У п’ятірці головних передвиборних обіцянок лідера БЮТ, а нині прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко було зобов’язання повернути через суд під повний контроль держави ВАТ «Дніпроенерго». Другу в Україні за обсягом виробництва електроенергії енергогенеруючу компанію, що має 30% на ринку теплової генерації та до 10% — на ринку всієї генерації країни, спочатку штучно довели до банкрутства. Після цього «добрий» кредитор в особі компанії «ДТЕК» викупив значну частину цього стратегічного (!) об’єкта. Усе це відбувалося зі згоди тодішнього прем’єра Віктора Януковича та за підтримки різних держструктур. Офіційно рішення було оформлене 27 серпня 2007 року на зборах акціонерів «Дніпроенерго». Вони схвалили, як пізніше з’ясував суд, незаконну додаткову емісію акцій енергокомпанії, після чого частка держави в ній була штучно знижена з 76,04% до 50%+1 акція.
У зв’язку з цим доречно буде процитувати слова прем’єра, сказані нею через два дні після цієї події на прес-конференції в м. Александрія (Кіровоградська обл.). «Знову за безцінь підприємці Ріната Ахметова прибрали до рук, без якихось інвестиційних зобов’язань, «Дніпроенерго»... Через місяць, гадаю, все ж зміниться влада, й наша політична сила поставить на свої місця всі ті підприємства, які вони в наразі спішно, за безцінь, розсовують по своїх кишенях». Краще й не скажеш!
Щоправда, вже в січні 2008 року позиція Тимошенко, що зайняла тоді прем’єрське крісло, кардинально змінилася. Ось цитата з іншого її виступу: «Я зараз в це питання не вникаю». У результаті, інтереси держави в усіх судових інстанціях відстоював міноритарний акціонер «Дніпроенерго» — компанія «Бізнес-Інвест», а представники уряду в них узагалі не брали участі. Зате коли «Бізнес-Інвест» був змушений подати до суду на Кабмін, вимагаючи скасування його постанови №407 від 13.06.2007 р. за підписом В. Януковича, яким представникові НАК «ЕКУ» наказувалося голосувати за горезвісну допемісію акцій, то співробітник Мін’юсту, котрий представляв інтереси уряду заявив про необгрунтованість такого позову й категорично проти нього заперечував.
Не менш дивно виглядала й бездіяльність Кабміну у «війні на знищення», яку вела Державна комісія з цінних паперів з реєстратором «Дніпроенерго» — ТОВ «Укрнафтогаз». ДКЦПР, виконуючи «замовлення», вимагав документально оформити незаконну допемісію, а потім намагався навіть відібрати реєстр акціонерів. Реєстратор, спираючись на чинне законодавство України, всіляко цьому опирався.
Нарешті, 8 квітня 2008 року Господарська палата Верховного Суду України визнала незаконними всі рішення зборів акціонерів «Дніпроенерго» від 27 серпня 2007 року й підтвердила — держава володіє пакетом акцій енергокомпанії в розмірі 76,04%. Раніше (21 березня 2008 року) відбулися легітимні збори акціонерів «Дніпроенерго». На них держава в особі НАК «ЕКУ» заявила про володіння саме 76,04% акцій, змінила Наглядову раду, правління й ревізійну комісію енергокомпанії. Здавалося б, створені всі умови для повернення підприємства в держвласність, тим паче що рішення вищої судової інстанції країни є обов’язковим для виконання. Але Тимошенко не поспішала, причому аж ніяк не через економічну кризу або свою нескінченну війну з Президентом.
Причина «нерішучості» прем’єр-міністра остаточно стала зрозумілою 24 березня цього року, коли стали відомі підсумки чергових зборів акціонерів «Дніпроенерго». Цього разу представник НАК «ЕКУ» зареєструвався й голосував пакетом акцій в 50%+1 акція. Таким чином, Тимошенко просто знову віддала енергокомпанію холдингу СКМ. Через три дні це підтвердила й Держкомісія з цінних паперів, оприлюднивши в системі розкриття інформації, що компанія «ДТЕК» збільшила свою присутність у статутному капіталі ВАТ «Дніпроенерго» з 21,56% до 41,64% акцій.
Поки важко точно сказати, в чому полягала домовленість. Можливо, подарунок у вигляді «Дніпроенерго» увійшов до пакету якихось політичних домовленостей, результатом яких, можливо, стане коаліція БЮТ і Партії регіонів. Не виключено, що енергокомпанію віддали в обмін на голоси депутатів-регіоналів із важливих для БЮТ питань, включаючи кадрові призначення. А може, річ у дивідендах від прибутку «Дніпроенерго» за підсумками 2007 року: акціонери вирішили направити на виплати 60,969 млн. грн., що, з урахуванням визнання Кабміном свого права лише на 50%+1 акцію, принесе державі близько 30,5 млн. грн. Це, звісно, крихти з «панського столу», але, враховуючи стан бюджету, ці гроші уряду дуже потрібні. Питання лише в тому, чому так дешево продається державне майно? Адже цієї суми вистачить щонайбільше на разову виплату пенсій у якому-небудь мікрорайоні.
До речі, з «епохальних» рішень зборів акціонерів відзначимо, зокрема, переобрання главою правління Юрія Бочкарьова, який представляє інтереси ДТЕК. Рішенням зборів акціонерів від 21 березня 2008 року його разом з іншим керівництвом «Дніпроенерго» відправили у відставку. Але звільнені менеджери навіть не звернулися до суду, щоб оскаржити своє звільнення, а просто відмовилися підкорятися й залишилися на своїх посадах. Тепер же Кабмін зробив вигляд, що тих кадрових рішень узагалі не було. Сьогодні інтереси держави в наглядовій раді компанії представляють чотири людини замість шістьох. Зате ДТЕК збільшила своє представництво з однієї до трьох осіб.
Але, за великим рахунком, річ не в кількості, а в якості менеджменту. Так от. За підсумками 2008 року чистий збиток компанії становив 16,231 млн. грн. (проти 121,938 млн. грн. чистого прибутку 2007 року). На початку березня 2009 року Нацкомісія регулювання електроенергетики оштрафувала «Дніпроенерго» на 85 тис. грн. за порушення на оптовому ринку енергетики, застосувавши максимально можливі штрафні санкції. 24 лютого 2009 року правління (вже, напевно, знаючи про операцію Ю. Тимошенко і Р. Ахметова) скоротило на цей рік обсяг капвкладень на 25,25% (121,751 млн. грн.) і зменшило витрати на ремонт обладнання на 15,8% (52,525 млн. грн.).
А ще збори акціонерів змінили реєстратора (за поданням представника держави). Ним став «Промінвестбанк», якого раніше вже «призначило» на цю роль правління компанії, хоча питання зміни реєстратора належить виключно до компетенції зборів акціонерів. «Промінвестбанку» належить «відновлювати» реєстр акціонерів, нібито загублений «Укрнафтогазом» (це в ДКЦПР вигадали, що він загублений), тоді як насправді цей документ цілісінький. Просто до реєстратора «забули» звернутися з цього питання, адже в реєстрі не зафіксована незаконна допемісія акцій «Дніпроенерго», що так необхідно Р. Ахметову. Тож тепер одного чудового дня держави взагалі може не виявитися серед акціонерів цієї енергокомпанії.
