Чи ведуть Україна й Росія газову війну? В усякому разі, днями міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко в черговий раз провів досить результативну інформаційну атаку на нерви своїх непоступливих і занадто скупих візаві на українсько-російських газових переговорах. «Якщо газ подешевшає, ми купуватимемо більше, якщо ні — ми щороку зменшуватимемо споживання: цього року — 27 мільярдів кубометрів, наступного року у нас плани ще зменшити, — сказав Бойко в суботу в ефірі одного з телеканалів і додав: — У нас є важелі, що дозволять уникнути негативних санкцій за недобір газу». Причому, як пояснив міністр, ухвалюючи рішення зменшити закупівлю російського газу, Україна опрацювала варіант звернення Росії до Стокгольмського арбітражу. «І ми з повною відповідальністю йшли на зменшення обсягів закупівлі газу», — сказав Бойко, вочевидь, закладаючи в ці слова неабияку загрозу для російських економічних інтересів. Адже такі великі газові покупці, яким була досі Україна, як то кажуть, на дорозі не валяються.
Щоб здійснити ці наміри, Бойко хоче підвищити рівень видобутку вугілля в країні з 82 мільйонів тонн 2011 року до 84 мільйонів 2012 року, перевести протягом одного року всі ТЕЦ і котельні підприємств теплоенергомережі країни з газу на вугілля, заощадивши на цьому 6 мільярдів кубометрів газу, збудувати три заводи для перегонки вугілля в газ. Усе це можна було б вважати реальними планами. Але є ще й наміри домовитися про постачання газу з Туреччини, збудувати газопровід в обхід Росії із Середньої Азії, налагодити видобуток сланцевого газу.
Чи не стануть деякі з цих добрих намірів, розрахованих на те, щоб підкріпити часткове газове ембарго проти Росії, палицею на два кінці? Наприклад, чи можна всього за один 2012 рік перевести всі теплоелектроцентралі (ТЕЦ) на вугілля? Зрозуміло, що для цього знадобляться чималі гроші. «Німецька хвиля» із цього приводу зазначає: проект дуже витратний і загрожує екологічними проблемами. Екс-міністр палива й енергетики України Юрій Продан констатує: «Системи очищення для таких технологій коштують дорого. Фінансові ресурси для реалізації цього проекту, який був би нешкідливим для екології, зараз Україні знайти нереально».
Аналітик Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук також сумнівається в успіху. «Майже 70 тисяч котлів треба буде перевести на вугілля, — говорить він. — Кожен з них коштує понад 50 тисяч євро. А ще (треба. — Авт.) замінити комунікації. Україні за десять років цього не зробити, не те що за один рік, як вони планують», — сказав експерт Deutsche Welle. Продан сприймає намір перевести українську економіку на вугілля як «один з елементів впливу на росіян». «Але чи спрацює це!?», — запитує він.
Українські експерти також сумніваються в тому, що вкладені в таку модернізацію інвестиції окупляться. Українське вугілля не таке вже й дешеве, як запевняють чиновники. Вони, мабуть, забули, що шахти отримують величезні бюджетні дотації. Серед експертів поширена думка, що заяви про економію газу завдяки вугіллю є окозамилюванням й приводом передати ТЕЦ у приватні руки шляхом оренди, приватизації або концесії. Так можна забезпечити істотний приріст інвестицій для реконструкції ТЕЦ і їхнього переведення на сучасні технології спалювання вугілля, зокрема на водо-вугільну суміш. Через дешевизну газу про цю технологію забули, але тепер, коли Україна платить 416 дол. за тисячу кубометрів газу, вона знову актуальна, причому, як запевняють, іще й екологічно чиста. Зокрема, про це днями із захватом говорив «Дню» глава Мінрегіонбуду України Анатолій Близнюк.
