Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Гучна справа

Світові лідери телекомунікацій борються за український ринок
26 серпня, 2005 - 00:00

Компанія «Альфа Телеком» — один із найбільших у Росії власників акцій телекомунікаційних підприємств, подала позови в суди України про захист своїх акціонерних прав у стільниковому операторі АТ «Київстар». Про це говориться в заяві прес-служби «Альфа Телеком», переданому до редакції «Дня». Зараз «Альфа Телеком» володіє 43,5% акцій компанії «Київстар», інші 56,5% належать норвезькій телекомунікаційній компанії «Теленор». На думку представників «Альфа Телеком», акціонерні права їхньої компанії в «Київстарі» дискриміновано, а установчі документи «Київстару» багато в чому не відповідають українському законодавству. «На цей час у компанії склалася ситуація, при якій основні документи, що регламентують роботу АТ «Київстар», істотно порушують поточне акціонерне законодавство України, надаючи лише одному з акціонерів — компанії «Теленор» — усі права на участь в управлінні компанією — говориться в прес-релізі. — Це виражається, передусім у положеннях Статуту АТ «Київстар», за якими компанія «Теленор» має право висувати власного кандидата на вищу посаду президента компанії, за якого інші акціонери повинні зобов’язати голосувати своїх представників» — твердить «Альфа Телеком». Окрім цього, у російської компанії є претензії до норвежців щодо якості управління «Київстаром». «Між АТ «Київстар» і компанією «Теленор» діє Угода про забезпечення послуг управління, згідно якої усі ключові позиції менеджменту АТ «Київстар» посідають менеджери компанії «Теленор» — звертає увагу «Альфа Телеком». На думку експертів, виплати АТ «Київстар» компанії «Теленор» за даною Угодою, які становлять мільйони доларів щорічно, дійсно серйозно перевищують ринкову вартість послуг, що надаються «Теленором».

Із моменту придбання 43,5% акцій АТ «Київстар», тобто вже протягом року, «Альфа Телеком» неодноразово зверталася до «Теленору» з пропозиціями врегулювати згадані питання за допомогою переговорів, однак ці пропозиції були залишені компанією «Теленор» без уваги — стверджується в релізі компанії. Саме цей факт, за словами «Альфа Телеком», і послужив причиною для рішення — звернутися за допомогою до судових інстанцій України.

Отже, найближчим часом ми можемо стати свідками вельми серйозного судового розгляду в Україні, сторонами якого виступлять два без перебільшення світових лідери телекомунікаційного бізнесу. Росіяни сповнені оптимізму і рішучості відстояти свої позиції. За словами представників компанії «Альфа Телеком», вони задоволені роботою «Київстар» на українському ринку, однак їхня мета — вивести компанію в лідери ринку та забезпечити її діяльність у повній відповідності з законом.

При цьому причину, чому захистити свої акціонерні інтереси стало можливим лише зараз, можна пояснити і загальнополітичними чинниками. Як вважають українські експерти, «Альфа Телеком» серйозно поставився до запевнень нової української влади, що надалі владу і бізнес в Україні буде поділено, що стосунки бізнесу й держави повинні грунтуватися виключно на підставі закону, і вищі посадові особи не протегуватимуть певним бізнесменам і бізнес-проектам.

На що натякають фахівці, здається, зрозуміло й нетямущому. Адже норвезьких власників компанії «Київстар» ЗМІ відкрито називали близькими до родини колишнього президента України Леоніда Кучми: ні для кого не були таємницею добрі стосунки між ним і Йоном Фредріком Баксаасом — президентом і головним керуючим директором «Теленору». А що означали «добрі стосунки» з главою держави в більшості країн пострадянського простору з погляду можливостей для просування бізнесу — мабуть, пояснювати не потрібно нікому. Доступ до «першого тіла» як правило, позбавляв бізнесменів від багатьох проблем. Зрозуміло, що «з’ясовувати стосунки» з компанією, що перебуває в «дружбі» з президентом країни чи кимось із його оточення, для міноритарного акціонера було заняттям, як мінімум, марним.

До речі, деякі російські аналітики, опитані нами, вважають, що це є однією зі стратегій «Теленору» — починати справи в тій чи іншій державі із зав’язування своєрідної «дружби» з представниками місцевої влади. Що, звичайно, саме по собі не є чимось протизаконним. Але все залежить від того, яке змістовне наповнення такої «дружби». Говорячи про ущемлення з боку «Теленору» прав «Альфа Телекому» у АТ «Київстар», експерт російського ринку телекомунікацій Олександр Ольшанський із «ЛЕКС Груп» проводить аналогію з історією володіння «Теленором» російським «Північно-Західним GSM», придбання акцій якого, за словами Ольшанського, стало можливим завдяки досягненню певних закулісних домовленостей з російською владою.

Представники «Альфа Телекому» твердять, що бажання домогтися справедливої участі в управлінні «Київстаром» — зовсім не головна причина, що штовхнула компанію готуватися до судового процесу проти «Теленору». На думку «Альфи», невідповідності статуту АТ «Київстар» Законові «Про господарські товариства» України можуть загрожувати компанії серйозними юридичними проблемами. «Миритися з таким ризиком для великої компанії, де ми володіємо 43,5 % акцій, для нас просто неприпустимо» — заявив віце-президент «Альфа Телекому» Кирило Бабаєв.

За словами експертів, партнери з «Київстару» ніяк не зрозуміють, що «часи Кучми минули, а закон змінився». Прокоментувати ситуацію «День» запропонував кандидатові економічних наук, експертові Українсько-російської міжнародної асоціації консалтингу, ринкових досліджень і теорії маркетингу Леонідові Григорищенку:

— По-перше, примітний той факт, що Україна стала тереном для конкуренції таких великих зарубіжних бізнесових структур. Це — свідчення значущості нашої економіки в очах навколишнього світу, ознака того, що українські ринки мають величезний потенціал інвестиційної привабливості. Як реалізовуватиметься ця привабливість, — багато в чому залежить від того, наскільки справедливо будь-яка компанія, поза зв’язком від її походження, зможе розраховувати на захист українського закону. Що стосується конкретного випадку, я не виключаю, що до судової ухвали може й не дійти: можливо, не бажаючи негативного резонансу, відповідач піде на поступки. У практиці демократичних держав ситуація, коли одні акціонери ущемлюються другими лише через те, що другі кількісно перевищують перших, вважається неприпустимою. І звичайно ж, маючи 43,5 % акцій, — аж ніяк не міноритарій, жодна західна компанія не стала б миритися з ситуацією, коли її фактично усунено від управління компанією.

Валентин ІВАШКЕВИЧ
Газета: 
Рубрика: