄ-2012 — це шанс для України показати себе, покращити імідж... Поки що ми цим, м’яко кажучи, не скористалися. Навіть більше, є побоювання, що турнір може лише значно опустити Україну в рейтингу прихильності європейців.
— Не подобається мені твердження «покращувати імідж». Імідж або є, і його треба підтримувати, або немає, і тоді його варто формувати. І спромогтися зробити це потрібно передусім всередині країни. Я хочу, щоб в Україну приїхало якомога більше вболівальників. Я не боюся того, що вони побачать десь підлатану дорогу, чи невідремонтований фасад.
Для європейців ЧЄ-2012 буде своєрідним відкриттям України. Адже досі вона, в силу певних обставин, залишалася прикрита нашаруванням різних штампів, стереотипів та страшилок. І це покриття дуже складно зняти штучним покращенням іміджу. Буде краще, коли люди приїдуть сюди і на власні очі побачать те, що вони, можливо, кожного дня спостерігають у своїх країнах. Адже часто ми самі не помічаємо тих позитивних реалій, що є в нашій країні. Якщо трохи абстрагуватися і зуміти змінити погляд, то можна побачити, що Україна і українці нічим не гірші за інших.
— Ви кажете, що не боїтеся, що люди побачать латки на дорогах, обшарпані фасади тощо. А чого боїтеся?
— Нічого. Тому що маю досить достеменну картину, як проходив процес підготовки, де ми знаходимося сьогодні.
— Чому ж тоді в таких темних фарбах сьогодні для українців вимальовується картина підготовки до ЧЄ-2012? Більшість вже вважає, що підготовка завалена?
— Мені дивно чути це, бо Україна виконала практично всі вимоги УЄФА. Просто є багато людей, інституцій, як в Україні, так і за кордоном (не хочу персоніфікувати), які, на жаль, зловживають темою Євро-2012. Вони використовують цю тему в своїх цілях: чи то заради підняття рейтингу, чи навіть з політичною метою. Якщо говорити про політичну складову, то варто наголосити, що політика і спорт, зокрема футбол — це не сумісні речі.
— Як тоді розуміти той факт, що високопосадовці, фактично, всіх європейських країн, збірні яких є учаснисницями Євро-2012, оголосили бойкот турніру в Україні, і причина тому — політичні мотиви? Які наслідки це матиме для самого чемпіонату і для нашої держави?
— Давайте говорити предметно, не будемо згущувати фарби. Бойкоту турніру ніхто не оголошував. Дійсно, деякі європейські політики заявляли, що розмірковують над тим, відвідати їм фінальну частину Євро-2012 в Україні, чи ні. Це їхнє право. Ми ж готуємо велике футбольне свято для мільйонів уболівальників у всьому світі, насамперед і для українських. І це свято відбудеться.
ДЛЯ УКРАЇНИ ЧЄ-2012 — КОМЕРЦІЙНИЙ ЧИ ІМІДЖЕВИЙ ПРОЕКТ?
— Євро-2012 для України — це радше іміджевий чи комерційний проект? Маємо на увазі: чи зможуть українці передусім повернути витрачене, і, звичайно, заробити?
— Цей проект складається з усіх перелічених вами елементів. Для мене (можливо, зараз в мені більше говорить дипломат) це — геополітичний проект. Але не менш суттєвим є іміджевий і комерційний аспекти. І, звичайно, — спортивний. Отже, Євро-2012 для України має декілька дуже серйозних наповнень. Людей, звичайно, найбільше цікавить економічна складова.
— Звичайно.
— Уперше за 20 років української незалежності з’явилися нові аеропорти, термінали, злітно-посадкові смуги, перони... Нову інфраструктуру навіть не варто порівнювати зі старою, це — зовсім інший рівень, принципово новий рівень і обслуговування. З другого боку, міста міняють свій рухомий склад: закуповуються нові автобуси, тролейбуси... Все ж залишиться і після ЧЄ-2012. Головне, і на цьому неодноразово наголошувало УЄФА, це — надбання. До речі, для УЄФА, як для відповідальної організації, вкрай важливим є те, щоб усі ті нововведення і запровадження, які з’являться в Україні, працювали і після Євро-2012. Наприклад, якщо вводиться спрощена процедура перетину кордону, то вона має працювати і після турніру. І ми про це постійно говоримо і з українським урядом, і з прикордонною та митною службами. У конкуренції поступово зростає і рівень послуг.
УЄФА відіграє для України ту роль, яку мав би відігравати Європейський Союз. Я про це неодноразово говорив і наголошую ще раз. УЄФА піднімає Україну до європейських стандартів. Нехай це не такі вже глобальні зміни, які б мали місце в інтеграції України в ЄС, але разом з тим це — наближення до побутових європейських цінностей: впорядкування роботи таксі, використання смуг для проїзду машин швидкої допомоги, міліції, громадського транспорту... Це — хороший імпульс змін для нас. Хоча, звичайно, Євро-2012 не вирішить усіх наших проблем...
— Головне, щоб не створило нових. Ви знайомі з тією думкою, що ЧЄ-2012 може обернутися для України економічним колапсом? Турнір нас не розорить?
— Не думаю. Держава Україна дійсно взяла на себе весь тягар інвестицій. Але в неї не було великого вибору.
— Якщо це комерційно привабливий проект, тоді чому цього не зробили інвестори?
— Тому що часу не було. Усі будівництва були проведені і завершені протягом останніх трьох років. Держава в умовах часового цейтноту змушена взяти на себе цей тягар, бо інвесторів не було знайдено ані в 2007, ані в 2008, ані в 2009 роках. Ситуація дуже складна: як ти знайдеш інвестора за два роки до початку чемпіонату?.. Тим більше не простого інвестора, а бізнесмена, який погодиться вкласти в певний об’єкт, що вже будується?.. Держава була змушена взяти цей тягар. І ми бачимо, що ці об’єкти вже побудовані. Постало інше питання: як ними управляти після Євро-2012, щоб вони не стали «білими слонами»? Це у нас також — на порядку денному. На НСК «Олімпійський» грає і гратиме ФК «Динамо-Київ», тут відкриваються ресторани, відбуваються різні культурно-розважальні події. Ми б хотіли, щоб таким же шляхом розвивалася Львівська «Арена». Хоча ФК «Карпати», на жаль, відмовилися грати на новозбудованому львівському стадіоні. Хоча, я особисто думаю, що вони до нього повернуться. Крім того, на київській і львівській аренах заплановано провести концерти Red Hot Chilly Papers, Мадонни, Scorpion’s... Все це приноситиме кошти.
— От ви згадали НСК Олімпійський. Якою була реакція УЄФА на той прикрий інцидент з тиснявою під час матчу «Динамо» — «Дніпро»? Чи не був він наслідком того, що стадіон був непідготовлений, вчасно не закінчені певні роботи?
— Та ні. А скажіть мені, яка була ситуація під час матчу з полтавським ФК «Ворскла», чи під час фінального матчу Кубку України між донецьким «Шахтарем» та «Металургом»? Не було жодної тисняви. Ось вам і реакція. Ми проаналізували згадану вами ситуацію, врахували разом з командою стадіону усі нюанси. Щоразу проводимо детальний аналіз матчу, який проходить на стадіоні. За кожний матч звітуємо і виставляємо оцінки кожному стадіону (є чотири зони — червона, оранжева, жовта і зелена) і дивимося, як спрацювала арена в тому чи іншому сегменті. Тож, останній матч на НСК Олімпійський засвідчив, що з огляду управління київський стадіон уже відповідає стандартам проведення європейських футбольних чемпіонатів.
— Тобто, щодо готовності НСК Олімпійський ви спокійні?
— Можна бути спокійними і щодо «Донбас Арени» та «Металісту» у Харкові. Сьогодні наші зусилля спрямовуємо на те, щоб підтягнути Львів.
— А у чому там найбільше проблем?
— Команда стадіону поки що продовжує формуватися і вдосконалює свою діяльність. Тільки-но завершувалися будівельні роботи. Бракує практики проведення футбольних матчів. Але, за допомогою досвідчених експертів УЄФА, цей стадіон дуже швидко опановує ази організації футбольних матчів найвищого рівня. Все буде гаразд.
УКРАЇНЦІ І ПОЛЯКИ — «ФУТБОЛЬНІ» ПАРТНЕРИ-КОНКУРЕНТИ
— Останні 20 років ми себе часто порівнюємо з Польщею: історично, економічно, геополітично... Ми, звичайно, маємо добрі стосунки з поляками. Але ж, очевидно, що у ситуації з Євро-2012 кожний тягне ковдру на себе, а УЄФА нас порівнює. Ви цікавитеся, яка там ситуація з підготовкою до чемпіонату?
