Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Формула ощадливості

Запровадження енергозберігаючих проектів знизить вартість комунальних тарифів на 10—15%
22 вересня, 2009 - 00:00

Національне агентство з ефективного використання енергоресурсів (НАЕР) та Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) в рамках проведення другого щорічного Міжнародного інвестиційного самміту в Донецьку підписали рамкову угоду про співпрацю в питаннях енергозбереження. Відтепер, відповідно до угоди, вітчизняним комунальним та індустріальним підприємствам надаватимуться дешеві кредити для реалізації невеликих та середніх енергозберігаючих проектів.

Нагадаємо, що НЕФКО спеціалізується на виділенні кредитів під інвестиційні проекти, які поліпшують екологічну ситуацію в Росії, Україні, Естонії, Латвії, Литві та Білорусі. Її засновники Данія, Ісландія, Норвегія і Швеція. У розпорядженні НЕФКО знаходиться близько 353 мільйонів євро.

Організація надаватиме підприємствам у сфері ЖКГ кредити під 3% річних у гривні з терміном окупності 4—5 років. При чому комунальні підприємства можуть розраховувати на 90% суми кредиту від організації, індустріальні підприємства — на 50%. Перевага надаватиметься невеликим та середнім інвест-проектам, які можна підготувати за три місяці та впровадити за 6—7 місяців. Швидкий термін окупності проектів та муніципальні гарантії (для проектів регіонального значення) стануть своєрідною страховкою для інвестора, який вкладатиме гроші в доволі ризикову житлово-комунальну сферу. Якщо ж проект стосується будівництво об’єкта державного значення (сміттєспалювального заводу чи створення якоїсь інфраструктури), то НЕФКО вимагатиме держгарантій.

Суму запланованих інвестицій на 2010 рік управляючий директор НЕФКО Магнус Рістедт не уточнив. «Все залежатиме від кількості проектів, які подадуть нам на розгляд», — повідомив він. У офіційному ж прес-релізі НАЕР вказується, що фінансування компанії в Україні може становити 10—15 мільйонів євро щорічно. «В даний час ми розглядаємо понад 70 українських проектів, і багато з них тепер можуть бути реалізовані завдяки новій угоді, що розширює можливості інвестування природоохоронних заходів», — додав Рістедт.

Нагадаємо, що НЕФКО затвердила фінансування проектів в Україні на суму 19 мільйонів євро для впровадження 29 проектів загальною вартістю 55 мільйонів євро. В основному затверджені проекти стосуються енергетики, сільського господарства, промислового виробництва і банківського сектору, які передбачають скорочення енергоспоживання та викидів діоксиду вуглецю або інших парникових газів.

За словами генерального директора НАЕР Сергія Єрмілова, офіційний прихід НЕФКО в Україну завершив процес формування пулу інвесторів, які готові фінансувати в програму енергоефективності в секторі ЖКГ. «Ми сподіваємося, що вони надаватимуть в Україну щорічно інвестицій та кредитів не менше ніж на 1,5 мільярда євро», говорить він.

Єрмілов також повідомив, що повертати кредити комунальні підприємства будуть за рахунок інвестиційної складової у тарифі. Але збільшення вартості комунальних тарифів не буде, вважає він. Якщо такі проекти на 30—40% підвищать енергоефективність комунальних підприємств у секторі ЖКГ, то підприємства вийдуть на окупність і скоротять втрати води, тепла чи енергії з 70% до 25—30%. І це дозволить зменшити тариф на 5 — 15%.

За словами гендиректора НАЕР, сьогодні головна проблема для оснащення енергозберігаючими технологіями комунальних підприємств — нестача грамотно оформлених інвест-проектів та фахівців, які могли б їх підготувати. Щоправда, не все так погано, як видається на перший погляд. Чимало цікавих енергозберігаючих проектів із різних куточків України було представлено саме на виставці Міжнародного інвестиційного самміту в Донецьку. Так, на виставці презентували проект із переоснащення водоканалу енергозберігаючими установками; проект реформування систем управління житловим фондом певного мікрорайону міста; проект встановлення нової екологічно безпечної технології очистки міських стічних вод без утворення осаду; проект отримання біогазу із органічних відходів і так далі. Словом, подивитися було на що. Загалом же на саміті розробники українських проектів могли не лише себе показати, а й знайти інвесторів для реалізації своїх задумів. Адже в Донецьк приїхали інвестори більше ніж з 20 країн світу та від різних міжнародних фінансових організацій.

На думку багатьох учасників самміту, з якими поспілкувався «День», притік інвестицій в енергозбереження «комуналки» стримують борги останньої перед бюджетом. Крім того, інвесторів відлякує недосконале українське законодавство у секторі енергозбереження.

Але, незважаючи на такі перешкоди, хто хоче — той знаходить шляхи залучення інвестицій, розповідає «Дню» голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк. Так, у 2009 році з консолідованого міського бюджету області більше 2,5 мільйона гривень направлено на встановлення теплонасосів та когенерацію. Донецьк також почав співпрацювати з НЕФКО. За словами Близнюка, заплановано реалізувати шість проектів у теплоенергетиці, чотири у системі «Вода Донбасу» та ще кілька екологічних. На уточнююче запитання «Дня», скільки коштів у вигляді кредитів регіон розраховує отримати від організації Близнюк сказав: «Ми хочемо отримати майже 60 мільйонів гривень на 2010 рік».

ДО РЕЧI

НАЕР завершує розробку загальнодержавної цільової програми зі збільшення енергоефективності України на 2010—2014 роки. Мета програми — знизити енергоємність українського ВВП протягом чотирьох років на 20%. Її впровадження потребує 30—35 мільярдів дол., тобто по 6—7 мільярдів дол. щорічно. Основну частину такого ресурсу розробники програми очікують отримати у вигляді інвестицій та кредитів від міжнародних фінансових організацій. У держбюджеті ж на 2010 рік для зниження енергоємності ВВП пропонується виділити 3 мільярди гривень. Окрім того, буде продовжена робота з приведенням українських стандартів у відповідність із міжнародними. За словами Єрмілова, зараз міжнародними стандартами покрито 30% енергоємності вітчизняного ВВП. «Нам потрібно розробити ще 500—600 держстандартів, які відповідали б міжнародним, щоб покрити ними всю енергоємність нашого ВВП», — повідомив директор НАЕР.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: