Лідери країн «Великої двадцятки» схвалили рішення про продовження заморозки боргових виплат найбіднішими країнами до середини 2021 року у зв’язку з пандемією коронавірусу. Про це повідомило інформаційне агенство Reuters.
В повідомленні зазначається, що лідери країн G20 також наполегливо закликали приватних кредиторів взяти участь в ініціативі, що стосується заморозки боргів найбідніших країн, і заявили, що стежать за особливими проблемами, з якими стикаються африканські і малі острівні держави.
Їх рішення стало продовженням ініціативи щодо полегшення боргового тягаря, яка була запущена невдовзі після початку пандемії навесні, і яка допомогла 46 із 73 країн, що відповідають критеріям, відкласти виплати з обслуговування боргу в 2020 році на суму 5,7 млрд доларів США, вивільнивши кошти для боротьби з пандемією і зміцнення своєї економіки.
Окрім того, лідери країн «Великої двадцятки» також пообіцяли не шкодувати зусиль для забезпечення доступної та справедливої поставки ліків, тестів і вакцин проти COVID-19 для усіх жителів планети.
«Пандемія продемонструвала крихкість не тільки систем охорони здоров’я, а й глобальних інститутів управління і багатосторонніх відносин. Ми повинні взятися за розв’язання кризи і в ході відновлення побудувати краще майбутнє», — звернувся до G-20 генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Гутерреш.
ФОТО РЕЙТЕР
Натомість, Світовий банк (ВБ) вважає конструктивними дії головних кредиторів, але закликає робити більше в питанні полегшення боргового тягаря бідних країн. Про це заявив в суботу президент СБ Девід Мелпас на саміті Групи двадцяти (G20) в форматі відеоконференції.
«Я дуже радий бачити прогрес «двадцятки» з питань транспарентності боргу і полегшення боргового тягаря. Прийнято важливі, позитивні кроки для розвитку, і я радий спостерігати конструктивну реакцію з боку головних кредиторів, — сказав президент СБ. — Останні оголошення і зобов’язання (голови КНР) Сі Цзіньпіна корисні і вітаються. Скорочення заборгованості і транспарентність допоможуть продуктивному інвестуванню — ключу до досягнення раннього, стійкого і більш тривалого відновлення».
«Ми повинні цуратися того, щоб робити занадто мало зараз, інакше (будемо) страждати від безладних дефолтів і реструктуризацій боргу, як було в 80-х роках (минулого століття)», — вважає він.
Тим часом Україна, згідно з рядом тверджень, наразі є найбіднішою країною Європи, а також переживає епідемію корона вірусної інфекції, так і не зважилася домогтися списання або реструктуризації зовнішнього боргу. У владі цей факт пояснюють тим, що наші західні партнер не вважають Україну такою ж «бідною» як от країни Африки, чи малі острівні країни. Але чи так це насправді?
«Розповсюдження епідемії COVID-19 в Україні та світі вимагає безпрецедентних заходів захисту для убезпечення поширення вірусних захворювань та підтримки національних систем охорони здоров’я. Ризик скорочення доходів Державного бюджету України та підвищення вартості державних запозичень суттєво ускладнює виконання державних програм з підтримки економіки, які є необхідними для виходу економіки України з кризи. Відсутність достатнього простору для фінансування державних витрат за прийнятною вартістю ставить Україну у нерівні умови з країнами ЦСЄ в контексті подолання кризи», — зауважує голова Ради НБУ Богдан ДАНИЛИШИН.
За його словами, ставки за державними запозиченнями вже є найвищими з-поміж країн Європи, що розвиваються. Доходність за 1-річними ОВДП в гривні (на аукціоні 17.11.2020) становила 10,5%, за 3-річними — 11,1%. Для порівняння: доходність 10-річних державних запозичень у Польщі становить 1,3%, Чехії — 1,2%, в Єврозоні є від’ємною на рівні «-»0,5%.
«Зважаючи на уповільнення темпів залучення коштів на внутрішньому ринку та обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу через невизначеність, пов’язану зі співробітництвом з МВФ, виконання плану запозичень до кінця поточного року без суттєвого підвищення вартості державних запозичень є вкрай ускладненим», — гвоорить Данилишин. Утім, на його думку, в такій ситуації державі варто зосередитись на внутрішньому ресурсі, а відтак — подбати про вигідні умови функціонування внутрішнього ринку державних запозичень із прийнятною (зважаючи на фіскальні ризики) дохідністю.
«Наша країна виглядає бідною з двох причин. По-перше, це суттєва нерівномірність в розподілі доходів серед населення. Хоча індекси Джині або Пальма не дозволяють розкрити істинний масштаб розриву, але Україна — це забезпечена країна з великим прошарком бідних. Загалом, Україна не бідна країна, а країна бідних. По-друге, важливо пам’ятати про масштаби тіньового сектора економіки, який дуже великий, десь до 50% ВВП. Цифра дуже солідна, а значить посипати голову попелом не варто, щоб не бути лицемірними хоча б самі перед собою», — коментує експерт-міжнародник Олександр Мішин.
За його словами, українська влада веде переговори про списання або реструктуризації зовнішнього боргу. І , на його думку, навіть були успішні прецеденти. Як от — варанти Наталії Яресько.
«У 2015 році міністр фінансів України Наталія Яресько змогла домогтися у міжнародного клубу кредиторів списання 20% боргу і отримала відстрочку по платежах, — нагадує експерт. — Але тут важливо пам’ятати, що зовнішній борг країни, це не тільки зобов’язання перед МВФ, але ще є кредити, видані Росією. І тут зовсім інший рівень розв’язання проблеми, тому що країна-агресор захопила частину української території, і завдала величезної шкоди. А значить, питання боргу перед нею придбав зовсім інший контекст».
За словами Мішина, в питанні боргу важливо пам’ятати, що кредитори враховують не абсолютну цифру боргів, а ще ряд параметрів. «Зокрема, співвідношення зовнішнього боргу до обсягу ВВП. Для України цей показник — 62%, приблизно як у Ірландії чи Ізраїлю. Водночас у Японії 237% ВВП, у США 107% ВВП, а у Франції майже 100% ВВП. Як видно для української сторони все не так критично, як нам намагаються показати, — каже експерт. — Це непопулярне в суспільстві зображення ситуації, хоча давно пора вже знизити градус політизації теми зовнішнього боргу, а концентруватися на процесах вибудовування більш прозорою і стійкою економічної моделі».
