Європейський Союз готовий включити країну в нову модель енергетичної безпеки регіону. Рішення про її вступ можуть прийняти вже 18 грудня 2009 року на засіданні Ради міністрів Європейського Союзу. Якщо це станеться, то експерти прогнозують пришвидшення в державі всіх енергетичних реформ та вихід нафтогазових взаємин між Києвом та Москвою на новий рівень.
Нагадаємо, що Енергетичне співтовариство засноване влітку 2006 року. Його головна мета — створити єдиний енергетичний ринок в Європі та виробити гарантії його нормальної роботи. Договір про Енергетичне співтовариство підписали вже 38 країн.
На думку віце-прем’єр-міністра України у справах європейської та міжнародної інтеграції Григорія Немирі, приєднання важливе, бо більшість членів співтовариства — або члени ЄС, або ж претенденти.
«Вступ до Енергетичного співтовариства означає передусім формування спільного ринку та безпеки енергопостачання, — вважає директор секретаріату Енергетичного співтовариства Славчо Нейков і додає: — Це має значення і для покращання інвестиційного клімату. Ми вже збираємо заявки про інвестиції в енергетичну галузь України. Їхня вартість вже сягнула кількох мільярдів євро».
Українська ГТС ще з 70-х років XX століття вважалася частиною «кровоносної системи» Європи, доповнює своїх колег представник «Рургазу» в Україні, який у часи СРСР будував вітчизняний газопровід, Гілмар Енке. Сьогодні саме через українську трубу до багатьох європейських країн надходять сотні мільярдів кубометрів природного газу. Тож хіба можна створити ефективну модель європейської енергобезпеки без такої потужної транзитної країни, запитує він.
Тому входження України до цивілізованого енергоринку — питання часу, яке потребує фінансів для модернізації труби й бажання проводити законодавчі, організаційні та регуляторні реформи.
Процес реформування триває, говорить голова парламентського комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк. «Положення меморандуму (Брюссельського. — Авт.) про модернізацію газотранспортної системи українською стороною вже практично виконано. Ступінь адаптації українського законодавства до європейського в нафтогазовому секторі — середній, в енергетичному — високий. Ми підготували законопроект про функціонування ринку природного газу. Сподіваюся, він буде схвалений Верховною Радою», — сказав Тарасюк.
Якщо законопроект підтримає парламент, то можна говорити про імплементацію європейського газового законодавства в українське, розповідає «Дню» директор Центру «Номос» Михайло Гончар. На його думку, членство в Енергетичному співтоваристві допоможе Україні розплутати цілий клубок енергетичних проблем. По-перше, споживачі отримають страховку від багатьох неприємних фактів, які трапляються взимку. Так, вчасний розрахунок за газ, тепло та електрику гарантуватиме стовідсоткові поставки цих благ узимку. По-друге, на українському ринку газу та електроенергії з’явиться конкуренція, й споживач зможе самостійно обрати собі постачальника комунальних благ чи виконавця певних послуг. Зараз же населення має справу тільки з монополістами, які диктують свої ціни та тарифи.
До всього цього президент Київського міжнародного енергетичного клубу Qclub Олександр Тодійчук додає ще одну перевагу: з’явиться чітко регламентована позиція у стосунках із «Газпромом», яка грунтуватиметься на загальноєвропейських правилах гри. Обійти їх Росії буде складно, якщо вона збирається грати чесно. Щоправда, приєднання дає не тільки плюси, вважає експерт. «Як тільки Україна ввійде у це співтовариство, вона муситиме визначитися з етапами і часовими параметрами, коли вийде на економічно обгрунтований рівень комунальних тарифів. Інакше нас виключать із співтовариства», — коментує «Дню» Тодійчук.
А от генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко очікує від членства покращання регуляторного середовища для бізнесу та лібералізації ринку. За його словами, нинішніх темпів реформ газового та енергетичного сектору недостатньо. А вступ дасть серйозні імпульси для здійснення реформ на оптовому ринку електроенергії, вирішить тарифне питання та відкриє українським енергетичним компаніям вільний доступ до європейських ринків. «Тут інтереси й України, й ЄС багато в чому збігаються. Враховуючи, що електроенергетика й електрика зростають в загальному балансі ЄС, роль України як постачальника електроенергії важко переоцінити», — підсумував Тимченко.
