Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Фонду гарантування вкладів дадуть 10 мільярдів гривень

Експерти: Щоб уникнути девальвації і гіперінфляції, КМУ треба нарешті зайнятись осмисленою економічною політикою
23 вересня, 2014 - 12:04

Держава зробить фінансову ін’єкцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Йдеться про кредити. Кабмін доручив Міністерству фінансів України (постанова №456 від 17 вересня 2014 року) випустити облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) на 10,1 мільярда гривень. Термін обігу цінних паперів — до 15 років, відсоткова ставка — 5% річних. Виділення цих грошей передбачено статтею 231 Бюджету України на 2014 рік.

Фінанси від Мінфіну збільшать капітал Фонду, який сьогодні відчуває натиск вкладників збанкрутілих банків. За інформацією директора-розпорядника ФГВФО Василя Пасічника, в запасі у Фонду є 6,5 мільярда гривень. За рік Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатить близько 17,3 мільярда гривень. «Упродовж цього року ми виплатили банкам майже 10 мільярдів гривень. До кінця року ми повинні виплатити ще 7,3 мільярда», — розповів він. Але це ще не все. Адже, пояснив Пасічник, Фонд не може забезпечити понад 50% депозитного капіталу, оскільки ці депозити перевищують суму в 200 тисяч гривень.

Нагадаємо, що на сьогодні у Фонді перебуває 20 українських банків, 18 із яких було визнано 2014 року неплатоспроможними. Отож клієнтів на виплати може стати більше. Проте у ФГВФО говорять, що не лише розраховують на гроші держави. За словами Пасічника, установою пред’явлено позови на загальну суму в 24 мільярди гривень. «Якщо нам вдасться ці позови виграти і пройти процедуру стягнення, то це неабиякий ресурс. У виконавчому провадженні перебуває понад 7 тисяч проваджень на загальну суму понад 13 мільярдів гривень», — пояснив він. Утім, скільки триватимуть суди і найголовніше — якими будуть рішення Феміди — незрозуміло. В одній із найгучніших справ Фонду проти колишнього власника банку «Форум» на стягнення 4,5 мільярда гривень, схоже, настала пауза: 5 вересня Печерський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову.

Тим часом у Нацбанку допускають виведення до кінця року з ринку кількох несистемних комерційних банків. «Ні у Національному банку, ні у Фонді немає жодних планів щодо виведення з ринку конкретної кількості банків. Є деякі банки, з якими ми працюємо, ми працюємо з керівництвом, акціонерами банків, щоб забезпечити фінансування і рекапіталізацію банків. Сподіваємося, що ці банки не треба буде виводити з ринку», — резюмував щодо подальших дій у системі заступник глави НБУ Олександр Писарук. При цьому насамкінець він додав: «Можливо, кілька банків до кінця року вийдуть, але це не будуть системні банки».

Чим обернеться для банківської системи й економіки країни в цілому додаткове фінансування Фонду держгрошима? Про це «День» запитав у експертів.

КОМЕНТАРI

Олександр ОХРІМЕНКО, президент «Українського аналітичного центру»:

— На початку року МВФ дозволив НБУ здійснити емісію гривні в загальній сумі 43 мільярди гривень. І 10 мільярдів гривень для Фонду входять до цієї суми. На жаль, із часів Кубіва, коли ввели тимчасову адміністрацію в «Брокбізнесбанк» і «Форум», ніхто не думав, де братимуть гроші для повернення вкладів населенню.

А тепер ось усім стало зрозуміло, що погасити борги можна лише за допомогою емісії. Іншого шляху не існує. Рішення Мінфіну свідчить про те, що ця емісія почнеться, щоб виплатити гроші вкладникам збанкрутілих банків. А слідом за нею буде девальвація і гіперінфляція. Теоретично у Мінфіну є інструмент, щоб не допустити тяжких наслідків для ринку: випустити казначейські зобов’язання під ставку, прийнятну для отримувачів виплат. Вона має бути не меншою, ніж 20% річних.

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

— Для банківської системи облігації на 10 мільярдів гривень не означають нічого негативного. Я сказав би навпаки: таким чином Мінфін і НБУ зміцнює позиції Фонду. Це правильний крок. Це створить більш позитивний фон для вкладників. А те, що банки-банкроти з ринку треба прибирати — однозначно. І що швидше це станеться, то краще. Цілком очевидно, що 10 мільярдів гривень несуть для економіки країни величезні інфляційні ризики. І щоб їх не допустити, уряду треба зайнятися проведенням осмисленої економічної політики. Її суть — повернення внутрішнього ринку вітчизняному виробникові, збільшення кількості зайнятих у народному господарстві, програма імпортозаміщення.

Роман ШПЕК, голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ):

— У ФГВФО ніколи проблем із грошима не буде. Держава йому завжди допоможе. Але часто є психологічний тиск очікувань людей, що накопичена на рахунках Фонду сума не відповідає вимогам за виплатами проблемних банків. Незважаючи на деякі позитивні зміни у політичній ситуації (зупинка воєнного протистояння, Мінський меморандум), відтік депозитів у банківській системі ще триває. Це не загроза для нормальної роботи системи, але факт неприємний. Тому випуск облігацій — це спроба, яка додає оптимізму і впевненості вкладникам на випадок, якщо в якомусь комерційному банку виникнуть проблеми. Я не згоден, що 10 мільярдів породять велику девальвацію або інфляцію. Якщо подивитись на історію випуску облігацій, то були партії й більші (для покриття держдефіциту і дефіциту НАК «Нафтогаз України»). Але політика НБУ й уряду має бути спрямована на те, щоб мінімізувати ризик надмірної девальвації.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: