Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Газовий компроміс

Деталі нової транзитної угоди між Україною та Росією
10 січня, 2020 - 12:15
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

За добу до Нового року «Газпром», «Нафтогаз» та новостворений Оператор ГТС України зрештою підписали пакет угод про транзит. Вони діятимуть наступні 5 років, але можуть бути пролонговані ще на 10 років на аналогічних умовах.

«Ми в «Нафтогазі» називаємо це компромісом. Цілком прийнятним компромісом, який в тій чи іншій мірі задовольняє обидві сторони... Сподіваємось, що ця угода покладе початок, так званим win-win стосункам, коли всі задоволені, коли всі щось отримають», — заявив на брифінгу 31 грудня голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій КОБОЛЄВ.

Очевидним компромісом з російського боку є сплата на користь «Нафтогазу» майже 3 млрд доларів боргу згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу. І ці кошти вже перераховані. Крім того, компанії уклали мирову угоду, відмовившись від усіх взаємних претензій. Таким чином Україна відмовилася й від вимоги близько 12 млрд доларів у новому арбітражі. Але в «Нафтогазі» пояснюють: на відміну від уже виграних 3 млрд доларів, 12,2 млрд — це лише позовні вимоги.

«Цей новий арбітраж українська сторона обміняла на нову транзитну угоду. Це саме та тактика і стратегія, яку команда «Нафтогазу» займала протягом декількох останніх років. Природа цього нового арбітражу — небажання РФ продовжувати використовувати нашу транспорту систему, але оскільки «Газпром» погодився на це, в обмін на це ми відмовились від позову. Це головний елемент угоди», — пояснює Коболєв.

«Нові позови на 12,2 млрд доларів базувалися переважно на очікуванні, що транзиту не буде. А оскільки транзит є, як факт, то ми не можемо пред’являти «Газпрому» ці нові позовні вимоги. Як автор цього позову, я можу сказати, що в принципі рішення відмовитися від нових позовів в обмін на збереження транзиту було економічно обґрунтоване», — додає виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

Отже, згідно з новим контрактом, мінімальні гарантовані обсяги прокачки складуть 65 млрд кубометрів газу  2020 року та по 40 млрд кубів у наступні чотири роки. При цьому фактичні обсяги можуть бути вищими.

Зокрема, 2020 року, як вважає Андрій Коболєв, через українську трубу «Газпром» прокачає в межах 75 млрд кубометрів. Бо завдяки американським санкціям Росія просто не встигне добудувати свій обхідний газопровід «Північний потік-2». А от «Турецький потік» уже ввели в експлуатацію й він забере з українського маршруту до 15 млрд кубів. Торік нашою ГТС транзитували близько 90 млрд на рік, відтак, цього року можна очікувати до 75 млрд. Це на 10 млрд кубів більше за гарантовані поставки. І за додаткові обсяги «Газпром» платитиме вищий тариф.

«Тарифи встановлювались українським регулятором відповідно до європейських правил. Ці тарифи протягом п’яти років залишаться незмінними. Якщо будуть спори, вони будуть розглядатись арбітражем за шведським правом», — пояснив Андрій Коболєв.

Цікаво, що в стосунках з «Газпромом» діятиме правило «качай або плати». Тобто за транзит гарантованих обсягів газу російська компанія муситиме платити в будь-якому разі. При цьому додаткові обсяги з більшою гнучкістю бронювання будуть оплачуватися за більш високим тарифом.

«Це перший раз в історії України, коли «Газпром» уклав контракт на транзит за європейським принципом «качай або плати». До цього часу тільки закупівлі газу в «Газпрому» покривалися схожим, але невигідним для України та вигідним для Росії, принципом «бери або плати», — зауважив Юрій Вітренко.

В оновленому форматі співпраці з «Газпромом» «Нафтогаз» виступив у новій для себе ролі — фактично посередником між російським монополістом і новоствореним оператором ГТС України.

«Підписання угоди не між операторами було нестандартним елементом. «Газпром» не був готовий брати на себе ризики неефективного українського законодавства. Тому буфером, гарантом став «Нафтогаз», — пояснив голова правління НАК «Нафтогаз України».

При цьому левова частка доходів від транспортування буде йти Оператору ГТС. А «Нафтогаз» за організацію транзиту отримуватиме менше 10%.

Натомість про контракти щодо закупівлі палива в «Газпрому» «Нафтогаз» переговорів поки не веде, наголошує очільник української компанії. Ймовірно, імпорт із Росії й не знадобиться. Адже з впровадженням європейських правил у новому транзитному контракті для України відкривається можливість так званого віртуального реверсу. Тобто фізично імпортувати паливо з ЄС буде вже необов’язково. Необхідні обсяги можна буде заміщувати з російського транзиту.

«Уже зараз доступний віртуальний реверс з Польщі. Це означає, що наприклад сьогодні йде транзит із України в Польщу в обсязі 9 млн кубів газу на добу. Ми фактично можемо зараз імпортувати без необхідності вивозити цей газ на територію Польщі. Так званий віртуальний реверс. Не потрібно вже будувати додаткові газопроводи. Якщо є транзит, відповідно віртуальний реверс може забезпечити повністю всі потреби України в імпорті газу», — пояснює генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон.

«Це буде досить серйозним проривом. Це буде означати, що на всіх точках приєднання з ЄС почали діяти європейські правила, які серед іншого передбачають і віртуальний реверс», — додає й Андрій Коболєв.

Реверсні ж потужності на заході можна задіяти для активнішого обміну газом між європейськими компаніями. Для них це — чудова можливість накопичувати додаткові обсяги газу до опалювального сезону, а для України — доходи та інтеграція в енергоринок ЄС. Тож фахівці заспокоюють: на металобрухт наша ГТС не перетвориться за будь-яких обсягів російського транзиту.

Від уникнення нової газової війни виграє не лише Україна, а й Європа, переконаний Андрій Коболєв. Адже в разі зупинки транзиту ціна на газ зросла б. Натомість тепер ціна на газ на європейському, а отже — й українському ринку може навіть знизитися. Від цього виграють насамперед пересічні споживачі газу.

Олексій САВИЦЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: