Курс гривні на міжбанківському ринку досяг 28 гривень за долар США. Послаблення гривні до іноземних валют, яке спостерігається з початку вересня, викликає в суспільстві питання щодо здатності Національного банку утримувати під контролем ситуацію на валютному ринку. Хочу відразу заспокоїти, ситуація прогнозована і перебуває під пильним моніторингом експертів НБУ.
Чому це відбувається та як позначиться на ключових макроекономічних показниках?
В останні дні літа на міжбанківському ринку збільшився попит на безготівкову іноземну валюту з боку клієнтів банків, передусім на умовах «форвард», що може свідчити про посилення девальваційних очікувань економічних суб’єктів на тлі невизначеності із поширенням епідемії COVID-19 та можливості запровадження нових обмежень економічної активності в Україні.
Разом з тим, варто нагадати, що ще у вересні 2018 року курс гривні до долару США перевищував 28 грн./ 1 долар США. Тому нинішня девальвація гривні свідчить лише про можливе його повернення до значень, які спостерігалися 2 роки тому. Більше того, необґрунтоване фундаментальними чинниками зміцнення курсу гривні у 2019 році внаслідок припливу спекулятивних потоків капіталу у державні цінні папери завдало шкоди вітчизняних товаровиробникам та посилило негативні тенденції в економіці України.
ІНФЛЯЦІЯ
Послаблення курсу гривні не матиме суттєвого впливу на посилення інфляційного тиску, зважаючи на пригніченість сукупного попиту в економіці. З урахуванням оцінки ефекту перенесення обмінного курсу на ціни в Україні прискорення інфляції від послаблення гривні у вересні може становити до 0.5 в. п., що все одно утримуватиме інфляцію на рівні, який є нижчим від цільового значення Національного банку (5 +/-1%).
ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ
Девальвація гривні матиме близький до нейтрального вплив на економічну активність, проте незначно сприятиме пом’якшенню монетарних умов через збільшення гривневого еквіваленту валютної виручки вітчизняних експортерів.
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ
У середньостроковій перспективі знецінення курсу гривні матиме позитивний ефект на вирівнювання балансу торгівлі товарами, проте його короткостроковий ефект буде помірним, зважаючи на домінуючу роль долара США у ціноутворенні на товари і послуги, які приймають участь у зовнішній торгівлі.
ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ
Переоцінка балансової вартості державного боргу, номінованого в іноземній валюті, не позначиться на здатності держави здійснювати боргові виплати за гривневими та валютними запозиченнями. Залишок коштів в іноземній валюті на рахунках Уряду є достатнім для здійснення всіх запланованих виплат за державним боргом до кінця року у відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік».
Натомість послаблення курсу гривні матиме позитивний вплив на збільшення надходжень до державного бюджету митних зборів в іноземній валюті сума яких перераховується за офіційним курсом Національного банку України.
БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР
Валютна позиція банківського сектору є збалансованою. Банки дотримуються нормативів загальної відкритої валютної позиції (довгої та короткої) та зі значним запасом міцності виконують нормативи коефіцієнтів покриття ліквідності в усіх валютах та в іноземній валюті.
Зважаючи на регулятивні обмеження ризиків в контексті кредитування банками в іноземній валюті осіб, які не мають валютних доходів (виручки), девальвація курсу гривні суттєво не позначиться на платоспроможності позичальників банків та капіталізації банківської системи.
Таким чином, в умовах плаваючого обмінного курсу гривні, визначеного в щорічних Основних засадах грошово-кредитної політики, послаблення курсу гривні до іноземних валют сприятиме збалансуванню макроекономічних показників.
З огляду на вищезазначене, Національний банк наразі утримується від проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, проте здійснює активний моніторинг стану міжбанківського ринку та у разі потреби забезпечить достатню пропозицію іноземної валюти для збалансування попиту та пропозиції на ринку.
Обсяг міжнародних резервів Національного банку в 1,3 рази перевищує обсяг гривневої грошової бази (готівки в обігу та гривневих залишків на кореспондентських рахунках в банках). З початку 2020 року викуп Національним банком надлишкової пропозиції іноземної валюти з ринку перевищив 1,2 млрд. доларів США.
За необхідності Національний банк застосовуватиме валютні інтервенції у відповідності до затверджених 10 вересня Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу, для згладжування функціонування валютного ринку та забезпечення надійного контролю за динамікою обмінного курсу гривні.
