УКРАЇНА ХОЧЕ ВИДОБУТКУ ГАЗУ В РОСІЇ
Валерій БОРОВИК, голова правління Альянсу «Нова енергія України»:
— Українським газовим пропозиціям, про які заявили російські чиновники, передувало дві, на перший погляд, непов'язаних, але дуже цікавих з економічної точки зору заяв. Перша — Росія запропонувала Україні досить непогані активи (газове родовище) в обмін на створення спільного підприємства з управління українською газотранспортною системою (ГТС). Друга заява — Україна та Росія майже досягнули згоди в питанні об'єднання НАК «Нафтогаз України» та «Газпрому». Гадаю, газові пропозиції стосуються створення такого спільного підприємства та перспектив України з видобутку газу в Росії. Хоча, не варто забувати, що для реального видобутку газу в Росії потрібно пройти дуже великий і непростий шлях: отримати ліцензії, провести геологорозвідувальні роботи. До того ж потрібно ще з'ясувати, хто саме отримає право видобувати ці газові ресурси: національна компанія чи приватна структура. От довкола цих питань зараз і відбуваються торги.
УРЯД ЗБАГНУВ НЕБЕЗПЕКУ «ГАЗПРОМУ» Й ШУКАЄ ВІДВІДНІ ШЛЯХИ
Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО, провідний експерт енергетичних програм Центру імені Разумкова:
— Ситуація із об'єднанням «Газпрому» та НАК «Нафтогаз України» зайшла в глухий кут. Російський монополіст бажає встановити повний контроль над вітчизняною ГТС, в той час, як український уряд хоче зберегти під своїм контролем весь газовий сектор. Мені здається, що наш уряд вже збагнув небезпеку передачі газового сектору під вплив «Газпрому» й шукає відвідні шляхи. Тому й з'явилися пропозиції, які відволікають увагу «Газпрому» від реалізації вище озвученого завдання. Серед відволікаючих варіантів Україна може запропонувати Росії участь у модернізації ГТС, але без передачі її в управління. Або ж спільну розробку газових родовищ у обох країнах. Однак Росію це не влаштує, бо й на свої родовища не вистачає коштів. Реально фінансувати розвиток нових родовищ можливо тільки за рахунок коштів, отриманих від транзитної ставки. А цей варіант спокійнісінько може реалізовувати й сама Україна без створення жодного об'єднання. Але всі ці відволікаючі пропозиції, на мій погляд, навряд чи задовольнять «Газпром», бо йому, в першу чергу, зараз потрібна українська ГТС. Тому слід очікувати подальшого тиску з боку Росії у цьому напрямку.
IЗ «РОСУКРЕНЕРГО» МОЖУТЬ РОЗРАХУВАТИСЯ АКТИВАМИ
Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм Центру «Номос»:
— Українська сторона може запропонувати на переговорах будь-що, бо вона немає червоної лінії, яку формують національні інтереси. У переговорному процесі домінують бізнес-підходи в інтересах газо-олігархічної групи. Тому я сумніваюся, що зараз прозвучали дуже нові пропозиції. Скоріше за все, відбувається технічна деталізація раніше досягнутих газових обіцянок: передача ГТС до складу спільного українсько-російського підприємства. Зараз чинним законодавством заборонено відчуження об'єктів магістрального трубопровідного транспорту.
Цілком можливо, що нові газові пропозиції з технічної сторони допоможуть створити ілюзію непорушення чинного законодавства і, разом з тим, задовольнити апетити «Газпрому». Можливий інший варіант. Як відомо, «Газпром» раніше заявляв про готовність продати свою частку в «РосУкрЕнерго» українським власникам. Зараз же він відмовився від свого наміру. Це індикатор того, що, можливо, українська сторона офіційно чи не офіційно могла запропонувати на переговорах наступну схему: в разі нездатності НАК «Нафтогаз України» погасити грішми чи газом борг перед «РосУкрЕнерго», можливий розрахунок активами. Тобто «РосУкрЕнерго» може отримати контроль над частиною українських трубопровідних потужностей або ж підземних газових сховищ. У такому разі «Газпром» згодом зможе викупити частку українських співвласників «РосУкрЕнерго» — і законно набути право власності над активами НАК «Нафтогаз України».
