Якби в нас були такі холоди, як, скажімо, у Фінляндії, то абсолютно всі прибутки країни йшли б на опалювання, а правильніше — на вітер. Бо дахи в наших будинках діряві, стіни тонкі, а вікна і двері — суціль із щілин. Справно гріємо своїми житлами атмосферу, та так, що вже й платити за опалювання нічим. Добре б з’їздити в яку-небудь із холодних, але передових в енергозбереженні країн за досвідом. Не випадало. Виявилося, досвід уже тут.
Фірма «Ранніла Київ» зі стовідсотковим іноземним (фінським) капіталом розміщена в одному зі старовинних будинків на київській вулиці Толстого. Переступивши поріг, можна поторкати й обстукати її продукцію — фарбований у червоний колір лист металочерепиці.
Очолює підприємство молода, дуже симпатична і дуже енергійна жінка — Ірина Савилова. За освітою — будівельник. За досвідом роботи — учений, викладач теоретичної механіки. Сьогодні — організатор виробництва, пропагандист нових для України енергозберігаючих технологій і матеріалів.
«Раннілі», за нашими мірками, належало б іще пройти період становлення: фірмі від народження майже рік. Однак більше як півроку тому вона вже змонтувала, провела налагоджувальні роботи і (під час візиту в Україну в березні цього року президента Фінляндії) запустила лінію профілювання металочерепиці з усіма належними їй аксесуарами.
Крім випуску власної продукції, «Ранніла» також приймає замовлення на комплектацію будівництва металоконструкціями, для чого є сучасний механізований склад, звідки замовники одержують усе необхідне в повному наборі. При цьому, за словами І.Савилової, споживач часто і не знає, де саме виготовлено той або інший виріб. Фірма входить до складу великого міжнародного концерну «Ранніла Стіл», що виготовляє на своїх підприємствах у різних країнах більше як 30 видів профілів та металоконструкцій для будівництва. Весь спектр виробів концерну постачається під однією торговою маркою, а виробляється за єдиною системою управління якістю на однорідному сучасному обладнанні.
Конструкції «Ранніли» використовувалися під час будівництва нової фабрики морозива на Волині, тютюнової («Реємстма») і фармацевтичної фабрики в Києві, безлічі автозаправних станцій, митних терміналів на заході України. Попит на вироби «Ранніли» постійно зростає. Її вироби йдуть до покупців, минаючи склад. Із червня підприємство працює на повну потужність, а у вересні навіть перейшло на дві зміни. З наступного року лінія профілювання перейде на 24-годинну роботу, але І.Савилова не впевнена, що цього буде досить для того, щоб виконати всі замовлення. Не виключено, що буде потрібна ще одна аналогічна лінія. Савилова переконана, що особливих труднощів у зв’язку із цим не виникне. Фінські засновники готові інвестувати додаткові кошти для розширення виробничої бази в Україні.
Сьогодні на підприємстві 40 робочих місць. За словами І.Савилової, в працівників стабільний і досить високий для України заробіток, гарні перспективи на майбутнє, оскільки «Ранніла» не тільки не планує згортати виробництво, а й розвивається. Керівника підприємства непокоїть, що з виходом на пенсію її працівники будуть змушені істотно змінювати звичний спосіб життя: дуже вже мала в Україні пенсія. І це тоді, коли і фірма, і її службовці платять чималі податки, включаючи і відрахування до Пенсійного фонду. Майбутні пенсії, за словами І.Савилової, просто несумірні з цими сумами.
Зі свого боку, молода фірма намагається якомога більше зробити для соціального захисту і розвитку працівників. За її рахунок відпочили влітку їхні діти. Тут заохочуються всі форми отримання додаткових знань: курси водія, вивчення іноземних мов, додаткова економічна освіта. Усе це — із прибутку підприємства. І.Савилова подумує ще і про те, щоб зробити працівникам медичні страховки, хоч би частково використовуючи для цього ті кошти, що перераховуються на соціальні статті бюджету. Мріяти, як у нас кажуть, не шкідливо...
А мрія № 1 керівника фірми — розширити поле діяльності, впритул зайнятися впровадженням енергозберігаючих технологій, що має згодом стати одним з основних напрямів роботи. Перший пілотний проект — реконструкція бетонного фасаду однієї з київських шкіл — частково буде фінансувати фінська сторона. І.Савилова сподівається, що цей проект не залишиться без уваги українського уряду. Однак хоч би як там було, а він буде здійснюватися. «Ми його зробимо навіть і без підтримки держави», — каже І.Савилова. А суть проекту в тому, що бетонні стіни будуть одягнуті в багатошарові втеплені панелі, зовнішній шар яких — металевий профіль, що виготовляється за тією ж технологією, що і металочерепиця. Таким чином, уперше в Україні фірмою «Ранніла» буде застосовано теорію і технологію створення втеплених фасадів, що вентилюються. У результаті теплопровідність будівлі набагато знизиться, бетонні стіни, які постійно просякнуті вологою, висохнуть. Дітям буде тепліше, а витрати на опалювання поменшають. У цій школі вже ведуть роботу щодо енергозбереження фахівці фірми «Арена-Еко», які встановлюють усілякі датчики і регулятори подачі тепла. Їхні зусилля мають окупитися через 15 — 30 років. «А наш проект, — твердить І.Савилова, — через 5 — 7 років, тобто як мінімум удвічі скоріше. Завдяки йому можна буде економити до 60% тепла, що використовується для опалювання будівлі».
«На жаль, — зазначає І.Савилова, — відповідні українські відомства майже не приділяють уваги нашому проекту. Адже в ньому — майбутнє України, що дуже залежить сьогодні від постачання енергоносіїв. Наші чиновники, коли їм випадає бувати на Заході, начебто виявляють цікавість до описаної технології, однак тут же вони всі вмить про це забувають, і до них уже не потрапиш. Фіни, котрі приїжджали нещодавно в Київ, цього не можуть зрозуміти. Однак ми вирішили здійснити цей пілотний проект і довести ефективність його для України. Ми покажемо, як мовиться, товар лицем. А далі вже нехай держава вирішує, потрібен він йому чи ні. Сподіваємося, що сьогодні ми вже маємо зацікавлених партнерів в особі «Арена Еко» і Комітету з питань енергозбереження».
№242 17.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
