Учора до Києва з триденним офіційним візитом прибув керуючий директор Світового банку Шенгман Жанг. Під час перебування в Україні плануються його зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком, прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, головою Верховної Ради Володимиром Литвинoм, а також відвідання міст, де реалізуються проекти Світового банку. Цей візит розглядається як важливий крок у зміцненні та розширенні подальшого співробітництва між Україною та Світовим банком.
Непрямим свідченням того, наскільки інтенсивно ведеться спільна робота Світового банку (СБ) та українського уряду, може бути прес-конференція директора СБ по Україні, Білорусі та Молдові Пола Бермінгхема, яка відбулася нещодавно усупереч давній традиції не в представництві СБ у Києві, а «по сусідству», в агентстві Інтерфакс-Україна. У конференц-залі СБ у цей час проходили переговори щодо проекту розвитку освіти.
Це один із трьох проектів, які найближчим часом будуть винесені на розгляд ради директорів банку. Два інших проекти спрямовані на реабілітацію гідроелектростанцій та полегшення доступу до кредитних ресурсів малим та середнім підприємствам у сільській місцевості. На цю, за словами Бермінгхема, «різносторонню програму» банк може виділити $300 млн. Не забули й прохання України про надання другого траншу Програмної системної позики-2 (ПСП-2) у розмірі $172 млн. — робота в цьому напрямку також, як сказав Бермінгхем, просувається.
Про довгострокові перспективи цієї співпраці між банком та Україною говорилося минулого тижня у Вашингтоні, де проходили Весняні збори СБ та МВФ, — поінформував журналістів Бермінгхем. Українську делегацію на ньому очолював голова Національного банку України Володимир Стельмах. Дискусії, які проходили в США, були зосереджені на програмі та пріоритетах нового українського уряду, макроекономічній ситуації в Україні, запланованих нових позиках СБ та поліпшенні реалізації проектів, що знаходяться на стадії впровадження. Віце-президент СБ по регіону Європи та Центральної Азії Шигео Катцу, який брав участь у зустрічах, відзначив цілеспрямованість України у прагненні інтегруватися до ЄС. Зі свого боку, банк готовий пристосувати свої програми та проекти для підтримки здійснення нещодавно прийнятого спільного плану дій Україна — ЄС. При цьому банк виходитиме з досвіду, отриманого в ході співпраці при вступі до ЄС таких країн, як Румунія та Хорватія.
«Ми не передбачаємо серйозних корективів у нашій програмі, але є сфери, в яких Світовий банк більше співпрацюватиме з Україною», — відзначив пан Бермінгхем. До них він відносить розвиток інфраструктури, проведення адміністративної реформи і особливо виділяє використання Україною переваг, отриманих після підписання Кіотського протоколу про скорочення викидів парникових газів — «це основна наша спільна сфера». На думку регіонального директора СБ, Україна — одна з країн, які матимуть найбільші вигоди в рамках кіотських угод, і СБ допомагатиме скористатися цими перевагами.
Бермінгхем вважає, що Україна демонструє всі ознаки економічної стабільності. Про це передусім свідчить економічне зростання, яке цього року банк прогнозує на рівні 7%. Фінансист визнає, що це дещо нижче, ніж було в попередні роки, але все одно це один із найвищих показників серед середньоєвропейських країн. Інший його аргумент — уряд застосував «дуже серйозні та сильні засоби» для того, щоб обмежити «успадкований» дефіцит бюджету. На користь стабільності говорить також і те, що «дуже могутньо» зросли золотовалютні резерви Нацбанку, які досягли докризового рівня 2004 року. Нарешті, зовнішній борг України знаходиться на низькому рівні: він становить 25% від ВВП, і можливо, передбачає Бермінгхем, це одне із найнижчих співвідношень у Європі.
Ревальвацію гривні, що відбувається цими днями, регіональний директор СБ не вважає чимось екстраординарним і незвичайним із позиції міжнародних підходів та стандартів. «Українці приділяють таку підвищену увагу коливанням курсу гривні тому, що не звикли до цього: адже курс був стабільним протягом тривалого часу. В інших країнах такі коливання відбуваються набагато частіше. Така зміна валютного курсу говорить про те, що йде процес нормалізації української економіки, вона дедалі більше починає розвиватися в тому ж самому руслі, що й економіки розвинених країн», — спокійно заявляє П. Бермінгхем. Ревальвація національної валюти, як стверджує він, говорить про посилення економіки країни: притік іноземної валюти перевищує її відтік, що є позитивним чинником. Унаслідок зміцнення гривні, яку раніше, можливо, було недооцінено, зменшиться виручка експортерів, зате, відзначив Бермінгхем, підприємства, які ввозять товари з-за кордону, зможуть згодом знизити ціни.
