У Дніпропетровську українські та голландські екологи заявили про співпрацю у сфері захисту довкілля. За їхніми словами, вже два роки в Нідерландах, на історичній батьківщині компанії «Роял Датч Шелл», діє мораторій на видобуток... сланцевого газу, а в Україні його збираються впроваджувати.
Чи варто говорити, що ситуація складається досить дивна. «Сьогодні антифрекінговий рух в Європі та світі набуває все більш широкого поширення. Фрекінг — технологія, яка передбачає гідророзрив пластів під час видобутку сланцевого газу або газу від ущільнених піщаників. Компанія Shеll збирається видобувати на території України газ від ущільнених піщаників. Небезпека, яку несе фрекінг, — це забруднення грунту, поверхневих і підземних вод», — заявив на прес-конференції керівник кампанії з енергетики і стійкого розвитку екологічної асоціації «Зеленій Світ/Друзі Землі України» Павло Хазан. Еколог вважає, що існуюча технологія видобутку сланцевого газу є згубною як для українських ландшафтів, так і родючого чорнозему.
Дніпропетровські екологи налагодили тісну співпрацю з організацією «Мільодефенсі/Друзі Землі Нідерландів». Минулого тижня вони разом побували в Донецькій та Луганській областях, в тих місцях, де вже розпочалися роботи з тестового буріння. Виділення земельних ділянок ведеться і в Дніпропетровській області.
Керівник кампанії з енергетики та природних ресурсів організації «Мільодефенсі/Друзі Землі Нідерландів» Іке Теулінг розповіла, що у неї на батьківщині виступи громадськості проти фрекінгу тривають вже 5 років. Цікаво те, що голландська компанія Shеll, зазначила вона, абсолютно не цікавиться видобутком газу в Нідерландах. Компанії, які збиралися видобувати сланцевий газ в Нідерландах, — це дуже маленькі компанії з США та Великобританії. Спочатку уряд Голландії дозволив цим компаніям проводити фрекінг. Вони вже почали вкладати кошти для підготовки і впровадження цієї технології, але в Голландії, як зараз в Україні, місцеві органи влади і громади почали протестувати проти видобутку сланцевого газу із застосуванням недосконалої технології. В багатьох містах і районах були ухвалені рішення проголосити їх зонами, вільними від фрекінгу. «І щодня таких муніципалітетів стає все більше», — зазначає еколог. Відповідно до голландського законодавства, національний уряд може ухвалити рішення, яке буде вищим за рішення місцевої влади. Однак керівництво країни прислухалося до думки місцевих громад і на 2 роки заборонило фрекінг на території Голландії.
«В Україні ми побачили аналогічну з Голландією ситуацію, — говорить Іке Теулінг. — Тому ми проводитимемо кампанії проти фрекінгу і в Україні. Ми впевнені, що ризик від такої технології величезний. Відбувається забруднення води, землі, знищення ландшафтів і забруднення повітря метаном, що абсолютно неприпустимо».
ДО ТЕМИ!
Грехем ТАЙЛІ, Директор компаній Shell в Україні — в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» від 9 липня 2013 року:
ПРО ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ
— Рідина, яку ми використовуємо для ГРП, на 90% складається з води. Остання служить для створення тиску на пласт, який і розриває його. До води ми переважно додаємо два типи домішок. Перший — пісок: за допомогою тиску утворюємо тріщини в породі, пісок потрапляє у них і не дозволяє їм закритися. У цій рідині, як ви слушно зауважили, також присутня певна частка хімічних домішок. Вона зазвичай варіюється від 0,5 до 1%. Ці хімічні домішки відіграють дуже «звичайну» роль. Наприклад, запобігають розвитку бактерій у воді. Також є спеціальні домішки, які зменшують тертя між розчином та стовбуром свердловини під час закачування. У більшості випадків ці хімічні домішки ви можете знайти у себе вдома, їх використовують у побутовій хімії, а багато з них — навіть у харчовій промисловості.
Ми розуміємо громадське занепокоєння. Ось чому наша компанія зобов’язалася не лише Україні, а й усьому світу розкрити склад рідини, яку ми використовуємо для свого гідророзриву...
...Важливо розуміти, що газ утримується в пластах пісковику на великих глибинах — від чотирьох до п’яти кілометрів. Між водоносними горизонтами і цими пластами пісковику — кілометри гірської породи. Також важливо розуміти, що довжина тріщин, які утворюються при гідророзриві, рідко сягає кількох десятків метрів. Опираючись на відомі всім закони фізики, думати, що щось може мігрувати на поверхню з такої глибини менш ніж за кілька десятків мільйонів років, буде досить наївно. І це ще за умови, що рідина якось залишиться в породі.
Крім того, ви ж розумієте, що ці породи мільйонами років утримують газ, і він нікуди звідти не «мігрує». Якщо газ, який набагато легший за воду, не може ніяк мігрувати, то як рідина може?
ПРО ВОДУ
— Якщо ви порівняєте Юзівський проект з сільським господарством чи потребами комунальної сфери, то побачите, що потреби нашого проекту у воді будуть набагато менші...
...Ми беремо на себе зобов’язання, і знову ж таки не лише в Україні, не створювати місцевому населенню конкуренції у споживанні питної води.
ПРО ЗЕМЛЕТРУСИ
— ...Більшість сейсмічних явищ, які провокує гідророзрив — у мікросейсмічному діапазоні. Вони жодним чином не можуть бути відчутні на поверхні. Але для нас важливо досконально вивчити ділянку до початку робіт, щоб уникнути якихось сейсмологічних аномалій, тектонічних розломів тощо. Ми надзвичайно ретельно підбираємо ділянку для буріння і вивіряємо траєкторію свердловини так, щоб уникнути аномальних зон. Але варто зазначити, що Дніпрово-Донецький басейн, власне, на якому й розташована Юзівська ділянка, надзвичайно спокійна сейсмічна зона.
