Національний банк України час від часу сигналить громадянам про плановану ревальвацію гривні. Нещодавно i голова Нацбанку України Володимир Стельмах, і голова Ради НБУ Петро Порошенко озвучив тезу про те, що для необхідності зробити гривню більш дорогою назріли певні економічні передумови. Ринок такі сигнали сприймає і ретранслює. Керівник інформаційно-аналітичного центра «Форекс Клуб» Микола Івченко навіть твердить, що «поточна ситуація в більшій мірі нагадує ситуацію, яка була в квітні 2005 року». Тоді було проведено ревальвацію гривні з рівня 5,3 до рівня 5,05. «До країни приходили інвестиції, спекулятивний капітал, який комерційні та юридичні особи позичали за кордоном, і НБУ був змушений конвертувати ці гроші в гривні, бо інвестори зрештою купували за гривні українські акції, тим самим збільшувалася грошова маса країни, що завжди призводить до зростання інфляції».
За словами Івченка, цього року комерційні банки та юридичні особи активно позичали гроші за кордоном. «Заборгованість банків перед іноземними компаніями, тобто перед банками-нерезидентами, перед юридичними особами становить приблизно $21 мільярд. Заборгованість юридичних осіб — близько $27—28 мільярдів. Тобто, понапозичалися за кордоном доларів, бо там грошові ресурси набагато дешевші», — аргументує експерт. За його словами, позичають звичайно комерційні банки, які мають розгалужену мережу філій. Україна є добрим ринком збуту цих грошей (взятих за кордоном під 4—5%), оскільки ставки за кредитами в нас коливаються в доларах — 11—12%, а в гривнях — 14— 15%. «Ці гроші приходили сюди, частково конвертувалися в гривні, відповідно підвищувалася грошова маса країни. Ось це збільшення грошової маси стало однією з причин зростання темпу інфляції, яке в нас у даний момент має місце», — підбив певний підсумок Івченко.
Відповідно, говорить він, у разі можливої ревальвації гривні знизяться темпи інфляції. А знижувати є що. «Сьогодні ми вже перевищили всі прогнози, тобто прогноз щодо інфляції на цей рік був 7,5%, а вийшли ми зараз на 12%, а на кінець року цілком можливе 14—15% інфляції», — наводить Івченко дані НБУ. Експерт вважає, що зміцнення гривні служитиме тому, щоб наступного року темпи зростання інфляції знизилися. На 2008 рік НБУ погодився з урядовим прогнозом 9,6%.
Відкритим залишається питання, коли саме Національний банк має намір провести ревальвацію гривні. «НБУ може почати планомірне підвищення вартості національної валюти щодо долара лише після формування уряду, прийняття бюджету на 2008 рік і прийняття основних принципів грошово-кредитної політики НБУ на 2008 рік. Можливою метою ревальвації гривні 2008 року буде рівень 4,9—4,95», — зазначає Івченко і називає період, коли це може бути зроблене — в першій половині наступного року. При цьому він вказує: «Якщо ситуація з інфляцією гіршатиме, можливе ще більш сильне зміцнення гривні — до 4,7 грн. за долар, наприклад. Але більш реальний на 2008 рік — це рівень 4,90—4,95».
Але в громадян причин для неспокою немає, твердять аналітики. Івченко, наприклад, зазначає в позитивному світлі, що НБУ заздалегідь попередив населення про плановану ревальвацію гривні. «... Плюсом у цьому випадкові є те, що громадськість заздалегідь підготували до зміни курсу. Минулого разу такого не було. Це говорить про те, що НБУ орієнтується на європейські стандарти інформування громадськості про подальші свої дії», — зазначає експерт.
Його також турбує, що населення начебто за інерцією звикло зберігати гроші в іноземній валюті. «У нас значна частина заощаджень в доларах, на термінових рахунках і рахунках до запитання у комерційних банках внески в доларах — близько 16 мільярдів. Це в доларовому еквіваленті, але тут є й євро. Заощадження фізичних осіб у іноземній валюті ще великі. У гривнях — 54%, в інвалюті — 46%», повідомляє глава інформаційно-аналітичного центру. Але тут же додає, що «для громадян України які не володіють великими заощадженнями в доларах, значних втрат не буде».
Ревальвація, за його словами, яка проходитиме в першій половині наступного року, буде поступовою, з певним рухом по одній-півкопійки протягом місяця і протягом року гривня зміцниться.
Фінансові аналітики зазначають, що основним завданням НБУ на тривалу перспективу є вільне плавання гривні. «Але сьогодні це нереально, — зазначає Івченко, — Якщо ми пустимо її у вільне плавання, вона зміцниться, бо вона недооцінена, і постраждають доходи експортерів». Як приклад того, що поспішати не потрібно, він наводить Китай, який декілька разів на рік робить ревальвацію національної валюти, але не відпускає її у вільне плавання і це при його економічних показниках, незрівнянних із Україною. «Для України це робити ще зарано», — підбиває підсумок він. І навіть тоді, коли прийде час «Ч», ця процедура не буде швидкою. Період переходу валюти у вільне плавання становитиме від трьох до чотирьох років. «І форсувати цей процес не варто. Потрібно справитися з інфляцією, з поточним балансом і скоротити його дефіцит, — розповідає Івченко. — Потрібно ще подивитися чи будуть при цьому такими ж темпами приходити довгострокові інвестиції на фондовий ринок України».