Утім, екологи в цю технологію не вірять. Вони говорять, що навіть спалювання газу впливає на атмосферу, а вугілля називають найбруднішим видом палива, широке використання якого може спричинити серйозні екологічні проблеми. З ними згоден мер Донецька Олександр Лук’янченко. «Переведення котелень Донецька з природного газу на вугілля обернеться для міста екологічною катастрофою. Ви знаєте, що місто було чорним, коли раніше всі топили вугіллям», — говорить він журналістам. «У нас зараз 293 котельні. Якщо їх усі перевести на вугілля, атмосфера буде, як з трьома металургійними заводами», — передбачає мер. За його словами, модернізація котелень вимагає встановлення найвисокоефективніших котлів. Також їх треба буде обладнати складськими приміщеннями для зберігання запасів вугілля й сучасними аспіраційними системами, що дозволять уникнути забруднення атмосфери. Лук’янченко вважає, що для економії газу й ефективнішого його використання треба шукати інших шляхів. «Зараз усі викинуті новорічні ялинки ми переробляємо на тріски й використовуємо як альтернативне паливо, — зазначив він. — Цього року заплановано заходи, що мають забезпечити зменшення на 10% споживання газу».
У Національному екологічному центрі України (НЕЦУ) вважають, що переведення ТЕЦ з газу на вугілля у зв’язку з високими цінами на російський газ не є раціональним розв’язанням цієї проблеми. Екологи зауважують, що це призведе до негативних наслідків: забруднення міського повітря сажею, чадним газом, іншими викидами. За словами автора доповіді «Проблеми вугільної промисловості й викиди парникових газів від видобутку й споживання вугілля» Юлії Огаренко, «питання енергетичної безпеки є надзвичайно важливим для незалежної держави, але зменшення споживання газу шляхом заміщення газу вугіллям не є оптимальним підходом. Пріоритетними напрямками мають бути максимальне використання потенціалу енергозбереження та поновлюваних джерел енергії». Екологи зазначають, що в результаті збільшення обсягів використання вугілля загостряться екологічні проблеми регіонів, що добувають вугілля: збільшиться кількість териконів, може статися підтоплювання грунтовими водами житлових будівель і комунікацій, забруднення річок і грунтових вод. У НЕЦУ вважають, що в разі нарощування видобутку й використання вугілля Україна порушить міжнародні домовленості щодо зменшення викидів парникових газів.
Огаренко також посилається на низьку якість українського вугілля та доходить висновку, що через виснаження вугільних пластів вміст золи у видобутому вугіллі постійно зростає (29,8% — 1991 р., 37,9 — 2005 р.), а частка сірки утримується на високому рівні (в середньому 2,5%). У зв’язку з планами істотного нарощування видобутку вугілля в Україні автор доповіді зазначає, що такими діями можна прискорити процес зміни клімату та підвищення загальної температури на планеті. Екологи зауважують, що приклади відремонтованих і утеплених будинків свідчать, що лише завдяки цим заходам можна зменшити споживання тепла й газу на 50%, що в комплексі з ремонтом теплотрас і модернізацією котелень збільшить цей показник до 70—80%.
Але в Міненерговугіллі сьогодні на це не роблять ставку. Там не сумніваються, що зможуть довести видобуток вугілля 2012 року до 84 мільйонів тонн, а коефіцієнт частоти смертельних випадків, що сьогодні десь на рівні двох життів на кожен мільйон тонн видобутого вугілля, скоротити більш як на 10%. Про це «Дню» сказав заступник директора вугільного департаменту міністерства Ігор Ященко. Така впевненість похвальна, але й тих життів, якими планується «сплатити» за ці мільйони тонн, дуже шкода. Плюс іще безліч життів, що будуть забрані забрудненим довкіллям.
Які наслідки все це матиме для України, запитує директор політичних програм Інституту української політики Олег Витягов і нагадує вислів — «усе, що не вбиває, робить нас сильнішими». Як пише Витягов, «можливо, ми стоїмо на порозі формування якісно нової національної ідеї, що буде здатна об’єднати довкола себе всіх українців. Адже нації народжуються лише в боротьбі зі спільними ворогами й спільними проблемами...».
