Віденський «Саміт з фінансування та інвестування в енергетику ЄС — Україна-2011» офіційний Київ проігнорував. Як вже писав «День», представники української влади не приїхали відповідати на запитання потенційних інвесторів про наявні проекти в енергетиці та бар’єри для інвестицій. Така позиція можновладців як мінімум дивує. Адже питання інвестицій у енергетику сьогодні для України не просто важливе, а принципове. Запровадження Росією альтернативних шляхів постачання енергоносіїв зменшує роль нашої країни як основного транзитера газу і нафти до Європи. Тому зараз Україні важливо мати підтримку європейців. Зробити це можна, «прив’язавши» їх фінансово до української «труби». Чи не змінилися плани європейських фінансових організацій щодо участі в модернізації української газотранспортної системи у зв’язку з останніми подіями в енергетичній сфері? Про це в рамках саміту в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні (ЄБРР) Андре КУУСВЕК.
— Раніше в інтерв’ю «Дню» ви заявили, що протягом п’яти років банк готовий вкласти в модернізацію «труби» мільярд доларів. Чи зберігаються ці плани?
— 2009 року в Брюсселі йшлося про те, що банк самостійно спочатку планував вкласти 400—500 мільйонів євро. Проте остаточна цифра залежатиме від набору учасників інвестиційного пулу для модернізації української газотранспортної системи (ГТС), темпів проведення реформ у газовому секторі, реформування НАК «Нафтогаз України», нової ціни на російський газ для промисловості та населення. Іншими словами для визначення суми майбутніх інвестицій треба розуміти, що НАК у середньостроковій перспективі зможе працювати хоча б з мінімальною прибутковістю.
— І все ж таки, в інтерв’ю «Дню» ви говорили саме про мільярд доларів.
— Мільярд доларів — це загальний план інвестицій ЄБРР, Світового банку і Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Відтоді минуло багато часу, плани змінилися, тому що тепер у нас є технічний звіт від компанії Mott MacDonald. І на його підставі можу заявити, що ЄБРР спільно з ЄІБ готовий виділити 300—310 мільйонів доларів для реалізації початкового пілотного проекту з модернізації ділянки «Уренгой — Помари — Ужгород». Подальші об’єми фінансування ще обмовлятимуться.
— Чому від заяв щодо готовності інвестувати в модернізацію «труби» до реального запуску проекту конкретних кроків досі так і не зроблено?
— Тому що немає конкретного плану з реструктуризації НАК «Нафтогаз України» і стратегії реформування газового ринку. Уряд і Мінпаливенерго пообіцяли надати ці документи.
«МАЄ БУТИ ПРОЗОРІСТЬ УСІХ ПРОЦЕСІВ, ІНАКШЕ НЕМАЄ СЕНСУ ЩОСЬ ЗМІНЮВАТИ»
— Як ви вважаєте, відсутність цих двох складових — це результат дефіциту політичної волі для ухвалення непростих рішень чи об’єктивні причини?
— Політична воля щодо реформування енергетичного сектору сьогодні є. Про це нам кажуть в Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів і Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Бажання є, але реструктуризація — це величезний і непростий проект. І перш ніж його реалізовувати, треба чітко розуміти, що і як. На мій погляд, краще зачекати з реструктуризацією, хай це буде на два роки пізніше, але краще спочатку добре підготувати відповідні документи і схвалити їх, аби все зробити правильно. Має бути прозорість усіх процесів, інакше немає сенсу щось змінювати.
— Коли стартує проект з модернізації «Уренгой — Помари — Ужгород»?
— Конкретні терміни залежать від швидкості реформ у енергетичному секторі. Але сподіваюся, що це буде у 2012 році. Якщо стратегія розвитку газового сектору і план реорганізації НАК з’явитися в грудні 2011 року, то в першій половині наступного року реально підписати договір з фінансування проекту. Якщо цього не станеться, тоді терміни буде перенесено.
— Росія запустила «Північний потік». У зв’язку з цим, як ви вважаєте, чи не втратила свою інвестиційну привабливість українська «труба»?
— Проектні потужності «Північного потоку» — транспортування 27 мільярдів кубічних метрів у рік. Отже, в Росії дійсно з’явився альтернативний вихід на європейський ринок. Але це лише 27 мільярдів кубічних метрів. Україна може транзитувати 100—110 мільярдів кубічних метрів газу на рік. Отже, модернізація газотранспортної системи Україні дуже актуальна, а інвестиційна привабливість української «труби», незважаючи на запуск «Північного потоку», дуже велика.
— Як ви ставитеся до думки про те, що перехід на кредитування НАК «Нафтогаз України» в російських рублях може призвести до нарощування боргового навантаження компанії і як наслідок — її банкрутство та перехід під вплив Росії?
— Я не підтримую таку думку. В якій валюті Україна платитиме Росії за газ, це внутрішня справа держави. Платити в гривнях, доларах, євро, рублях — від цього не залежить становище НАК. Доки країна може без проблем купувати цю валюту, доти проблем не буде.
— Кредитування в рублях поліпшить фінансову ситуацію НАК або, навпаки, погіршить?
— Мені здається, це має мінімальний вплив на фінансовий стан компанії.
— Ви берете зараз участь у переговорному процесі зі створення консорціуму щодо управління українською ГТС?
— Ні.
— Тобто вам нецікаво брати участь у консорціумі? Не боїтеся, що опинитесь за бортом, адже експерти вважають, що підсумком газових торгів між Росією та Україною щодо зниження вартості російського газу стане створення консорціуму на двох?
— Керівництво ГТС — це сьогодні прерогатива НАК. ЄБРР готовий кредитувати модернізацію української «труби». Потенційно нас цікавить можливість участі в управлінні НАК. Якщо будуть зміни в акціонерній структурі НАК або «Укртрансгазу» (підрозділ, який управляє ГТС), тоді говоритимемо конкретно. Поки що я не хочу коментувати формат ще не створеного консорціуму, оскільки розмови на цю тему тривають вже декілька років, а конкретного результату немає.
«ЄБРР ГОТОВИЙ ВИДІЛИТИ В 2012 РОЦІ ПРИБЛИЗНО МІЛЬЯРД ЄВРО»
— Яка сума інвестицій в Україну на 2012 рік?
— Ми готові виділити приблизно мільярд євро. Але сума може бути більшою. Все залежить від того, чи буде попит на кредити від приватного сектору. Очікую, що частка проектів у енергетичному секторі збільшитися. Нагадаю, що у банківському кредитному портфелі вона становить 15%, на кінець цього року буде близько 25%.
— Раніше ви говорили, що на початку 2011 року був дефіцит закордонних інвесторів. Чи змінилася ситуація зараз?
— Дефіцит зарубіжних інвесторів в Україні, на жаль, зберігається. Західні бізнесмени не стоять у черзі серед тих, хто бажає вкладати гроші в Україну.
— Як оцінюєте темпи реформ в енергетичному секторі?
— Хотілося б більше реформ, і щоб вони відбувалися швидше. Але практика показує, що подібні реформи всюди реалізуються поступово. Можу зазначити, що помітно позитив у політичному діалозі. Цього року в Україні досягли більше в плані енергетичних реформ, ніж це було протягом минулих п’яти років. Отже, досягнення є.
У нас залишаються ще вимоги відносно корпоратизації «Укренерго», аби воно стало акціонерною компанією з усіма принципами корпоративного управління. Щодо цього питання знайдено практичне рішення, залишилося його юридично оформити. Тобто прогрес є, але немає остаточного схвалення цієї ініціативи на рівні Кабінету Міністрів.
