За оцінкою начальника управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку (Київ) Еріка Наймана, попередні підсумки виборів дозволяють очікувати «прискорення лібералізації валютного ринку і, як наслідок, зміцнення гривні». Незважаючи на очікування погіршення зовнішньоторговельного сальдо України, у тому числі через більш значне підняття ціни на газ Росією для України (не $140, а $180, наприклад, як реакція на такі підсумки виборів), приплив валюти, як вважає експерт, перекриє цей дефіцит. Тож, на його думку, платіжний баланс України буде як і раніше позитивним. Керівник групи радників голови Нацбанку України Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ в інтерв’ю «Дню» висловив дещо інші думки з цього приводу.
— У липні-серпні боргове забарвлення економічного підйому стало виразнішим. Внутрішній попит невпинно посилюється. Тоді як ресурс ВВП, необхідний для його угамування нарощується низсхідним темпом (9,3% у січні проти 7,5% у січні-серпні). Різновекторність руху споживання і виробництва збільшує дефіцит поточних платіжних операцій. Сягнувши 2,7% від ВВП, він наблизився до максимального за всі роки існування гривні (3% у 1998 р.).
— Чи перекриє приплив валюти цей дефіцит?
— Потреба країни в інвестиціях усе ще задовольняється через рясне надходження іноземного капіталу. Здебільшого це кошти отримані під розміщення українськими банками і корпораціями боргових цінних паперів. Надходять і прямі інвестиції. Водночас дещо вищим, ніж приріст прямих інвестицій, є відток капіталу. Його загальний показник оцінений у $7,3 млрд. за вісім місяців. Це на $1,2 млрд. більше, ніж надходження прямих інвестицій. За згаданий період у 1,5 рази збільшилося і від’ємне сальдо за статтею «Доходи». Нерезиденти активізували імпорт дивідендів за раніше здійсненими прямими інвестиціями і довгостроковими позиками. Особливого розмаху цей процес набув у серпні (-$298 млн.). Це стало вирішальним чинником серпневого зростання дефіциту поточного рахунку.
— Але ж уряд звинувачують у надмірних запозиченнях. Як вплинули вони на поточний рахунок?
— Запозичувальна активність держави у липні-серпні стала меншою. Однак така її стриманість компенсувалася експансією запозичень бізнесу. Це можна прослідкувати за нарощуванням імпорту. Як інвестиційного, так і споживчого. Його переважаючі темпи збереглися і в останні два місяці. Все це відбувається одночасно з уповільненням темпів зростання ВВП до 7,5% (січень-серпень) з рівня 8% (перший квартал). Та все ж відносний дефіцит національного ресурсу, необхідного для своєчасного реагування на потреби попиту, фінансується. Але у такий спосіб, який передбачає мобілізацію заощаджень громадян інших країн. Тобто дефіцит поточного рахунку фінансується за рахунок чистого притоку капіталу іноземного походження. Тому профіцит зведеного платіжного балансу на початок вересня перевищує $6,5 млрд. Такого інтенсивного нетто-притоку капіталу Україна ніколи не мала (навіть у 2005 р. після реприватизації «Криворіжсталі»). Тож парадигма платіжного балансу у липні-серпні не зазнала відчутних змін. Але деякі базові тренди зазнали корекції, в тому числі і агресивної.
— Це треба докладніше пояснити читачам...
— Дефіцит поточного рахунку у серпні, після липневої консолідації, різко зріс. Негативне сальдо у накопичувальному вимірі збільшилося відразу на $254 млн. і, як я вже вказував, дорівнює 2,7% ВВП у порівнянні з 2,1% за другий квартал. Відчутне перевищення темпів попередніх двох місяців фіксується передовсім за статтею «Доходи». Якщо у липні зазначений показник становив $1 млн., то у серпні — $298 млн. А профіцит рахунку капітальних і фінансових операцій після липневого підйому на $1,3 млрд. став у серпні ще на $1,8 млрд. більшим. Однак профіцит фінансового рахунку зріс за згаданий період на $2,8 млрд. більше, ніж дефіцит поточного рахунку.
— Як це слід розцінювати?
— Зазначені різкі зміни не надали зворотнього ходу процесам, які спостерігалися з 2006 року. Вже другий рік поточний рахунок не є емісійним джерелом. Цю функцію виконує фінансовий рахунок. «Скуповуючи» позитивний надлишок, Нацбанк вивів запас валютних резервів на безпрецедентно високий 30-ти мільярдний рівень. Водночас слід звернути увагу на те, що валютні резерви у цьому році формуються за рахунок більш волотильних (змінюваних) джерел. Вони є і менш безпечними. Адже на відміну від експортних надходжень кошти від позичкового капіталу є менш передбачуваними за своєю поведінкою: швидко заходять, але здатні до різкої зміни вектора руху за несприятливої ситуації на світових фінансових ринках.
— Найбільш виразною особливістю у профілі цьогорічного платіжного балансу є чистий приток капіталу. Чи не криється в цьому загроза для України?
