Відомий кожному школярові мудрець, кажуть, мріяв про точку опори, за допомогою якої можна було б перевернути Землю. Українські можновладці також заклопотані пошуком магічного нормативного важеля, щоб виправити ситуацію в економіці, яка перебуває в рецесії, тобто на спаді. На жаль, нові закони економіки відкривати вдається не щодня. Залишається застосовувати перевірені в інших країнах рецепти. Тож у суботу голова Національного банку України Ігор Соркін оголосив, що правління Нацбанку ухвалило рішення про зменшення облікової ставки на 0,5 відсоткових пунктів до 7% річних.
«Облікова ставка, — не вдаючись у подробиці, пояснював Соркін, — це один із фінансових інструментів, за допомогою якого Національний банк надає сигнал учасникам ринку щодо вартості залучених та розміщених коштів». У цьому разі сигнал, безумовно, хороший. І ухвалений, за словами голови НБУ, на основі позитивних сигналів економіки. Таке рішення зумовлене, зокрема, тим, каже Соркін, що споживча інфляція протягом року перебуває на низькому рівні, поліпшуються ринкові очікування, збільшується ресурсна база банківської системи, причому здебільшого за рахунок коштів у національній валюті, поступово зменшуються відсоткові ставки за кредитами.
«Ми сподіваємося, — продовжує голова НБУ, — що той сигнал, який надав Нацбанк у вигляді зменшення облікової ставки, буде підтримано, оцінено учасниками ринку, сприятиме зменшенню відсоткових ставок за кредитами й, відповідно, зростанню обсягів кредитування у нашій країні». Відомо, що зниження облікової ставки пожвавлює ділову активність і стимулює економічне зростання. При цьому мають зростати обсяги кредитування (рефінансування) центральним банком комерційних банків, що розширює їхню ресурсну базу, веде до зниження відсоткових ставок за кредитами й, відповідно, до зростання попиту підприємств на банківські кредити. До речі, в НБУ нагадали, що з травня 2012 року вартість основних операцій із рефінансування, а саме — в ході щотижневих тендерів, визначається на рівні облікової ставки. У НБУ пояснюють, що така ставка — це базова відсоткова ставка для інших відсоткових ставок центробанку: вона використовується водночас як засіб реалізації грошово-кредитної політики та як орієнтир вартості грошей.
На думку багатьох науковців, зниження облікової ставки можна вважати лише ідеальним варіантом, який не завжди повторюється в реальних умовах нашої країни, що потерпає через економічну кризу та політичну нестабільність. Це пояснюють відсутністю значимої залежності між ставками НБУ та ставками міжбанківського ринку, що, у свою чергу, нівелює вплив облікової політики. Ці та інші заперечення лунали, мабуть, на засіданні правління НБУ ще в п’ятницю, яке сильно затягнулося і було продовжено в суботу. Можливо, задля консультацій з урядом?
Чого ще, крім наведених Соркіним цілей, слід очікувати українцям від зниження облікової ставки? Очевидно, що обіцяне збільшення грошової пропозиції спрямовано в першу чергу на припинення падіння і наступне поновлення зростання валового внутрішнього продукту. Чи зменшаться відсоткові ставки на житло для громадян, які хочуть його придбати? Чи достукається до банків малий та середній бізнес? Здається, що головний результат, який влада планує отримати від новини про зниження облікової стаки, це інформаційний ефект, а відтак і зростання не надто високих рейтингів.
Однак бізнес сприймає новини з НБУ без особливого ентузіазму. Називаючи зниження ставки логічним кроком, директор департаменту «ТАСкомбанку» Артем Карелін зазначає: «Ми не очікуємо безпосереднього впливу на ринок від зниження облікової ставки НБУ. В Україні вона носить досить формальний характер, на відміну від США або Європи, де облікова ставка регулятора є реальним фактором ціноутворення на ресурсному ринку». Директор аналітичної групи Da Vinci Анатолій Баронін вважає, що «нинішнє зменшення ставки выглядая недостатнім на фоні істотного гальмування в економіці... Рішення позначиться на невеликому зниженні ставок кредитування, але навряд чи забезпечить різке зростання обсягів кредитування для реального сектора внаслідок обережної політики фінансових закладів». На думку аналітика, зниження облікової ставки может додати до рівня інфляції додатково 0,5—0,8% у річному вимірі. За словами Бароніна, «НБУ вживає заходи навздогін існуючому тренду в надії зменшити вартість грошей «малою кров’ю» Він вважає, що цей захід може стати ефективним, якщо регулятор вдасться до подальшого поступового зниження облікової ставки ще на 2—2,25%».
Тим часом Президент Віктор Янукович поставив перед Нацбанком у своєму посланні до парламенту інше завдання в галузі монетарної політики — відмовитися від прив’язки гривні до долара і перейти до так званої корзини валют. «Такий практичний перехід необхідно здійснити якнайшвидше, оскільки зволікання загрожує консервацією поточних проблем в економіці й загостренням економічної кризи у найближчі 6—12 місяців», — вважає кероівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний капітал Україна» Олександр Вальчишен. Однак, як повідомила журналістам заступник голови НБУ Віра Ричаківська, це питання на правлінні ще не розглядалося.
У члена парламентського комітету з питань економічної політики, екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника («УДАР») для уряду та НБУ інше завдання. «П’ять місяців нинішнього року, за оперативними даними, додали до загального фонду державного бюджету лише 2,4%. При цьому в травні доходи виявились на 6,7% меншими за попередній рік... У нинішній непростій ситуації потрібен секвестр витрат», — наголошує екс-міністр. Та його, швидше за все, не почують. Адже бюджет можна поповнити дешевими грошима.