— Я знаю, яка там ситуація. Філософія УЄФА дуже коректна і дуже правильна: дві країни — один турнір. УЄФА не розділяє нас на кшталт рівня готовності. В УЄФА ніколи не розпалювали між нами протистояння, але завжди вміло спонукали до доброї конкуренції. І ми, і поляки завжди одержували сигнали про те, що, умовно кажучи, українці на пів-носа випереджають поляків...
— Здається, найчастіше сигнали про те, що якраз відстають.
— Є ж різні проекти. Ви ніколи від мене не почуєте: кращі ми від поляків чи гірші, бо я дотримуюсь тієї філософії, якої дотримується УЄФА. Скажу лише, що за окремими проектами кращими є ми, за іншими — поляки. Але, очевидно, що завдання України було щонайменше вдвічі складніше. Тому що ми знаходимося в зовсім іншому геополітичному просторі. Крім того, поляки отримували значну фінансову допомогу від Євросоюзу. Словом, нам однозначно було складніше, і мені приємно, що українцям вдалося і вдається добре виконувати поставлені завдання.
— А оцей тягар інвестицій у Польщі теж взяла держава на себе?
— Я б сказав, що там теж невелика кількість залучення приватних інвесторів для будівництва ключових об’єктів. Але в Польщі була серйозна фінансова допомога з боку Європейських інституцій.
— Моя знайома нещодавно повернулася з Польщі і ділилася враженнями. За її словами, у поляків вся ця підготовка проходить дуже природно — країна чекає на Євро-2012. А в нас це — ніби ми складаємо екзамен. І нам дуже важливо показати щось...
— Набагато легше було готувати турнір у високорозвинених Австрії та Швейцарії (Євро-2008). Українцям однозначно доводилося вдвічі більше працювати і вирішувати складніші завдання, ніж полякам. Звідси й такі відчуття. До речі, колеги з УЄФА, які готували той і попередні турніри, не приховують свого захоплення темпами будівництва в Україні. Операційний директор УЄФА Мартін Каллен не раз казав, що в Швейцарії це неможливо. З другого боку, показати щось — це в Україні справді залишилося ще з радянських часів.
— Маркіяне, як ви прокоментуєте пропозицію Станіслава Качинського перенести фінальний матч Євро-2012 з Києва до Варшави?
— А що тут коментувати? Фінал відбудеться у Києві! Решта — політична пилюка.
«МИ УКРАЇНІЗУВАЛИ САЙТ УЄФА»
— Щодо культурної програми, то, з одного боку, запросити Шакіру чи Анастейшу виступити на відкритті стадіону — це спроба показати світові, що ми в світовому контексті. Але з другого — це захмарні гонорари. Варшавський стадіон, скажімо, відкривали ж українські «Гайдамаки». Для мене особисто було великим мінусом зведення до мінімуму участі українських справді дуже талановитих зірок у культурній програмі підготовки до Євро-2012. Як тепер? Якою буде культурна програма?
— Я не бачу в цьому якоїсь великої проблеми. Хочу навести приклад розроблення талісмана Євро-2012. Усім хотілося, щоб талісмани мали український колорит. Узагалі процес створення талісманів був дуже цікавим і захопливим. Було декілька пропозицій. Я особисто обстоював котів, яких придумав Іван Малкович, а намалював Кость Лавро. УЄФА спочатку поставив завдання, щоб ми подали характерних тварин для нашої міфології. Вирішили, що будуть коти. Почали дискутувати. Полякам чомусь не до смаку був цей образ. Тож коти не підходили. Так з’явилися ці два хлопчики. Спочатку безіменні. Ми придумали нашому хлопчикові українські ознаки — вишиванку, крайку, а потім і веснянки... Потім разом із уболівальниками дібрали характерні імена.
Насправді дуже складним завданням було поєднати космополітизм, який сьогодні домінує в Європі й десь заходить до нас, із українськими реаліями. Тому я нічого поганого не бачу в тому, щоб на відкриттях виступали міжнародні виконавці, а от під час фінального жеребкування — прекрасна українська співачка Джамала. Вона й надалі долучатиметься до культурної програми Євро-2012. Більше того, у нас у фан-зонах виступатимуть наші виконавці. Ми тісно співпрацюємо з Олегом Скрипкою, ТНМК, Славою Вакарчуком.
— Розкажіть детальніше.
— Не можу. Поки що усе — в секреті. У нас, наприклад, будуть передматчеві церемонії в кожному місті на п’ять-сім хвилин, за яких увесь світ бачитиме, що це — Львів, Харків, Донецьк, Київ.
Ми українізували сайт УЄФА. Це теж велике досягнення. А подивіться на назви міст! Як вони транслітеруються? Kyiv, Donetsk, Kharkiv, Lviv, а не Lvov... Це все — елементи нашої самоідентифікації, підтвердження нашої самобутності.
— Маркіяне, ви особисто працюєте над культурною програмою для «сім’ї» УЄФА. На чому буде зроблено акцент? Куди заплановано виїзд «босів» УЄФА поза центри подій Євро-2012 для ширшого знайомства з країною?
— Культурна програма для «сім’ї» УЄФА є невеликим сегментом того, що іноземні вболівальники побачать в Україні. Треба мати на увазі, що всі приїжджають сюди подивитися футбол. Ніхто не піде оглянути, умовно кажучи, постійну експозицію в музеях Тараса Шевченка чи Лесі Українки. Коли 2008 року я їхав в Австрію на матч Туреччина — Хорватія, то не мав наміру побувати в музеї австрійської чи німецької літератур. Тож є три елементи, на які хочеться звернути увагу. Перший — сакральна архітектура (огляд Києво-Печерської лаври, Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого собору...) Другий — мистецтво козацької доби (прогулянка «Мамаєвою Слободою»). Врешті, третій — українське сучасне мистецтво (відвідини Андріївського узвозу, «Мистецького Арсеналу», PinchukArtCenter, а також, за прикладом Португалії й Австрії, по місту буде розташовано сучасні скульптури). Від цього має скластися уявлення про українців. Очевидно, плюс українська гостинність. На моє глибоке переконання, турнір має певною мірою змінити і нашу свідомість. Будні зробили з нас похмурих і завжди заклопотаних. А тут доведеться вітатися в ліфті, перепрошувати, коли когось ненароком зачепив, зупинитися і неквапливо пояснити, як пройти... Це — правила хорошого тону в Європі. А загалом Євро-2012 має на меті безліч приємних емоцій! Люди спілкуватимуться, допізна на вулицях святкуватимуть перемоги і сумуватимуть через поразки, вигукуватимуть радісні гасла!
«ВАЖКО УЯВИТИ КОГОСЬ ЩЕ, ХТО ТАК СМАКУВАВ БИ ВНУТРІШНІ ПРОБЛЕМИ СВОЄЇ КРАЇНИ»
— Опозиційні сили обіцяють інші гасла — політичні й соціальні — під час масових акцій протесту, які мають намір організувати під час чемпіонату...
— Їм не варто забувати про ті гарантії, які свого часу кожна з ключових українських політичних сил, зокрема і опозиційних, давала УЄФА щодо підтримки турніру.
— Як відомо, ніщо так не об’єднує націю, як спільні культурні прориви і спортивні перемоги. Очевидно, Євро-2012, особливо за перемог збірної України, може стати акумулятором об’єднавчої енергетики для нас. Як потім не дати скористатися нею політикам (попереду — парламентські вибори), а зробити це самим?
— Як уже казав, мета чемпіонату, яку поставили перед собою Мішель Платіні й УЄФА, — це подарувати насолоду людям, а не політикам. З другого боку, ми дуже самокритичні. Усі пам’ятають нашу ситуацію із захмарними цінами на готелі, яку вдалося переломити. Так-от, я нещодавно спілкувався з англійськими журналістами. Мова зайшла про ціни на готелі. (Лондон готується до літніх Олімпійських ігор.) З’ясувалося, що там ціни зросли на 500%... До речі, і в Манчестері, найбільшому індустріальному центрі Англії, схожому на наш Донецьк, теж не дуже багато готелів, які б могли прийняти всіх охочих приїхати на якийсь великий турнір... Чи візьмемо українську міліцію. Так, вона потребує серйозних змін. Напевно, більшість її складу зовсім не знає англійської. Але італійський полісмен в Мілані чи Неаполі теж не відповість вам англійською, а тільки італійською...
— Маркіяне, а що ви думаєте про рекламу, яка з’явилася в Голландії? (Дружина, читаючи інформацію про Україну, натрапляє на красивих напівоголених українок. Наприкінці лунає заклик: не пусти чоловіка на Євро-2012 — купи йому міні-броварню.)
Це треба сприймати з гумором. Такий ролик рекламує енергетичну компанію. До слова, а ви бачили рекламу з протиставленням романтичної подорожі до Парижа футбольному турніру в Україні? (Демонструє.) Дівчина скривилася, бо мріяла про Париж, а хлопець хоче якнайшвидше чкурнути подивитися футбол до Києва. Ось така реклама сайта, що продає різне спортивне спорядження.
Тому я й кажу: приїжджайте й подивіться самі! Очевидно, не всі будуть задоволені. Але цей контакт між нами дуже важливий — він дасть змогу здолати багато стереотипів.
— Тим не менше чи у вас, бува, після стількох скандалів (завищення цін на готелі, автобусні перевезення, послуги таксі, поводження з безпритульними тваринами тощо) не складається враження цілеспрямованої інформаційної війни, розрахованої на підрив іміджу України?
— Складається.
— Знайомий датчанин розповідав, що в Данії на центральному телеканалі показують відеосюжет, де українська міліція битами розганяє вболівальників. І ніхто не говорить, що це — кадри десятирічної-дванадцятирічної давності...
— А в мене перед очима такий сюжет: датський уболівальник, здається, під час матчу зі Швецією 2007 року, кидається на рефері з кулаками... Я все-таки не думаю, що щодо України проводять якусь цілеспрямовану кампанію. Усе це, швидше, від незнання. Мене обурює інше. Складно уявити, наприклад, хорватів, які б так смакували внутрішніми проблемами своєї країни. (Я три роки обіймав посаду посла України в Хорватії.) Тут ідеться про національну гідність.
— Маркіяне, ви як колишній дипломат можете скласти ціну таких репутаційних утрат?
— Пройдуть перші матчі — і всі забудуть про скандали. Повірте, ми тут неоригінальні. У Португалії були свої скандали. В Австрії й Швейцарії теж, мовляв, понаїдуть, трощитимуть будинки, крамниці, парки й загалом змінять усталений плин життя.
— Маркіяне, у разі форс-мажорів ви готові взяти відповідальність за них?
— Я вже її взяв тоді, коли залишив дипломатичну службу й розпочав роботу над цим проектом.
— Маркіяне, на вашу думку, чемпіонат якимось чином зможе подолати ту психологічно-емоційну віддаленість України від Європи?
— Євро-2012 не може стати компенсацією переговорних процесів, які в нас є з Єврокомісією щодо інтеграції України в європейську спільноту. Однак турнір сприяє досягненню європейських стандартів життя. Наприклад, у нас з’явилися такі нові явища, як волонтери й стюарди (цивільні, які, замість міліції, присутні на матчах, у чиє завдання входить розв’язання конфліктних ситуацій). Це — нові стандарти спортивного менеджменту. Крім того, запроваджено нові стандарти менеджменту в аеропортах і готельному бізнесі. Ми почали говорити про таксометри, вартість проїзду на таксі. Навіть якщо після турніру ситуація не поліпшиться, все одно через якийсь час вона вибухне: ніхто не захоче їздити в брудних, пропахлих димом таксі, якщо є кращі; ніхто не захоче платити більше, коли можна платити менше, одержуючи сервіс кращого рівня... Це спонукає до розвитку ринку. Це своєрідна саморегуляція. Можливо, зміни, що відбуваються, не такі вже очевидні сьогодні, але процес триває.
— Нещодавно в «Дні» ми робили опитування: «Що ще можна зробити, щоб належним чином підготуватися до Євро-2012?» Найпершим відгукнувся чоловік із обмеженими можливостями Микола Подрезан. Він говорив про незручний доступ до стадіону і погані інвалідні місця.
— Що він дивився?
— НСК «Олімпійський», наші архітектурні об’єкти й культурні пам’ятки.
— Щоразу стадіон зазнає багато змін. Там справді була ситуація, коли перед місцями для людей з обмеженими можливостями була стінка. Нині її вже нема. Ми передбачаємо, що на матчі чемпіонату потраплять тисячі людей з обмеженими можливостями, причому не тільки з вадами опорно-рухового апарату, а й зору, слуху... Більше того, особи, що супроводжують їх, завжди зможуть надати допомогу таким людям.
Я хочу звернути увагу от на що: інваліди мають бути інтегровані в українське суспільство, як будь-де в Європі. Але це не зробить Євро. Тільки ми самі.
У Загребі, в паркінгу, біля місць паркування для людей з обмеженими можливостями, я бачив таку табличку: «Ти забрав моє місце. Чи готовий забрати мою інвалідність?»
Тому ми завжди говоримо, що Євро-2012 — стимул для змін, решта — за нами.