— Дійсно, цей показник у січні-серпні перетнув позначку $6,5 млрд. Рік тому у цей період відтiк становив $1 млрд. Водночас цього року спостерігався також відток капіталу короткострокового. У серпні він становив п’яту частину ($1,5 млрд.) всього відтоку, що мав місце з початку року ($7,3 млрд.). Особливо турбує, що запас готівкової валюти в небанківських секторах економіки за 8 місяців був в 1,6 разу вищим, ніж рік тому (на $2,7 млрд.).
— Чи можна говорити також про обнадійливі фактори?
— Посилюється тенденція значного зближення темпів росту експорту й імпорту. Рік тому розрив на користь переважаючої динаміки ввезення товарів і послуг становив 10,2%. Цього ж року відповідний показник зменшився до 5,4%. Зокрема, у серпні кумулятивна динаміка імпорту уповільнилася до 30,1% з липневого рівня 38,8%. Крім того, у порівнянні з першим кварталом експорт товарі в і послуг зростав у січні- серпні на 1,3% повільніше (27,2% проти 28,5%), а імпорт — на 2,6% (30,6% проти 32,6%). Водночас більш високий рівень збалансованості руху експорту та імпорту все ще не дозволяє уникнути подальшого збільшення дефіциту торговельного балансу. Експорт потребує додаткового поштовху.
Водночас радують зміни у структурі експорту та імпорту. Машинобудування залишається лідером за темпами росту. На 57,3% за січень-серпень зросло ввезення машин, устаткування тощо, а рік тому — лише на 11,4%. Машинобудування більше, ніж будь-яка інша галузь, наростило свою долю в структурі експорту (на 2,8% до 16,1%). Тоді як чорна металургія — лише на 0,7%. Те ж саме відбувається і з імпортом. Машинобудування і в структурі ввозу продукції міцно тримається на лідерській позиції. Темп за 8 місяців становив 41,7% (вище лише у металургії — 45,3%). При цьому доля енергоносіїв, що ввозяться, стабілізувалася на рівні 2006 року (27% проти 27,1%), хоча ціни на газ і нафту відчутно зросли. Тут певною мірою діє фактор енергозаощадження й імпортозаміщення.
— Тож чи є невідкладним посилення обмінного курсу гривні?
— Наша відповідь: сьогодні поки що негативна. Дійсно, підстави для істотної підвищувальної переоцінки обмінного курсу до валюти фактичної прив’язки все ще є міцними, а ревальваційний потенціал продовжує зростати. Але, не слід квапитися.
Чистий приток валюти формується в основному за рахунок запозичень. Прямі іноземні інвестиції збільшуються, але відток капіталу з надлишком «компенсує» це збільшення. Крім того, прямі інвестиції прийшли здебільшого в банківський сектор, в якому ймовірний відток інвестицій може бути навіть більшим, ніж у реальному секторі.
Експортно-імпортні операції все ще формують чистий відток валюти. Це означає, що надійність утримання досягнутого рівня резервів, що спираються на позичковий капітал, залишається предметом певної стурбованості. Посилення гривні могло б гіпотетично не сприяти притоку валюти за торгівельними операціями і якоюсь мірою стримувати експорт. Відомо, що волотильність капітальних потоків може підживлювати і рухливість обмінного курсу. У жовтні-листопаді ситуація, що складеться після виборів і очікуваних змін на міжнародних фінансових ринках, стане яснішою. Можливості коливання настроїв інвесторів і їх вплив на обмінний курс вийдуть iз зони певної невизначеності.
В літні місяці прискорилася інфляція як споживчих товарів, так і цін виробників. Це робить нелогічним невідкладне посилення обмінного курсу. В липні-серпні почала формуватися тенденція відходу від профіцитного державного бюджету. Ймовірно вона посилилася у вересні і закріпиться у четвертому кварталі. Слід також врахувати, що в наступні місяці прискориться процес дофінансування з цілої низки видаткових статей бюджету. З 1 жовтня стартува ло нове підвищення зарплат і пенсій. Все це посилить попит на імпорт і відповідно на іноземну валюту. Це стане противагою посиленню гривні.
До цього ж наслідку можуть спричинити плани уряду щодо проведення товарних інтервенцій на проблемних споживчих ринках, якщо вони, звичайно, будуть успішно реалізовані.
Можна також передбачити уповільнення темпів зростання ВВП. Відповідно понижувального тиску зазнаватиме динаміка продуктивності праці. Принаймні, темпи її підйому можуть сповільнитися. Крім того, при дестабілізації поствиборчої політичної ситуації може бути спровокований ажіотажний попит на валюту, що потребуватиме інтервенцій на продаж валюти.
Все це дає підстави сподіватися на те, що поточна валютно-курсова політика Нацбанку залишиться без коректив. Щоправда, при цьому Нацбанку все ж варто прискорити підготовку заходів щодо оптимально прогресивної лібералізації регулювання руху обмінного курсу гривні.
