На фондовому ринку України відзначено різкий сплеск зацікавленості в акціях АТ "Укрнафта" (їхній курс підскочив з 25 коп. до $5). Це далеко не випадково збіглося як із пожвавленням процесу приватизації АТ (на початку року державі належало 88%, а нині 75,36% статутного фонду), так і з намірами тоді ще прем'єр-міністра П.Лазаренка перетворити "Укрнафту" на вертикально інтегровану нафтогазову кампанію "Укрнафтогаз", передавши їй увесь технологічний ланцюжок, від розвідки нафти - до реалізації нафтопродуктів.
Як уже відзначав "День", непокоїть не сам "інтеграційний" намір, а спосіб його здійснення - в обхід закону, який приписує здійснювати всі перетворення в АТ лише за рішенням загальних зборів.
Події навколо "Укрнафти" спричинили цікавий феномен. Невідомі фірми, які мають дані про адреси й телефони акціонерів, практично водночас у кількох областях почали незаконно скуповувати акції "Укрнафти". Приміром, приходять до пенсіонера й кажуть, що уповноважені виплатити дивіденди, але водночас довірливо повідомляють: справи дуже кепські, платимо, мабуть, востаннє, ліпше вам загалом ці акції продати. І продають. Задешево. Не знаючи, що при номіналі 25 коп. акція "Укрнафти" нині котирується на позабіржовому фондовому ринку мало не в 40 разів дорожче. Та коли досі прерогативу бути ошуканими мали тільки прості громадяни, то сьогодні на гачку опинились і самі обманщики, котрі намагаються розбагатіти вже після перших своїх кроків на фондовому ринку. І річ не лише в тому, що неправомірно куплені акції буде неодмінно виявлено, а дані їхніх нових "господарів" не потраплять у реєстр, тобто акції буде анульовано. Молоді "акули" українського Уолл-стріту ще не розкусили, що створення ВІНК "Укрнафтогаз" - це гра не на підвищення, а на пониження акцій "Укрнафти". При незмінності адміністративного курсу, визначеного колишнім прем'єр-міністром, усі нинішні операції з цими акціями (як законні, так і незаконні) рано чи пізно стануть збитковими.
Цей наш висновок грунтується на тому, що для цивілізованого фондового ринку, до якого прагне Україна, легітимність емітенту є найважливішим показником при визначенні рівня ліквідності його акцій. Якщо ж "Укрнафтогаз" буде створено адміністративним шляхом, тобто всупереч ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", то будь-який районний суддя кожної миті може визнати нову структуру незаконною, що означатиме незаконність і всіх ухвалених за її участю рішень, і всіх укладених нею договорів. Наслідки передбачити складно, але ясно, що курс акцій справді перспективного підприємства не лише захитається, а й різко впаде, а виробничо-фінансова діяльність може зазнати краху.
Проте на даному етапі, схоже, ідеологів ВІНК мало цікавить прибуток, головне - заволодіти управлінням компанії. Річ у тому, що за результатами 10-го сертифікатного аукціону 30,5% статутного фонду "Укрнафти" потрапило до рук громадян України й діючих від їхнього імені фінансових посередників. Таким чином з'явилася можливість на загальних зборах заблокувати будь-яке рішення, яке йде врозріз із їхніми інтересами. Аби ліквідувати цю загрозу, спершу "Укрнафту" хотіли роздрібнити на маленькі регіональні компанії. Проте ідея виявилася занадто абсурдною. Тоді ті самі люди в Держнафтогазпромі, різко змінивши орієнтири, підтримали ідею ВІНК, сподіваючись при обміні її акцій на акції "Укрнафти" істотно скороти в органах управління присутність конкурентів. Зробити це буде нескладно. Досить сказати, що статутний фонд "Укрнафти" оцінюється сьогодні лише в 13 млн. грн. А "Укрнафтогаз", за попередніми даними, наведеними під час розмови кореспондента "Дня" з головою правління АТ "Укрнафта" Петром Демченком, матиме статутний фонд у $995 млн. Чи отримають громадяни й посередники, які їх представляють, у такому випадку хоча б 1,5% у статутному фонді - досі не ясно.
Петро Демченко не заперечує, що в результаті реорганізації "Укрнафти" в "Укрнафтогаз" реальна вартість однієї акції може зменшитися, але наполягає на тому, що в результаті акціонери лише виграють, позаяк завдяки підвищенню ефективності господарювання зростуть дивіденди. Петро Миколайович - досвідчений господарник і знає, про що говорить. Проте чому б йому не переконати в цьому загальні збори?
Не виключив наявності планів "підкоригувати" хід приватизації "Укрнафти" за допомогою незаконних адміністративних перетворень і голова Антимонопольного комітету Олександр Завада. В інтерв'ю кореспонденту "Дня" він підкреслив, що для досягнення декларованих цілей є цілком законний шлях: залишити АТ "Укрнафта" в спокої, а пакети його акцій, що належать державі, як і решти підприємств нафтової галузі передати холдинговій компанії. Правда, відзначив О.Завада, у цьому випадку фінпосередники знов-таки матимуть причину для незадоволення, проте вже не матимуть змоги посилатися на порушення закону.
За інформацією з конфіденційних джерел, серйозні вади виявили в статутних документах створюваної ВІНК "Укрнафтогаз" і юристи з Адміністрації Президента України. На їхню думку, з точки зору оподаткування нова структура скоріше нагадуватиме промислово-фінансову групу, а це може створити додаткові труднощі для куцого українського бюджету.
І, нарешті, запитаймо: кому може бути вигідним "підзасипати" невеличке, але все-таки досить стабільне джерело української нафти?
При підписанні "Великого договору" з Росією П. Лазаренко 28 травня підписав (хоча через кілька днів і спростовував це) протокол змішаної українсько-російської комісії з питань співробітництва, в якому були пункти, які передбачають створення спільної концепції енергетичної безпеки двох країн. Не виключено, що її проект уже є і містить інформацію про створення ВІНК "Укрнафтогаз" (за адміністративно спрощеною процедурою). Це закладає, і далеко не через недоумкуватість, потужну міну під українські нафтові поля. Варто створити "Укрнафтогаз", фактично приречений на розвал, і російські компанії залишаться єдиними й повноправними господарями на українському ринку - найбільшому в Європі. І, якщо після звільнення П.Лазаренка опікувані ним раніше "ЄЕСУ" потіснять на газовому ринку, то нішу для них буде забезпечено - вони матимуть змогу переключитися на нафтовий, маючи неабиякий досвід співробітництва з Росією.
