Щорічні втрати світової економіки від корупції становлять 2,6 трильйона доларів, а щорічний обсяг хабарів у світовому масштабі становить 1 трильйон доларів.
Про це заявив генсек ООН Антоніу ГУТЕРРІШ у посланні з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією, повідомляє прес-служба організації.
«За даними Всесвітнього економічного форуму, щорічні втрати, пов’язані з корупцією, становлять не менше ніж 2,6 трильйона доларів, або 5% світового валового внутрішнього продукту», — зазначив Гутерріш.
Він додав, що корупція «існує в усіх країнах, є посяганням на цінності та ідеали ООН, підриває верховенство права і сприяє вчиненню інших злочинів».
«Ухилення від сплати податків, відмивання грошей та інші фінансові махінації підривають зусилля щодо досягнення цілей сталого розвитку», — заявив Гутерріш і закликав об’єднатися в боротьбі з корупцією і домагатися повернення викрадених активів».
Про те, що сучасний світ глибоко обплетений нелегальними фінансовими потоками, час від часу нагадують глобальні медіаскандали, як-от «Райське досьє», «Панамське досьє» (The Panama Papers), Lux Leaks і Swiss Leaks...Усі вони подарували унікальну нагоду побачити приховані механізми податкових гаваней, фінансової закуліси та нелегальних фінансових потоків (НФП).
«Панамське досьє» розкрило факти про те, як компанія, зареєстрована на острові Джерсі, скористалася послугами офшорів, щоб уникнути сплати податків в Уганді в розмірі $400 млн. Це перевищує щорічний бюджет, який уряд Уганди надає на охорону здоров’я.
«Панамське досьє» складається з 11,5 мільйонів документів панамської фірми Mossack Fonseca, яку газета «Гардіан» назвала четвертою за розміром юридичною фірмою-спеціалістом з офшорів. Серед 2,6 терабайтів даних міститься інформація про 140 фірм, які пов’язані з політиками. Документи опрацьовували журналісти 80 країн. Джерард Райл, директор Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів, назвав цей витік найбільшим ударом по офшорних зонах в історії.
Перші публікації пролили світло на тісні фінансові та економічні зв’язки з офшорами низки політиків та їхніх родичів. Зокрема, президент Аргентини Маурісіо Макрі, відомий завдяки боротьбі з корупцією, виявився директором багамської торговельної фірми. Також було виявлено конфлікт інтересів між членом комітету з етики ФІФА та колишнім віце-президентом організації Еженіо Фігейредо.
Завдяки Leaks стало очевидно, що НФП представляють собою значну загрозу для рівності, справедливості й розвитку в масштабах усієї планети і що вони є одним із найбільш значущих викликів сучасності. НФП створюються за рахунок цілого спектра заходів, включаючи мінімізацію податків та ухилення від їх сплати з боку транснаціональних корпорацій та глобальної еліти, нецільове витрачання коштів із державних бюджетів, а також відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом; через НФП країни, які розвиваються, щорічно втрачають, за найскромнішими підрахунками, $ 1—1,6 трлн.
Доведений факт, що нелегальні фінансові потоки мають згубний вплив на правову систему в державі, а також на здатність держави до самостійної політики — як наслідок того, що різні країни втрачають сотні мільярдів доларів на рік.
Податкові гавані в промислових масштабах продукують мінімізацію податків та ухилення від їх сплати, а також корупційні та кримінальні злочини, що тягне за собою серйозні наслідки для реалізації прав людини для більшої частини населення планети — особливо в країнах, які розвиваються.
Як показують розрахунки, наведені американською дослідницею індійського походження Ніті БІЙАНІ, транснаціональні корпорації та світова еліта утримують у податкових гаванях приблизно 11,5% валового світового продукту ($8,7 трлн); крім цього, протягом 2010 року від 10 до 15 відсотків ($21 — 32 трлн) приватних фінансових активів було інвестовано або в податкові гавані, або через їхнє посередництво.
«За таких умов податкові гавані закріплюють привілейований статус багатства, що тягне за собою несумірні наслідки для державного суверенітету, урядової політики, законодавчої бази та системи оподаткування в регіонах, які розвиваються», — робить висновки Бійані.
Дослідниця стверджує, що нелегальні фінансові потоки у зв’язці з податковими гаванями вихолощують урядові доходи, саботують реалізацію прав людини й підривають національний суверенітет.
«Нелегальні фінансові потоки перешкоджають формуванню національного капіталу й нівелюють природне зростання; вони також істотною мірою стримують приплив приватних інвестицій, нарощують заборгованість і збільшують залежність від зовнішньої допомоги. Внаслідок скорочення державних доходів національні уряди змушені запроваджувати регресивні, непрямі податки на споживчу активність, які в кінцевому підсумку завдають невідповідних збитків малозахищеним верствам населення та жінкам», — пояснює Бійані.
Крім того, дослідниця відзначила ще один нюанс, який особливо актуальний для України сьогодні: регресивна система оподаткування обмежує перерозподіл, що прагнуть забезпечити соціальні програми, — як наслідок, все закінчується тим, що люди, які самі повинні отримати вигоду із соціальних програм, фінансують їх зі своєї ж кишені.
«Існує незаперечний взаємозв’язок між НФП і безпросвітною бідністю, а також багаторівневою нерівністю. Нелегальні потоки гальмують розвиток внутрішнього потенціалу людей у суспільстві — завдяки своєму впливу на органи політичної влади, на соціальну єдність, на суспільну мораль, а також на систему оподаткування», — каже Бійані.
«Для танцю потрібні двоє», — з іронією сказав під час інтерв’ю («День» від 7 червня 2016 року) всесвітньо відомий перуанець — спецпрокурор, який відправив за ґрати президента, що призначив його на посаду, а нині — голова правління найавторитетнішої антикорупційної мережі у світі — Transparency International — Хосе Угас — на запитання про вину розвинутих країн у глобальній корупції.
«Ми так завжди говоримо, маючи на увазі, що корумповані чиновники беруть гроші з наших країн, — і, як ви дуже правильно говорите, ці брудні, корупційні гроші течуть до першого світу: у США, в Лондон, на Фарерські острови, в Іспанію, Швейцарію, Ліхтенштейн — куди завгодно. Ці країни також відповідальні за корупцію. І мені здається, що прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон зрозумів мене. Наприкінці саміту (2016 року в Лондоні відбувався міжнародний саміт з питань боротьби з відмиванням нелегальних фінансів. — Авт.) він згадав його, кажучи, що настав час і для першого світу долучитися до боротьби з корупцією».
І, як ми бачимо в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» директора з політики TI-UK Данкана Геймса, «Лондон каже «ні»», яке вийшло в «Дні» 27 листопада цього року, британці свого слова дотримались.
Хоча Ніті Бійані все ще скептично оцінює зусилля першого світу в боротьбі з корупцією. «Невдовзі після фінансової кризи 2007 — 2008 років, яка сама по собі була породженням неочевидних, але відчутних вад у міжнародній системі оподаткування, мали місце два взаємовиключних процеси. З одного боку, шалений обсяг грошової маси переміщався в офшори, а постачальники офшорних послуг з’являлися як гриби після дощу. Але, з іншого боку, паралельно з цим тривав інший процес: оскільки спустошливі наслідки кризи і жорсткі економічні заходи для її подолання вже почали даватися взнаки, «Велика двадцятка» взяла на себе відповідальність за реформування міжнародної фінансової системи і вдосконалення стандартів фінансової прозорості, а також фінансового регулювання і контролю. Але навіть незважаючи на те, що проблеми, які пов’язані з НФП, посідають тепер центральне місце в дискусіях щодо визначення курсу подальшого загальнопланетарного розвитку, міжнародне співтовариство та більшість міжнародних фінансових організацій дали лише загальне і незрозуміле визначення нелегальним фінансовим потокам — це фінансові кошти, які були отримані, переміщені або використані нелегальним шляхом або які є однозначно нелегальними з позиції чинних нормативно-правових норм. Незважаючи на те що припинення нелегальних фінансових потоків було затверджено одним із пунктів у Цілях сталого розвитку ООН, все це можна легко ігнорувати, якщо немає вичерпного визначення даного поняття, а також реально діючої системи контролю. Тому ця проблема все ще займає одне з останніх місць у списку реальних пріоритетів для національної влади», — переконана Бійані.
